Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Ці банки матимуть можливість збільшити свій капітал за рахунок бюджетних коштів і розрахуватися із вкладниками та кредиторами, а навзаєм уряд стане одним із власників, або ж єдиним власником цих банків. Першими рекапіталізацію мають пройти Родовід банк, Укргазбанк та банк “Київ.”

Прем’єр-міністр, Юлія Тимошенко, оголошуючи про початок рекапіталізації, заявила, що всі 3 банки мали приватних власників, які не впоралися із керівництвом, проте уряд рятує не їх, а понад 700 тисяч вкладників цих банків, а також загалом банківську систему. Пані Тимошенко також каже, що згодом, коли ці банки відновлять стабільну роботу, держава сподівається їх продати.

Під час процесу рекапіталізації, тобто входження держави у капітал банків, до статутного капіталу Родовід банку, Укргазбанку та банку “Київ” буде внесено майже 10 мільярдів гривень бюджетних коштів. При цьому банки Родовід та Київ стануть, фактично, державними, бо державі належатиме понад 99% їх капіталу, а в Укргазбанку частка держави буде лише трохи меншою – майже 85%.

Ми вітаємо той поступ, що було зроблено впродовж останніх місяців у відновленні довіри до банківської системи. Ми вже бачимо результати – відплив депозитів із банків припинився, і, фактично, ми спостерігаємо повернення вкладників у банки. Нинішнє рішення уряду є важливим кроком у правильному напрямку, і ми очікуємо, що це ще більше посилить упевненість у стабільності банківської системи. Макс Альєр

Серед цих банків за розмірами активів найбільшим є Укргазбанк, який на 1 квітня посідав 17 місце у рейтингу українських банків. Банк Родовід був 20-м, а банк “Київ” – 40-м із 182 українських банків.

Виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський каже, що уряд не викуповуватиме акції у тепер вже колишніх власників, а натомість вкладе гроші у додаткову емісію акцій банків. Державна інвестиція у приватні банки буде зроблена через випуск облігацій, які викупить Національний банк.

Стабілізація української банківської системи, а простіше – порятунок низки системних українських банків був однією із головних умов Міжнародного валютного фонду при виділенні Україні кредиту на загальну суму у 16.5 мільярдів доларів. Керівник представництва фонду в Україні, Макс Альєр каже, що нині ситуація в українській банківській сфері є кращою, аніж півроку тому, коли ухвалювалося рішення про виділення кредиту:

“Ми вітаємо той поступ, що було зроблено впродовж останніх місяців у відновленні довіри до банківської системи. Ми вже бачимо результати – відплив депозитів із банків припинився, і, фактично, ми спостерігаємо повернення вкладників у банки. Нинішнє рішення уряду є важливим кроком у правильному напрямку, і ми очікуємо, що це ще більше посилить упевненість у стабільності банківської системи.”

Приблизно так само відгукнувся про початок рекапіталізації українських банків і голова представництва Світового банку в Україні Мартін Райзер.

Водночас серед українських оглядачів та експертів немає одностайності щодо користі участі держави у рекапіталізації приватних банків. Як і у західних країнах, в Україні є ті, хто називає рекапіталізацію порятунком поганих менеджерів за гроші платників податків. Екс-міністр фінансів, а нині голова парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Микола Азаров каже, що 44 мільярди гривень, виділені у бюджеті на рекапіталізацію банків, варто було б спрямувати у Фонд гарантування вкладів, а банки-невдахи та їх власників провести через процедуру банкрутства. Так, мовляв, і власники отримали б належну оцінку своєї діяльності, вкладники отримали б свої гроші.

Є і такі оглядачі, які вважають, що МВФ надає Україні кредити, які уряд використає на порятунок банків, що за кілька попередніх років зробили великі запозичення у закордонних банків. Відтак, повернення боргів відбудеться за рахунок позик МВФ, які потім, знову ж таки, доведеться повертати коштом українських платників податків. Частково такі припущення спростувала прем’єр, заявивши, що затримка із ще двома банками-претендентами на рекапіталізацію, пояснюється саме проблемою боргів.

Пані Тимошенко твердить, що участь уряду у рекапіталізації Укрпромбанку та банку Надра залежить від успіху переговорів щодо реструктуризації, тобто відтермінування боргів цих банків перед кредиторами, адже загальна зовнішня заборгованість цих двох банків становить близько 1.4 мільярдів доларів – а це приблизно стільки ж, скільки нині уряд хоче витратити на порятунок перших трьох банків.