Гордон Браун в Афганістані

Інтерв'ю з Катериною Волчук слухати тут

Матір солдата заявила, що прем'єр припустився двох помилок в її прізвищі. На бік матері став провідний британський таблоїд, який вже певний час критично налаштований проти пана Брауна і загалом урядової партії лейбористів.

Гордон Браун потрапив у капкан, який сам виставив для себе. Він продовжив започатковану Маргарет Тетчер традицію писати від руки листи співчуття батькам тих британських вояків, які загинули у військових кампаніях. Яким же був його шок, коли виявилося, що адресат одного з таких листів, Джекі Джейнс, висловила своє обурення тим, як незугарно він був написаний. За її словами, деякі слова були недописані, і половину тексту було неможливо розібрати.

Але особливо її образив той, факт, що прем'єр припустився відразу двох помилок при написанні її імені та прізвища. Дорікання Джекі Джейнс зявилися на сторінках таблоїда "Cан", газети з найбільшим у Британії накладом, і справа почала набувати виразно політичного відтінку.

Про суть питання Бі-Бі-Сі розмовляла з Доктором наук, викладачем Бірмінгемського університету Катериною Волчук.

Катерина Волчук: Так, ця маленька справа якось так перекидається на цілу політичну ситуацію і закордонну політику Великобританії. Те, що прем’єр міністр написав власноручно листа матері загиблого солдата і при цьому неправильно написав його ім’я, і взагалі те, що лист був написаний недбало, з багатьма помилками, - це дуже образливо для матері. І це спричинило чергові дебати на тему британської політики і присутності британських військових в Афганістані.

Бі-Бі-Сі: Це правда, дуже дивно, як з листа прем’єр міністра
родині загиблого солдата це перекинулося на зовнішню політику. Тому виникає запитання: чи критики Гордона Брауна, як прем’єр міністра Британії, хочуть зміни питання політики щодо Афганістану чи просто хочуть, щоб ліберали втратили владу на наступних виборах і тому його критикують? Що вони хочуть?

Катерина Волчук: Це віддзеркалює загальнополітичні дебати Великобританії відносно британської присутності в Афганістані. І навіть ті, хто вважає, що Британія має бути частиною НАТО і виправдовують присутність в Афганістані, все таки відчувають, що британська армія неспроможна виконувати свій мандат. Зокрема, йдеться про гелікоптери. Вважається, що той солдат, мати якого опротестувала цей лист, помер через те, що не було достатньо гелікоптерів в британській армії. Отже навіть ті військові, які вважають, що Великобританія має бути присутня в Афганістані, все таки домагаються набагато більших коштів на те, щоб армія могла виконувати свою функцію.

Ця маленька справа якось так перекидається на цілу політичну ситуацію і закордонну політику Великої Британії. Катерина Волчук

Бі-Бі-Сі: Поясніть, будь ласка, чи хоч якась з ключових британських політичних партій виступає за якнайшвидше виведення військ з Афганістану? Наприклад, опозиційна консервативна партія?

Катерина Волчук: Ні. Вони не вимагають, але все таки - що є дуже рідкісним в британській армії, - навіть у вищому її ешелоні критикують уряд. Попри те, що Британія зробила політичні заяви щодо своєї присутності в Афганістані, це не перекладається на конкретні дії – армії не вистачає потрібного фінансування, і солдати гинуть через це.

Великобританія звикла мати свою незалежну закордонну політику. І суспільство дуже рідко було якось причетно до тієї політики. Катерина Волчук

Бі-Бі-Сі: …І солдати гинуть, і до Британії постійно прибувають домовини. Це взагалі жахлива ситуація. І відбиттям цієї ситуації є те, що, згідно з опитуваннями, більшість британського суспільства виступає проти війни в Афганістані. Чи можете Ви пояснити, чому британська політична система, як демократична система, миттєво не реагує на настрої у суспільстві? Чому британський уряд, якщо він є демократичним, демократично обраним, не реагує на такі антивоєнні настрої у суспільстві і не виводить війська?

Катерина Волчук: Це справа історична. Великобританія звикла мати свою незалежну закордонну політику. І суспільство дуже рідко було якось причетно до тієї політики. Тут і відносно Іраку, і Афганістану в суспільства є дуже сильні відчуття, що це неправильні війни, що британці не мали бути замішані. Але можна сказати, що політичний клас ще не звик до суспільства, щоб суспільство мало таку сильну опінію.

Бі-Бі-Сі: Повернемося до газетних справ, тому що скандал з листом і буцімто з помилками в тому листі почала газета "Cан" – одна з провідних, чи то пак наймасовіших британських газет. Як на Вашу думку, як оглядача, ця впливова газета – благо для британської демократії чи все ж таки зло?

Катерина Волчук: Це дуже складне питання. Взагалі вільна преса потрібна кожній демократії. Можливо, проблема британської демократії та вільних медіа полягає в тому, що це є таблоїди. Це преса, котра шукає скандалів і готова будь-яку історію перетворити на скандал. Але в цьому випадку треба сказати, що хоча це виглядає як така майже нісенітниця, маленька справа, що ім’я родини було неправильно написане і якісь там помилки були в тому листі, втім для британської культури це дійсно важливо. Британці дуже сильно звертають увагу на те, щоб імена були правильно написані. Якщо вони будуть написані по-різному, це може вказувати на зовсім іншу людину. І оскільки "Cан" зосередився на цьому, це співпало з почуттями багатьох британців.