Віталій Портніков: українська і російська еліти прекрасно домовляються між собою

Репортаж О.Коношевича слухати тут

Інтерв'ю Б.Цюпина з оглядачем В.Портніковим

Поговорити керівникам зовнішньополітичних відомств, очевидно, є про що.
Обговорюються проблеми перебування ЧФ у Севастополі, Азово-Керченське врегулювання, прикордонні питання, міжнародні проблеми, в тому числі наступне проведення засідання Ради голів держав СНД у Кишиневі.

Але в Києві вже песимістично оцінюють перспективи зустрічі, посилаючись на останні різкі висловлювання Москви щодо України.

Стан відносин України і Росії прокоментував в інтерв'ю Бі-Бі-Сі російсько-український оглядач Віталій Портніков.

В. Портніков: Я взагалі не вважаю, що в україно-російських відносинах є якесь серйозне загострення, у порівнянні з останніми двома-трьома роками. І в них нічого не змінилося. Якщо приймати лист російського президента Дмитра Мєдвєдєва до президента Віктора Ющенка серйозно, то ми потрапимо на гачок до звичайнісіньких іміджевих технологій. Я вже неодноразово казав, що лист Мєдвєдва, як і стаття в інтернет виданні “Газета. ru ”, – це тільки робота пресової служби президента Росії, яка готує перелік інформаційних заходів, згідно з планом.
Єдиним практичним наслідком цього листа стало рішення на національному рівні не посилати до української столиці нового посла Росії Михайла Зурабова. Однак це повязано із серйозною боротьбою в російських політичних кланах.
Після того, як таку серйозну постать як Віктор Черномирдін було усунуто з посади посла Росії в Україні, як можна сказати, не вдалося домовитися щодо тієї кандидатури, яка всіх влаштовує. Дмитро Мєдвєдєв скористався цим своїм листом, щоб призупинити приїзд Зурабова до Києва.
Я взагалі вважаю, що цей приїзд може взагалі не відбутися після президентських виборів, ситуація в Україні може дуже серйозно змінитися. Так що до російсько-українських взаємин лист президента Мєдвєдєва і рішення не надсилати Зурабова до Києва, і наступним відповідь президента Ющенка, яка була абсолютно логічна з точки зору саме такого листування між президентами немає ніякого відношення.

Бі-Бі-Сі: Тобто Ви кажете, що конкретні слова пана Мєдведєва про те, що взаємини між Україною і Росією страшенно погані, вони найгірші ніж будь-коли, і що в цьому провина конкретно президента Ющенка, - що це неправда?

В. Портніков: Якщо ми до російсько-українських взаємин ставимося як до певного плинного процесу, то ми маємо бачити, що і раніше президента Ющенка в Кремлі не дуже вітали, і з президентом Мєдвєдєвим він зустрічався тільки одного разу у Санкт-Петербурзі, це була не дуже вдала зустріч, а те, що всі ці обставини були використані з метою пропагандиського характеру, і немає ніякого до російсько-українських взаємин ніякого відношення. Я вам кажу, що ці люди, які намагаються аналізувати російсько-українські взаємини з точки зору листування пана Мєдвєдєва і пана Ющенка, є дилетантами у політиці, не звертайте на них жодної уваги.

Є російське керівництво, яке існує за рахунок отримання ресурсу, від перебування на найвищих посадах, і українське керівництво, яке існує за рахунок такого ж отримання ресурсу. Ми знаємо, що ці дві групи осіб прекрасно домовлялися між собою

Бі-Бі-Сі: Які зараз взаємини між Україною і Росією - чи вони настільки гарні, як могли би бути? Тобто єдина перешкода - це особиста неприязнь російського керівництва до президента Ющенка?

В. Портніков: Взаємини між Російською федерацією та Україною – це взаємини двох корпорацій. Є російське керівництво, яке існує за рахунок отримання ресурсу, від перебування на найвищих посадах, і українське керівництво, яке існує за рахунок такого ж отримання ресурсу. Ми знаємо, що ці дві групи осіб прекрасно домовлялися між собою, ілюстрацією цього є так званий контракт по РосУкрЕнерго, підписаний за благословення двох тодішніх президентів - Володимира Путіна і Віктора Ющенка.
Цей контракт є ілюстрацією такої корпоративної домовленості, яка не має ніякого відношення до державних інтересів Росії й України. Можна безліч таких прикладів навести, аж до останньої домовленості між прем'єр-міністрами Юлією Тимошенко та Володимиром Путіном. Все інше - розмови про історію, про Романа Шухевича, про звільнення Києва Червоною армією – це не взаємини між державами.