Євгенія Клочко Бі-Бі-Сі, Київ

	Недобудовані об"єкти будуватимуться

Але будівельні компанії мають відповідати наступним вимогам: готовність об'єкту має бути як мінімум 70%, ці об'єкти мають здати в експлуатацію не пізніше 25 грудня цього року, квадратний метр не дорожчий чотирьох тисяч двісті гривень. Квартира має бути готова під ключ.

Цю тему коментував Бі-Бі-Сі В’ячеслав Кредісов, член Ради підприємців при Кабінеті міністрів та голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців “Нова формація”.

В.Кредісов: Можна багато чого критикувати, чому дають так, чи не так, але я скажу, що оцінюю позитивно те, що зараз відбувається. Тому що будівельна галузь в Україні - це найбільш вражена галузь, - 56% кожного кварталу у 2009 році іде падіння у порівнянні з попередніми роками. А що то є ця галузь – це півтора мільйони працюючих, а якщо порахувати з членами родин, будівельників, які від цього залежать, це дуже велика кількість людей. Хочу нагадати, що у всіх країнах світу, коли існує криза, одна з тих галузей, яка піднімає економіку держави, як аероплан, – це будівельна галузь.

Бі-Бі-Сі: Є, проте, й точка зору, що саме невиправданий будівельний бум і спричинив кризу в світі. Але як щодо цін на житло, про яке йде мова? Уряд декларує, що купуватиме житло, де метр квадратний коштуватиме не більше 4200 гривень. Хоча, днями вже уряд купив за такою програмою 75 квартир у м.Боярка під Києвом за вартістю у 6900 грн за квадратний метр. Ці квартири на ринку продавалися за ціною у 6700 гривень. Як Ви це прокоментуєте?

В.Кредісов: Це не факт, це точно не відповідає дійсності в моєму розумінні, я думаю, що відповідальні відповідатимуть. Але скажу, що в рамках цієї програми, за цією постановою, максимальна ціна, по якій будуть платежі – це 4200 грн за метр квадратний.

Бі-Бі-Сі: Цей об'єкт, що у Боярці, де уряд придбав 75 квартир, то там ціни були дійсно нижчими, про що свідчать об'яви у пресі. І згідно з цими об'явами, ринкова ціна була максимум 6 700 гривень. А не 6 900, як заплатив за них уряд за гроші державного бюджету.

В.Кредісов: Я не відношуся ні до якої політичної сили, нікого не пропагандую, але як людина від бізнесу, я підтримую те, що робить наш прем'єр-міністр. Тому, що вона намгається щось реально зробити, в тому числі, коли вона звертається до забудовників: “Шановні, дайте мені ціну за квадратний метр, яка тільки існує! ”. Сьогодні купити квартири за ціною квадратного метра 4200 грн у Києві неможливо. Скоріш за все черговики, які зараз у Києві, залишаться без житла. Але я думаю, що їхні інтереси врахують в наступному кроці уряду. А щодо факту купілі за тими цінами, про які ви кажете, то якщо він дійсно існує, я переконаний, що з цим обов'язково розберуться.

Бі-Бі-Сі: Чому не проводяться ніякі конкурси і тендери, те, що б свідчило про прозорий відбір компаній для участі у цій програмі? Бо зараз виглядає так, що забудовників обирають вручну, і багато хто це називає “корупційним”.

В.Кредісов: Наскільки мені відомо, в Мінрегіонбуді, усі рази, коли я був присутній на обговореннях щодо компаній-забудовників, то проводиться конкурс-тендер, у присутності засобів масової інформації, де можна отримати відповіді на будь-які питання.

Бі-Бі-Сі: Що Ви думаєте про виділення грошей на купівлю цих квартир, спочатку 40 мільйонів гривень, далі йдеться про 400 мільйонів гривень? Вони, як виглядає, нічим не підкріплені, їх просто друкують. Це ж може спровокувати інфляцію?

В.Кредісов: Ні, система залучення цих коштів наступна. Державна іпотечна установа емітує цінні папери, які викуповує національний банк, а потім сам через себе пропонує різним фондам. Я вам хочу сказати, що існує ціла низка фінансових установ, яким цікаві різні акції, різні цінні папери, зокрема ДІУ.

Бі-Бі-Сі: Ви бачите мінуси цієї програми забезпечення пільговиків житлом?

В.Кредісов: Так, я можу їх кілька назвати. Дуже довго планували програму іпотечного кредитування, а потім дуже швидко поміняли і зробили у формі викупу житла. Я розумію, чим це продиктовано. Таким чином забудовник отримує швидше гроші. Виділення грошей у будівництво зачепить тільки невеликі міста, і там, де є найгірша ситуація у забудовників. Тобто найкращі забудовники не отримають цю підтримку, так само як і міста-мільйонники її не матимуть. І сказати, що система вибору будівельних компаній не зовсім відкрита і прозора, я б її робив більш зрозумілою для суспільства. В тому числі як приймається рішення по тендерам. Пам”ятаєте, яким чином у нас продавали Кріворіжсталь, щось подібне у тут запровадив би. Крім того, для будівельної галузі, яка зараз у занепаді, потрібно вкласти 21 мільярд гривень, щоб хоч якось врятувати будівельників. Ці гроші треба вливати протягом трьох років. Мінус в тому, що цього року дадуть галузі лише близько одного мільярда гривень з двадцяти одного, а це майже ніщо для галузі.