Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Страх і негативні емоції лише сприяють хворобам?

Вони кажуть, що атмосфера недовіри, страху та нестабільності стала ідеальним ґрунтом, на якому розквітнув ажіотаж, незалежно від того, чи стосується це захисних масок чи лимонів та часнику.

Оскільки паніка породжує поведінку за інстинктами, психологи рекомендують долати її свідомим осмисленням інформації та позитивними емоціями.

"Оранжевий шабаш" як профілактика

"Дорогі друзі, я щойно із Києва. Я не можу вам сказати, що там відбувається. Там просто оранжевий шабаш і гори оранжевих апельсинів. І ці апельсинки не прості, ці апельсинки - наколоті. Люди беруть один апельсин, з'їли, взяли інший. І рука до них тягнеться і тягнеться. Коли я їхала сюди, були новини, і сказали: на Майдані масове отруєння почалося, людей везуть у лікарню з менінгітом - це ж до чого ми дожили!" - так 5 років тому Людмила Янукович, дружина кандидата у президенти Віктора Януковича, який змагався за цю посаду із нинішнім президентом Віктором Ющенком, розповідала у Донецьку про свої враження від київського Майдану.

	На емоційному підйомі хворих було мало

Насправді, чутки про те, що "в Києві скрізь менінгіт" виявилися перебільшенням, і лікарі самі дивувалися тому, як при великому скупченні людей на морозі, під снігом, у наметах, iз різних регіонів України, не виникло сплеску інфекційних чи простудних захворювань.

Учасникам Майдану допомагали позитивні думки і піднесений емоційний стан, який підвищує імунітет організму і до інфекційних хвороб - каже ректор Міжнародного інституту глибинної психології Світлана Уварова:

"Психологічний стан завжди дуже сильно впливає на спроможність організму опиратися інфекціям, а відтак, на можливість заразитися якимсь вірусом. Ейфорія і підйом духу, які були на Майдані, сподівання на краще, не давали можливість інфекціям поширюватися. Але навіть якщо залишити Майдан, і згадати, наприклад, Велику вітчизняну війну, то те також є зафіксованим фактом, що напередодні вирішальних битв поширення хвороб різко уповільнювалося, бо завдяки певному настрою в організму включався інший захисний механізм."

Психологічний стан завжди дуже сильно впливає на спроможність організму опиратися інфекціям, а відтак, на можливість заразитися якимсь вірусом. С.Уварова

Натомість зараз, як вважають психологи, моральне здоров'я українців підірвано постійними політичними скандалами, явними та вигаданими наслідками економічної кризи, і загалом, атмосферою нестабільності і страху.

У страху очі великі!

За таких умов навіть дрібниця може потужно впливати на настрої мас. Наприклад, респіраторні маски, які мали б дещо заспокоїти загальні настрої хоча б через те, що менше людей кашляють чи чхають один на одного у громадських місцях чи транспорті, стали елементом посилення панічних настроїв - каже член Європейської психотерапевтичної ліги Тетяна Чепова.

	боятися-допомагати хворобі?

По-перше, звичайних масок і досі немає у продажу, а це створює природній ажіотаж, невдоволення та знижує довіру до влади, яка не може забезпечити навіть такий примітивний рівень захисту громадян. По-друге, незвичні до масок українці сприймають закриті обличчя як ще один доказ того, що боятися таки є чого.

Майже паніка

Тетяна Чепова: "У всьому світі існує така річ, як культура ставлення до щорічної хвилі захворювання на грип. У Японії, наприклад, це є звичайною справою - одягти маску, якщо почуваєш себе не дуже добре, не хочеш заражати оточуючих, але маєш вийти на роботу чи у якесь громадське місце. А для нас ця ситуація є екстраординарною. Коли ми бачимо, скільки людей на вулиці одразу з'явилися у масках, для нас це теж є фактором страху, панічних настроїв. Звісно, зараз, при повній відсутності масок і пропозиціях шити їх самим, мабуть, недоречно згадувати, що в інших країнах саме для подолання цього фактору страху випускаються маски із посмішками, маски для дітей, і таке інше, але це також працює."

Паніка у суспільстві чи у натовпі підтримується або відсутністю інформації, або її надлишком... Зараз ми маємо надлишок інформації, при цьому вона часто є не дуже добросовісною, а також однобічною. О.Шнеєр

Нинішні настрої українців психологи оцінюють як передпанічний стан. Підтримувати такий стан можна двома способами - нестачею інформації, як це було після аварії на Чорнобильській АЕС, або ж надмірною інформацією, як зараз.

При цьому, як вважає приватний психолог Олексій Шнеєр, інформації не просто забагато, а вона є досить таки однотипною: "Паніка у суспільстві чи у натовпі підтримується або відсутністю інформації, або її надлишком. За радянських часів кращий приклад - аварія на ЧАЕС - радіофобія, паніка, відправлення перевантажених поїздів із Києва поза розкладом, ті самі марлеві пов'язки, чутки - все це відбувалося через повну відсутність інформації. Зараз ми маємо надлишок інформації, при цьому вона часто є не дуже добросовісною, а також однобічною."

Крім того, каже психолог, грип є дуже "зручною" хворобою для тих, хто хоче маніпулювати свідомістю мас, адже він має дуже короткий інкубаційний період, протікає гостро і швидко. Пан Шнеєр каже, що при всій серйозності захворювань на грип, він не здивується, якщо епідемія грипу в Україні завершиться разом із виборами.

Зброя - гумор!

Те, що українці не реагують так панічно на більш тривожні цифри щодо поширення та смертності від туберкульозу або СНІДу, психолог пояснює тим, що ці захворювання не є хвилеподібними, а страх перед ними не може підтримуватися впродовж довгого часу. З іншого боку, боротьба із туберкульозом та СНІДом потребує тривалих і значних зусиль від влади, а тому ці хвороби, якою б не була реальна загроза їх поширення, не вигідні для "політичної експлуатації."

Водночас, як каже фахівець, із панікою можна боротися її ж зброєю: оскільки вона будується на стресі, а також розрахована, що люди реагуватимуть, виходячи зі своїх інстинктів, то для її зупинки треба звертатися до свідомості.

Що таке паніка? Це страх, доведений до абсурду. При цьому джерело страху може бути як реальним, так і уявним. Тобто, контрзаходами має бути звернення до свідомості, до розуму людини. О.Шнеєр

Олексій Шнеєр: "Паніка - це таке явище, яке розраховане на інстинктивні вчинки людини. Що таке паніка? Це страх, доведений до абсурду. При цьому джерело страху може бути як реальним, так і уявним. Тобто, контрзаходами має бути звернення до свідомості, до розуму людини. Треба зорієнтувати його на те, аби він за будь-якої ситуації не втрачав самоконтроль, і, власне, себе самого. Адже ми добре знаємо, що окремо взята людина сама по собі поводить себе розумніше, ніж у натовпі. Тому ті, хто застосовують технології провокації панічних настроїв, прагнуть перш за все "виключити" "Я" окремої людини."

Що ж до страху, на якому тримається психологія масової паніки, то класичним методом боротьби із ним психологи завжди вважали гумор - те, що смішно, вже не так страшно. Згадати хоча би кількість кінокомедій та гумористичних пісень про противника під час Другої світової війни.

Здається, за цією ознакою можна вважати, що Львівська область, яка однією із перших узяла на себе удар епідемії грипу, вже потроху починає видужувати, принаймні психологічно. Місцеві дотепники одягли на статую богині Діани та її двох собак дефіцитні маски.

Далі українці можуть вирішувати, наскільки серйозно вони поставляться до інформації про те, що Антимонопольний комітет порушив справу проти необґрунтованого підвищення цін на лимони, часник та цибулю.