Богдан Цюпин за матеріалами Неір Вудс Бі-Бі-Сі Радіо 4, "Аналіз"

	Попри те, що теперішня фінансово-кредитна криза почалася зі США, інвестори за звичкою бачать порятунок у доларі.

Авінаш Персо голова базованої у Лондоні компанії Intelligence Capital Limited надежить до тих, хто вважає, що теперішня фінансова криза пришвидшить кінець долара як світової резервної валюти. Він зауважує, що вперше на фінансових ринках треба купувати страхівку від можливого дефолту американського уряду. А це, за його словами ознака того, що на думку ринків Америка бере на себе велетенський тягар, вливаючи мільярди на порятунок власної банківської системи і ведучи війни за кордоном.

Після Другої світової війни Америка закладала основи сучасної світової економіки, експортуючи у Європу поза її межі, нафту, капітал, ідеї та автомобілі марки Форд. Вона створювала правила і заохочувала уряди світу використовувати долар для міжнародних платежів. Лідерство Америки так вплинуло на наш світ, що багато реалій ми сприймаємо за належне. Навіть зараз, попри те, що фінансова криза почалася в Америці, багато інвесторів за звичкою кинулися рятувати свої стати скуповуючи долар – міжнародну резервну валюту.

В чому роль долара як глобальної резервної валюти?

Авінаш Персо з Intelligence Capital пояснює, що резервний статус валюти визначається тим, що уряди і корпорації тримають валютні резерви на випадок проблем, якщо їм потрібна будуть потрібні гроші. Люди тримають її про запас.

Країна, яка друкує міжнародну резервну грошову одиницю має величезну відповідальність і отримує величезні можливості. Фінансисти пояснюють, що банкнота це насправді чек, який певний уряд зобов'язується оплатити. Резервну валюту скуповують і у величезних кількостях накопичують. "...якщо ви можете друкувати паперові чеки, які ніхто ніколи не використовує, то ви можете платити за що завгодно,"- каже Авінаш Персо.

Америка упродовж майже 20 років живе з дефіцитом торгівельного балансу, витрачаючи більше, ніж заробляє. Робити це США можуть тому, що виписують чеки, котрі ніхто не переводить у готівку. І це дозволяє їм витрачати більше грошей ніж будь-хто інший. Вважають, що таким чином вони фінансували війну у В’єтнамі і війну в Іраку і таким чином фінансуються вливання в банківську систему.

Досі світ давав можливість Америці виписувати таких чеків скільки завгодно. Фінансові можливості американського уряду безмежні, бо решта світу хоче доларів, а Сполученим Штатам треба лише друкувати їх. Критики називають такі можливості США несправедливим привілеєм.

"Несправедливий привілей" США

Гарольд Джеймс – історик Прінстонського університету розповідає, що у 70-ті роки французький президент Шарль Де Ґолль, та інші європейські союзники були глибоко роздратовані Америкою.

"Де Ґолль та його міністри критикували США те, що Валері Піскар д’Естен, тогочасний міністр фінансів, називав надмірним привілеєм долара. Вони вважали, що Сполучені Штати влазили у величезні дефіцити бюджету і торгівельного балансу, щоб на позичені кошти фінансувати власну програму соціальних реформ президента Джонсона і водночас вести війну у В’єтнамі. Французи та інші, як виглядає, казали, що Америка – це супердержава за чужий рахунок", каже Гарольд Джеймс.

Але в ті часи американський уряд ще був зобов’язаний друкувати доларів лише на суму, яка відображала золоті запаси. Проте тиск соціальних витрат і В’єтнам давалися взнаки. Коли Франція запідозрила, що доларів надруковано більше ніж дозволяла гарантія золотом, французи збунтувалися.
Де Ґоль надіслав французький крейсер до Нью-Йорка, щоб отримати вантаж золота за усі утримувані Францією долари. За кілька днів британці оголосили подібну претензію, вимагаючи $3 мільярди з Fort Knox.

Президента Ніксона це розлютило і чотирма днями згодом американці влаштували Ніксонівський шок, проголосивши, що долари більше не будуть гарантовані золотом, а торгівельні бар’єри будуть використовувати навіть щодо союзників.

	Хто за євро?

Чи може євро бути світовою резервною валютою?

Євро в останні роки зростало не в останню чергу тому, що долар слабшав. Але міцність євро створює і проблеми. Через це кожна пляшка французького вина і кожна німецька автомашина за кордоном стають дорожчими.
Це стримує зростання європейських експортних галузей.

А якби євро став світовою резервною валютою, то зріс би у ціні ще більше.
Для регіону, де постійно скаржаться на повільне економічне зростання, це було би дуже поганою новиною. Отже нічого дивного, що європейські посадовці намагаються не говорити про більшу роль євро.

І все ж таки, що треба би було зробити, щоб євро таки стало резервною валютою. Історик монетарної політики професор Баррі Ейхенґрін:

"Для того, щоб євро замінило долар у якості резервної валюти і стало міжнародною грошовою одиницею, треба би було, щоб у США дуже невміло повелися з економікою і водночас, щоб у Європі проблеми були менші. Саме зараз ми бачимо серйозні фінансові проблеми у США і менш серйозні труднощі у Європі, але іронія в тому, що інвестори кинулися купувати долар замість того, що утікати від нього. І зараз імовірно, що, хоча на мій погляд не обов’язково, що фінансова криза у США поглибиться, а Європа зможе виповзти з цієї ями. Тоді перехід з долара на євро міг би відбутися досить швидко."

Коли у США спалахнула фінансова криза, то логічно було очікувати зміцнення попиту на євро. Але сталося не саме так. І це можливо не дивно. Для того, щоб інвестори повірили в євро як нову міжнародну резервну валюту, вони би мали бути впевнені в тому, що Європейський Союз може виконувати таку роль і хоче її. Чи є таке бажання у Європейського монетарного союзу?

"Дехто вважав, що Європейський монетарний союз наблизить політичний союз. Саме так вважав канцлер Коль. Ці погляди виявилися повністю хибними і ніхто з ЄМС навіть такі федералісти як Люксембург, і точно - Німеччина, і з певністю можна сказати Франція не хочуть політичного союзу.
І з часом той факт, що не буде Сполучених Штатів Європи на зразок Сполучених Штатів Америки може виявитися ознакою, що євро колись може вмерти," -

Дейвід Марш, автор книги "Євро - зростаюча глобальна валюта": "...Я вважаю, що Європа має набагато менше амбіцій ніж Америка. Більшість європейців просто хочуть жити собі мирно. Вони не хочуть керувати світом і не дуже хочуть щоб їхня валюта була світовою резервною валютою. Німці ніколи не хотіли резервної валюти. Власне ми тому й маємо Євро, що німці не хотіли відповідальності, що постала би, якби німецька марка стала би другою міжнародною валютою після долара. Це така собі втеча від амбіцій."

Консенсус фахівців полягає у тому, що Європа успішно створила європейську валюту, але не світову резервну валюту. Вона не прагне і не могла би використовувати надмірні привілеї, які мають США з доларом. Якби євро було світовою резервною валютою, попит підтримував би його високу ціну і це було би тягарем для європейських експортерів, які і так потерпають.

	Китайський юань

Може корону хоче китайський юань?

Особливість китайської ситуації полягає у зацікавленні збереженням теперішнього статусу долара. Зростання китайської економіки залежить від доступу до американських ринків, а Америка дуже залежна від того, що Китай скуповує долари та американський борг.

Про цей симбіоз розповідає фахівець з китайської економіки в Оксфордському університеті доктор Альберт Парк: "Величезне накопичення валютних резервів вивело китайський уряд на позиції, з яких він має дуже великий вплив на долар. Якби Китай вирішив перейти на накопичення іншої валюти, це дестабілізувало би економіку США, обмінний курс долара і зрештою змусило би Федеральний резерв змінювати облікові стави. Але багато-хто вважає, що Китай не зацікавлений у таких різких діях, бо такі кроки зменшили би вартість китайських доларових резервів. Тобто це вдарило би по китайських кишенях."

Зараз постає нова американська економічна дипломатія і йдеться не лише про Китай, бо Сполучені Штати фінансово пов’язані з кількома зростаючими економіками. Величезні доларові резерви зберігають Індія, Бразилія, Росія і ще важливіше – країни Перської затоки.

Величезне значення має те, що експортери нафти визначають її ціну в доларах і продають за долари. Саме взаємини Америки з цими державами визначають долю долара і Америка має запевнити, що інші країни купують і таким чином підтримують долар.

Непевне фінансове майбутнє

Чи можна сказати, що Сполучені Штати боротимуться за те, щоб долар зберігав статус резервної валюти? Авінаш Персо з Іntelligence Capital:

"Коли розмовляти про це з американцями, то вони ніби знизують плечима і кажуть « а ми про це не дуже дбаємо». Я не дуже в це вірю. Я вважаю, що статус міжнародної резервної валюти цінний і ми побачимо, що Америка використовуватиме свої можливості, щоб зберігати цей статус якомога довше."

Але міцний долар шкодить американським експортерам. Він робить кожен американський автомобіль за кордоном дорожчим. Це загрожує робочим місцям в Америці. Тому останнім часом доларові дозволяли слабнути.

Понад сто років тому Америка була зростаючою економікою. Там вробляли іграшки, автомашини і кораблі. Завдяки експорту США стали світовою економічною потугою і долар став міжнародною валютою, але, що міцнішим ставав долар, то більше Американська економіка була змушена розвивати невиробничу сферу. Закривалися великі заводи, але з’являлися великі американські банки й інвестиційні компанії.

"Ми переходимо в заплутаний непевний стан справ, коли одна країна вже не буде єдиним лідером у світі, як це було зі США і можливо не буде єдиної міжнародної валюти. Саме тому на мою думку нам потрібна досить радикальна реформа керування глобальною економікою. Бо США більше не зможуть під прикриттям Великої Сімки чи МВФ казати, що буде ось так,"- вважає Джим Оніл з інсвестиційного банку Goldman Sachs.

Мало хто має сумніви у тому, що долар колись втратить позиції. Але теперішні глобальна фінансова криза потребує лідера. Попер усе незадоволення суперпотугою США зараз жодна інша країна не може і не хоче брати на себе відповідальність опікуватися резервною валютою. Для подолання теперішньої кризи можливо і потрібно, щоб Америка мала "надмірні привілеї" долара. Долар, який колись був символом необмеженості потуги США, вже не є їхньою валютою а нашою проблемою. Зараз долар – світова валюта і переважно американська проблема.