Петро Куспись Експерт з питань міжнародних відносин

	Російські бізнесмени не хочуть обмежуватися домашнім грунтом

Низка європейських країн не приховує свого незадоволення з економічного наступу росіян, демонструючи брак довіри, а інколи страх у відношенні до російських урядових корпорацій і приватних підприємців. Навіть фінансова криза не змогла переконати західні уряди, щоб більш прихильно ставилися до російського капіталу.

Росія є енергетичним лідером, котрий з кожним роком зміцнює свою присутність в різних регіонах світу. У свою чергу держави-споживачі російської енергетичної сировини роблять все, щоб затримати цю політику розширення Кремля. Показовим прикладом є ситуація, яка склалася довкола Газпрому та енергетичних концернів Сургутнафтогаз і Лукойл. З аналогічним небажанням зустрілися також авіалінії Аерофлот, в котрих мажоритарний пакет належить до російського уряду.

Розширення авіапростору

У березні поточного року Аерофлот взяв участь у тендері на придбання контрольного пакету чеських авіаліній Czech Airlines. Незабаром однак чеська служба безпеки оголосила, що Аерофлот становить загрозу для національної безпеки країни.

Таку позицію аргументовано структурою власності корпорації, а також низьким рівнем безпеки авіаперевезень. В результаті міністр фінансів Чехії Мірослав Калушек оголосив, що Аерофлот виключено з участі у тендері. Варто згадати, що також невдачею закінчилися у попередніх роках спроби російських авіаліній інвестувати в Італії (Alitalia), Австрії (Austrian Airlines) та Сербії (JAT Airways).

Газпром і Європа

Ще складніша ситуація склалася навколо Газпрому.

Недовіра з боку європейських урядів є результатом політичних ігор Кремля, які призвели на початку цього року до припинення газопостачання в Україну та до Європи. Прагнучи послабити позицію України на світовій арені як ненадійного транзитного партнера, росіяни самі втратили вірогідність.

Поновлення газопостачань до Європи не повернуло довіри до Росії. Тому нічого дивного в тому, що ряд європейських країн захищає вітчизняні ринки від Газпрому, сприймаючи його в категоріях „довгого плеча Кремля”. Служба безпеки Іспанії свого часу звинуватила Газпром в монополізмі в сфері постачання енергетичної сировини до Європи не лише з Росії, але також з інших регіонів.

Паливо і безпека  Іспанські спецслужби наголошують не неприпустимості розмов, котрі ведуть росіяни з Іраном, Алжиром, Нігерією і Гвінеєю щодо купівлі нафтогазових свердловин в цих країнах.

Іспанські спецслужби наголошують не неприпустимості розмов, котрі ведуть росіяни з Іраном, Алжиром, Нігерією і Гвінеєю щодо купівлі нафтогазових свердловин в цих країнах. Газпром прагне також перехопити контроль над газопроводом з Нігерії до Європи.

Це збентежує європейських політиків, беручи до уваги російські проекти Nord Stream і South Stream, які призведуть до ще більшої залежності Європи від російських доставок.

Російський вплив на нафтову галузь

Росіяни являються активним гравцем нафтопереробної промисловості. Коли минулого року Лукойл хотів придбати іспанський нафтовий завод Respol, в країні запанувала гарячка непокою. Лише після офіційного заперечення таких намірів з боку керівництва Лукойлу вдалося заспокоїти негативні настрої в Іспанії.

З такою ж недовірою зустрілася російська корпорація Сургутнафтогаз, котра в квітні 2009 року придбала 21 відсотків акцій угорського енергетичного підприємства MOL.

Лукойл жаліється на політичний антагонізм відносно росіян.

Лукойл жаліється на політичний антагонізм відносно росіян. Хоча з економічних міркувань фірма ця мала всі шанси на внесення інвестицій до двох нафтопереробних заводів, що є власністю польського концерну PKN Orlen, однак з політичних причин всі зусилля пішли на марне. Тому й Лукойл зосередився на інших європейських країнах, де розширює свою мережу автозаправок.

Європа не допускає російські інвестиції?

Усі ці приклади підтверджують побоювання росіян, що Європа неохоче відкриває свої двері для інвестицій в енергетичному секторі. Як завжди медаль має дві сторони. Не без підстав європейські країни тримають дистанцію.

Використання Москвою енергетичних засобів до маніпуляції та політичного тиску, особливо по відношенню до України, стало символом великого російського ведмедя, який є дуже небезпечним.

Тому за таке ставлення з боку урядів багатьох держав російські підприємці можуть подякувати власній політичній еліті, яка зробила все можливе, щоб показати Росію у чорних барвах.