Світлана Дорош, шеф-кореспондент, Бі-Бі-Сі, Київ

Комуністи сподіваються одержати на дочасних виборах більшу підтримку виборців, оскільки переконані, що на тлі фінансової кризи ліві ідеї, в тому числі в економіці, стають все більш популярними.

Однак, чи є для таких сподівань комуністів достатньо ресурсів і що чекає цю політичну силу через два місяці, зважаючи на те, що від виборів до виборів рейтинги Компартії постійно знижувалися?

Комуністична партія України однією із перших провела позачерговий з'їзд після указу президента, аби обговорити позачергові вибори, що насуваються.

Комуністи визнають, що юридичні підстави для ухвалення указу президента про розпуск парламенту були, хоча і звинувачують президента у тому, що саме він створив передумови для політичної кризи.

З'їзд перетворився у виголошення промов її лідерів і передусім, критики на адресу Віктора Ющенка.

Вже не перший місяць саме заяви Петра Симоненка проти президента є найбільш радикальними.

"Що треба зробити? Треба зробити справді головне: завершити негайно політичну реформу, перш за все у тій частині, щоб ліквідувати посаду президента. Ми бачимо, до чого це призводить. Треба вже розпочати процедуру імпічменту, у нас для цього є усі підстави. Ми повинні звільнити Україну від цього націоналістичного дурману," - заявив пан Симоненко.

Очевидно, антипрезидентська риторика стане ключовою у виборчій кампанії комуністів, зважаючи на те, що значна частина виборців не підтримує Віктора Ющенка.

Хоча на з”їзді комуністи вирішили не говорити про виборчий список і відклали ці дискусії, вони вже оголосили, з ким хочуть коаліцію у новій Верховній Раді – із Партією регіонів та блоком Литвина.

КПУ вважає, що така коаліція буде лівоцентристською, і вона стала б своєрідним політичним “брестським миром”, тобто, складним компромісом трьох політичних сил.

Один із лідерів Компартії Олександр Голуб заявив: "Такий варіант не буде легким і ми його навіть історично порівняли з Брестським миром, який свого часу підписували Ленін і більшовики, але він був необхідним на певному етапі розвитку суспільства."

Петро Симоненко одночасно критикував ці дві політичні сили: цитую - Партію регіонів - за “дворушництво”, гру у чотири руки, блок Литвина - за непослідовінсть і хитання зліва направо. Але лідер КПУ готовий їм це пробачити, аби не допустити, як він каже, “реваншу помаранчевих сил”.
Навряд чи Петру Симоненку не відомо про те, що Партія регіонів давно вже шукає інших союзів і партнерів, і Компартія навряд чи входить у її пріоритети.

Однак, комуністам саме такі гасла вигідно використовувати у виборчій кампанії, проводячи аналогії із такими поняттями, як “помаранчеві”, НАТО, націоналізм, імпічмент президента, утиски російськомовних громадян, олігархи.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, який рік тому на дострокових виборах був заступником керівника виборчого штабу Компартії, скептично ставиться до таких намірів комуністів.

"У разі створення коаліції блок Литвина – Партія регіонів, Компартія іміджево і політично буде втрачати голоси, тим більше вона втратить зі входженням у коаліцію з блоком Юлії Тимошенко. Тому скоріш за все мова може йти не про оформлення коаліції, а про ситуативне голосування з певними політичними силами. Компартія буде підтримувати ті чи інші пропозиції коаліції, яка сформується, або не підтримувати," - каже Віталій Кулик.

Рейтинги Компартії з року в рік знижуються, і багато експертів переконані, що ця тенденція зберегітаметься і надалі. Можливо, саме тому КПУ не виявляє активності у створенні єдиного блоку лівих сил для участі у виборах.

Раніше, коли кілька лівих партій, зокрема, Соціалістична і Прогресивна соціалістична мали підтримку кількох відсотків виборців, КПУ декларувала необхідність об”єднання. Тепер, коли соціологи більш песимістичні стосовно цих партій, комуністи не вважають за необхідне таке об”єднання.
Однак, керівник центру досліджень “Лівий погляд” Євген Філіндаш впевнений, що причина нездатності лівих об”єднатися – в іншому.

"Занадто висока доля там амбіцій особистих, старих образ, старих непорозумінь між лідерами існуючих лівих партій. Починають згадувати всі гріхи один одного трохи не з 1991 року, з’ясовувати чия ідеологія є більш чистою, а чия – менш чистою. В основному це суб’єктивні особистісні протиріччя," - вважає Євген Філіндаш.

Виборчий список Комуністичної партії лишається загадкою. У центральному комітеті партії переконують, що його просто ще немає. Хоча, як сказав Олександр Голуб, принципи формування цього списку вже затверджені.

"Ми визначилися, яка область яке місце займає в партійному списку. Виведено певний коефіцієнт щодо відсотків, які партія отримала в тій чи іншій області, скільки людей за нас проголосувало. Згідно цього кожна область отримала своє місце в партійному списку, і вже на місцях сьогодні висуваються ті кандидатури, які будуть представлені в партійному списку в тому порядку, як яка область попрацювала," - вважає Олександр Голуб.

Щоправда, не відомо, які номери одержать регіональні активісти. Експерт Віталій Кулик, який працював у виборчому штабі КПУ, каже, що як і у попередні роки, у списку можуть опинитися особи без партійного квитка ленінця.

"Є непоодинокі випадки, коли до списку Компарії потрапляли люди, які раніше до Компартії не мали жодного відношення. Зокрема, можна згдати і Потебенька, і Блохіна. Зараз можна згадати Бевза чи Калетника, які не мали стосунку до Компартії раніше. У той же час появи яскравих особистостей чи омоложення партійного списку на цих дочасових виборах я не очікую," - каже Віталій Кулик.

Експерт, який знає КПУ із середини, зазначає, що Компартія відмовилася від масштабної модернізації і тому втрачає реальну можливість залучити до кола своїх прихильників не лише затятих ленінців, але й інших виборців. Але таким був вибір керівництва партії. Що позначиться на її виборчих результатах.