Володимир Коротич відомий і як митець

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі він сказав, що візит патріарха Кирила йому видався позитивним, а звернення президента з критикою української влади - прорахунком радників. Розмову вела Світлана Пиркало.

Про Віталія Коротича Народився в Києві в 1936 році Отримав освіту лікаря Був головним редактором літературних журналів Ранок і Всесвіт Переїхав до Москви в 80-х роках Був головредом відомого журналу Огонек Побував депутатом Верховної Ради СРСР Професор Бостонського університету Видав багато поетичних збірок і прозових творів Зараз живе в Москві

Бі-Бі-Сі: Що ви думаєте про час заяви президента Росії Дмітрія Медвєдєва, її форму? Чи вона є продовженням якихось попередніх заяв?

Віталій Коротич: Відверто кажучи, для мене це загадка, тому що таку заяву, якщо була в ній потреба, можна було робити коли завгодно, і місяць тому, бо аргументи ті самі. Але у стосунках між Україною і Росією надзвичайно багато накопичилося дражливих дрібничок. Останнім часом відбулось видворення дипломатів з обох боків. Крім того, коли Росія подала свого посла, треба було погодження від уряду, і його Україна не давала дуже довго, що вважається дипломатичною мовою за образливе. Це була остання крапля неповаги.
Але, з іншого боку, дуже довго це триває. Стосунки зіпсовані вкрай, при чому на якомусь дріб’язковому рівні. Можна сказати, що у промисловому, фінансовому розумінні усе йде нормально. Ну, можливо, крім газу. Але оці дріб’язкові речі справді дратують тих і інших.
Мені здалося надзвичайно симпатичним те, що коли нещодавно московський патріарх був в Україні, його зустрічали не тільки квітами, але часом і пікетами, але він усіх благословляв, нікого не проклинав, говорив про мир і дружбу. Тому цей вибух, думаю, завдячує не дуже високій кваліфікації працівників і радників російського президента.

Останнім часом відбулось видворення дипломатів з обох боків. Крім того, коли Росія подала свого посла, треба було погодження від уряду, і його Україна не давала дуже довго, що вважається дипломатичною мовою за образливе. Це була остання крапля неповаги

Бі-Бі-Сі: Ви думаєте Дмітрій Медвєдєв просто поклався на те, що йому радники сказали?

Віталій Коротич: Я думаю, що навіть генеральний директор Бі-Бі-Сі сам своїх відозв не пише. А вже коли йдеться про прем’єр-міністрів і президентів, вони, як правило, висловлюють те, що їм пише цілий штаб.

Бі-Бі-Сі: Я не певна щодо генерального директора Бі-Бі-Сі, думаю, від дуже активну участь бере в тому, що він вимовляє, а президент такої країни, як Росія, тим більше...

Віталій Коротич: Але тим більше покладається на радників, які готують усю базу таких заяв. Це не справа першої особи. Я думаю, зараз це лише сприятиме доволі низькому досі рейтингу Віктора Ющенка, і він тепер підніметься, особливо в національно активних західних регіонах України. Тому що такий повчальний наскок на президента держави дуже виглядає перед виборами як акт підтримки теперішнього українського президента. Тому що чимало людей сприймуть це як спробу розмовляти з українським президентом не на рівних. А це завжди згуртовує людей.

Бі-Бі-Сі: Як російське суспільство ставиться зараз до України? Традиційно ми чуємо про братні народи, спільну історію, але опитування громадської думки свідчать про те, що росіяни усе більше вважають українців ворогами. Наскільки заява президента Медвєдєва підтвердила почуття російського народу?

Британія знайшла шлях до створення британської Співдружності націй. В Росії поки що не вдалося створити аналог цієї організації, обстановки довіри і взаємного сприйняття не виникає

Віталій Коротич: Я думаю, у російському суспільстві є певна частина пуголовків, які справді бажали б знищення стосунків, а у народі ніякої ворожнечі немає, тому що людям нема чого ділити. Великобританія свого часу благополучно вийшла з цього стану, хоч неспокійно. У великих імперіях переважання імперського почуття над національним дуже часто стає масовим почуттям. В Росії воно є. Свій шлях обрало багато країн і народів, але спілкування на рівних дається дуже важко.
Ви знаєте, Британія знайшла шлях до створення британської Співдружності націй. В Росії поки що не вдалося створити аналог цієї організації, обстановки довіри і взаємного сприйняття не виникає. Оцієї переваги імперського почуття над національним треба позбуватися, але це непросто. Тут дуже багато залежить від керівників, які мають поводитися тактовно, думати про наслідки кожного свого руху.
Мені здається, цим листом буде надано ще кілька відсотків підтримки В. Ющенкові, бо йому, по-перше, залишено право на відповідь. І я гадаю, ця відповідь буде гідною і спокійною. А з іншого боку, під час виборів такі заяви не робляться, тому що вони втручаються у процес виборів, і важко сказати, у якому напрямку вони можуть його змінити.

Бі-Бі-Сі: Президент Росії подав до парламенту законопроект, який зробив би законним втручання російської армії на захист співгромадян зброєю за кордоном. Йдуть розмови про те, як це стосується Криму. Усе це відбувається у річницю грузинських подій. Наскільки ці речі пов’язані?

Віталій Коротич: Я просто тремчу від думки, невже такий ідіотизм може трапитися реально, навколо Криму чи на Кубані, чи десь ще. З одного боку, така заява нічого страшного не несе, зрештою, і Великобританія, і США нервово ставляться до образ своїх громадян у інших країнах.
Йдеться про те, як на мене, коли цей закон буде застосовано вперше. Якщо його буде використано як виправдання войовничого втручання в життя інших країн, це буде страшне неподобство. Але як абстрактний закон... держава каже, що вона захищатиме своїх співгромадян. Почекаємо. Там і про сомалійських піратів, і ще про щось.