Інтерв'ю у Президента України взяв Гебріел Ґейтхауз

Окремої уваги під час інтерв'ю було надано ситуації в українському парламенті, насамперед, щодо формування коаліції.

Віктор Ющенко наголосив, що як Глава держави готовий співпрацювати з будь-якою коаліцією, яку буде створено у Верховній Раді. При цьому він зауважив, що «формального повідомлення про створення коаліції ще немає». «Ідуть непрості дебати», - підкреслив Президент.

Бі-Бі-Сі: Чи вважаєте ви, що новостворена коаліція зможе забезпечити ефективний уряд і чи має така коаліція вашу підтримку?

Віктор Ющенко: Для мене дуже важливо відтворити нормальну роботу в парламенті, допомогти парламенту вийти з парламентської кризи, яка полягає в тому, що український парламент поділений на 2 частини, і до цього часу не вдалося сформулювати порозуміння навколо ключових національних пріоритетів. Якщо сюди додати ще й фактор зовнішнього впливу, особливо події у Грузії, то цілком зрозуміло, що з’явилося багато гравців, які ставили за мету змінити зовнішній курс країни, сформувати коаліцію, яка і у внутрішньому і в зовнішньому житті могла б поставити радикально інший курс.

Якщо ми будемо проводити політику популізму, яка задовго до світової кризи у нас сформувала внутрішню кризу, коли у 2008 році ми маємо найнижчий рівень реальної зарплати за останні 8 років, а номінальні доходи людей виросли на 40% - це ціна політики популізму, яка принесла цінову, бюджетну нестабільність, мінімізовано соціальні стандарти, є великі недоречні коливання курсу. На цьому шукати порозуміння дуже важко. Нам треба відмовитися від такого політичного курсу. Не треба дивитися на роботу уряду тільки через призму політики популізму. Нам потрібна стабільність політична і через неї – стабільність економічна. Віктор Ющенко

Те, що до цього процесу приєднався прем’єр-міністр і його політична партія, призвело до втрати коаліції, яка була до 2 вересня 2008 року. Це основна причина. Почали грати в курс, який не може співпадати з позицією президента і “Нашої України”. Сьогодні після обрання спікера формально відновлена робота інституту. Щодо коаліції... Як ви знаєте, формального повідомлення про її створення ще немає. Ідуть непрості дебати.

Бі-Бі-Сі: Якщо таке офіційне оголошення буде, чи будете ви підтримувати таку коаліцію, і чи вважаєте ви що це допоможе вирішити фінансову кризу?

Віктор Ющенко: Я буду виходити з того, що парламент – це незалежний інститут, який знаходить способи щоб забезпечити свою діяльність через механізм більшості, коаліції, і це те, що буде підтримувати президент – роботу самого інституту. Я не можу сказати, що в мене не може бути інших думок стосовно пріоритетів держави, незалежно від того, яка там коаліція буде. Я президент, обраний усім народом, і я прийшов із тим курсом, який переміг, і я від цього курсу не відмовлюсь. Незалежно від того, яка коаліція буде. Насправді це не є протиріччя. Це демонстрація виключної поваги до пріоритетів і цінностей.

Бі-Бі-Сі: Якщо теперішній політичний параліч продовжиться, як Україна зможе вирішувати поточні економічні проблеми?

Перспективи 2009 року такі, що ми матимемо дефіцит торгових і платіжних операцій в районі 15 млрд., що приблизно складає 50 % наших резервів. Це достойна відповідь. Плюс 16,4 млрд.. допомоги МВФ. Я б сказав, що макроекономіка 2009 року може виглядати досить сильною і збалансованою. Віктор Ющенко

Віктор Ющенко: Я згоден, що політична криза не додає вирішенню економічної кризи. З політичної кризи треба виходити. Питання лишається в тому, що політична криза має протиріччя, на які треба давати чесну відповідь. Хто ми є? Країна демократична, у якій розвивається конкурентна економіка, де поважають свободи, де є ефективна судова система? Якщо ми на цих цінностях стоїмо, вихід можна шукати.

Якщо ми будемо проводити політику популізму, яка задовго до світової кризи у нас сформувала внутрішню кризу, коли у 2008 році ми маємо найнижчий рівень реальної зарплати за останні 8 років, а номінальні доходи людей виросли на 40% - це ціна політики популізму, яка принесла цінову, бюджетну нестабільність, мінімізовано соціальні стандарти, є великі недоречні коливання курсу. На цьому шукати порозуміння дуже важко. Нам треба відмовитися від такого політичного курсу. Не треба дивитися на роботу уряду тільки через призму політики популізму. Нам потрібна стабільність політична і через неї – стабільність економічна.

Бі-Бі-Сі: Однією з особливостей фінансової кризи, з якою Україна стикнулася, є зниження попиту на українську сталь. Є проблеми з обмінним курсом. Як довго може тривати така ситуація, і чи погіршуватиметься вона?

Віктор Ющенко: Ми виходимо з того, що у 2008 році зведений дефіцит рахунку поточних, фінансових операцій буде складати приблизно 2 млрд. доларів. Нагадаю, що наші резерви – в районі 32 млрд. доларів. Тобто країна легко долає цей бар’єр. Удари по експорту, очевидно, дуже чутливі. З деяких позицій ми скоротили експорт до 40%, це безумовно призвело до зменшення пропозиції валюти на внутрішньому ринку.

Ми закладаємо в бюджет індексацію зарплати і пенсії на тому рівні соціальних стандартів, на якому вони сьогодні є. Це дає відповідь на те, як не скотитися на нижчі показники і захистити людей від інфляції. Що стосується фінансових операцій, то разом з Нацбанком була розроблена політика реструктуризації зобов’язань, в тому числі й з іпотечних операцій. Прийнято рішення щодо погашення в гривнях боргових зобов’язань людей, зокрема по кредитах в іноземній валюті. Віктор Ющенко

І це серйозний удар, бо українська економіка - експортноорієнтована, а якщо ще узяти до уваги те, що вона серйозно не диверсифікована, то залежність виявилася досить чутливою. Але перспективи 2009 року такі, що ми матимемо дефіцит торгових і платіжних операцій в районі 15 млрд., що приблизно складає 50 % наших резервів. Це достойна відповідь. Плюс 16,4 млрд.. допомоги МВФ. Я б сказав, що макроекономіка 2009 року може виглядати досить сильною і збалансованою.

Бі-Бі-Сі: А як щодо мікроекономіки, коли люди йдуть у неоплачувані відпустки, не можуть сплачувати кредити в банках, і навіть такі прості речі, як щоденне харчування для них є проблемою.

Віктор Ющенко: Ключова проблема, яка стає актуальною з грудня, – слабка бюджетна політика. Незбалансований бюджет, розслаблені фінанси, солодка соціальна політика, популізм – це ті проблеми, які говорять про те, що збалансувати національний бюджет непросто, і уряд повинен перейти до прикладних реформ, політики змін, і менше займатися популізмом. Це дуже чутлива тема. Велика проблема закладена у пенсійний фонд, де закладається глибокий дефіцит. Він може дійти до 40 млрд. гривень через популістські закони, які були прийняті за останні 10 місяців. Але, з точки зору продовольчого ринку, ми маємо сьогодні, можливо, одну з найкращих ситуацій. З точки зору пропозиції товару.

Це були удари тих, хто зі мною стояв на Майдані, і перш за все, від партії Тимошенко. Очевидно, тут є меркантильна ціль. Очевидно, ця політична сила бачила своїм основним конкурентом мою політичну силу. Останні 4 роки пройшли у цій перманентній боротьбі. По-друге, ряд політичних сил, які займали демократичні позиції, трансформувалися і тепер поділяють інші цінності. Віктор Ющенко

Бі-Бі-Сі: Популістські методи, тому й популярні, що вони допомагають людям вижити у скрутній ситуації. Що саме ви будете робити, щоб допомогти людям, які не отримують зарплату?

Віктор Ющенко: Ми закладаємо в бюджет індексацію зарплати і пенсії на тому рівні соціальних стандартів, на якому вони сьогодні є. Це дає відповідь на те, як не скотитися на нижчі показники і захистити людей від інфляції. Що стосується фінансових операцій, то разом з Нацбанком була розроблена політика реструктуризації зобов’язань, в тому числі й з іпотечних операцій. Прийнято рішення щодо погашення в гривнях боргових зобов’язань людей, зокрема по кредитах в іноземній валюті. Найближчими днями ми приймемо закон, що ініціюватиме нову будівельну політику, політику добудови житла з рівнем готовності більше 70%, де банківська система, Міністерство фінансів будуть стимулювати ці квартири, призначені для людей, що стоять у черзі отримання житла. Це доступне житло, а не соціальне. Те ж стосується й інших соціальних програм.

Бі-Бі-Сі: Багато хто, особливо у Росії, вбачають поразку України щодо її запрошення до ПДЧ. Чи поділяєте ви цю точку зору?

Ми зараз говоримо про НАТО. У цій країні, крім президента, цю тему ніхто не підіймає. Якщо ви хочете думати про рейтинг, краще не говоріть про це. Але якщо ви хочете думати про покоління дітей і якщо ви порядний політик, у вас немає іншого способу, аніж кожний день вставати і говорити до нації. Віктор Ющенко

Віктор Ющенко: Як президент я дивлюся на це з двома почуттями. По-перше, Україна йде колосально важкою дорогою. Це знакове питання для нас. Впродовж ХХ століття Україна 6 разів проголошувала незалежність і п’ять разів її втрачала – тому що не було міжнародних гарантій нашого суверенітету.

Бі-Бі-Сі: Чи є зараз у вас ці гарантії?

Віктор Ющенко: Коли ми говоримо про важливість політики НАТО, яка поширює на світ і Європу зону стабільності і спокою. Переконаний, що в країнах ЄС є великий інтерес в розширенні зони стабільності. І якщо Україна увійде у цю зону, це буде зміцненням концепції європейської безпеки. Тому це процес з двостороннім рухом – це користь і для українського, і для європейського суспільства. Це основна частина нашого діалогу з НАТО.

Бі-Бі-Сі: Але останні події у Грузії показали, що Росія не хоче розширення НАТО на схід, а деякі країни-члени НАТО не готові вступати в антагонізм з Росією.

Віктор Ющенко: Остання рада НАТО відмовилася від політизації терміну ПДЧ і запропонувала інший інструмент – національну річну програму. Ми обрали спосіб як рухатися, а не “шашечки”. Але є ще одна обставина: і у колі НАТО, і поза ним не вистачило політичного духу реалізувати усі ті принципи, на яких базується робота цього інституту.

Бі-Бі-Сі: Це тому, що Росія показала свою силу?

Віктор Ющенко: Очевидно, так. З іншого боку, коли ми говоримо про прагнення України приєднатися до НАТО, то це не рядова позиція, і тому сюди прикута величезна увага. Входження України у НАТО – це геополітичний крок, тому така складна міжнародна дискусія точиться довкола цього. Але Україна – не чиясь провінція. Україна – суверенна держава, що має право формувати власну безпекову політику. Перспективу цієї політики ми бачимо тільки в одному – у загальноєвропейській моделі колективної безпеки. Альтернативи цьому немає, ані в Європі, ані для України.

Бі-Бі-Сі: Якщо подивитися назад на “помаранчеву революцію”, усі пам’ятають, скільки тоді було надій в Україні, і поза її межами. Зараз часто у світі задають питання: що пішло не так?

Віктор Ющенко: Перш за все, в Україні відбулася революція свідомості. Коли хтось ставить питання, що щось було не так, то я б хотів наголосити на тому, що відбулось так. За 4 роки ми отримали відкрите українське суспільство, виховане на свободі, з ключовими демократичними правами. Чотири роки тому ця країна не могла провести чесних виборів. Зверніться до будь-якого політика, журналіста чи громадянина з питаням: чи він відчуває ці завоювання? Революція дає шанс багато що змінити, сама вона нічого не змінює. Щоб відбулися зміни потрібні обставини. Чотири роки демократичні сили не мають істинно демократичної більшості у парламенті. Але, які б проблеми у нас не виникали за ці 4 роки, ми даємо відповідь демократичним способом на будь-які виклики.

Бі-Бі-Сі: На вас як на політика покладалися великі надії, зараз більшість опитувань показують, що ваш рейтинг - близько 4%. Як ви думаєте, чому він такий низький?

Віктор Ющенко: Є кілька причин, на мій погляд. Ми пережили кризу стосунків в рамках “помаранчевих” сил. З 2005 року найбільших ударів, які отримав я як президент і моя політична сила, це були не удари від політичних опонентів в опозиції, це не удари від комуністів чи Партії регіонів. Це були удари тих, хто зі мною стояв на Майдані, і перш за все, від партії Тимошенко. Очевидно, тут є меркантильна ціль. Очевидно, ця політична сила бачила своїм основним конкурентом мою політичну силу. Останні 4 роки пройшли у цій перманентній боротьбі. По-друге, ряд політичних сил, які займали демократичні позиції, трансформувалися і тепер поділяють інші цінності. Тому ряд речей, які для мене є принциповими, і які я буду завжди повторювати, не отримують такої підтримки.

Наприклад, ми зараз говоримо про НАТО. У цій країні, крім президента, цю тему ніхто не підіймає. Якщо ви хочете думати про рейтинг, краще не говоріть про це. Але якщо ви хочете думати про покоління дітей і якщо ви порядний політик, у вас немає іншого способу, аніж кожний день вставати і говорити до нації. Президент піднімає тему голодомору 1932-33 року. Три роки тому цю тему мало хто прихильно сприймав. Це історія трагедії мого народу, моєї родини, моєї сім’ї. Політично вона була заборонена. Є великі міжнародні ревнощі деяких країн до цієї теми. Але я не можу цю тему не підіймати, тому що це трагедія мого народу. Від цього рейтинг буде рости? Очевидно, ні, не буде. Але про це треба говорити.