У програмі, яку вела Ольга Бетко, розмова про глобальну фінансову кризу, її причини й наслідки і вплив на Україну.

Слухати тут

Нижче подається скорочений виклад програми, яка лунала в прямому ефірі 19 вересня.

Бі-Бі-Сі: Як ви вважаєте, масштаби цього шторму в економіці та фінансах дійсно мають лякати - чи всі ці пристрасті дуже перебільшені?

В.Лановий: Ніяких апокаліпсисів е економіці не буває. У різні історичні часи нас жахали різними такими негараздами, провалами. Згадаймо ленінську теорію, яку ініціював Троцький, про те, що після капіталістичного імперіалізму можливий лише соціалізм і що жодна економіка не виходить ї тієї імперіалістичної кризи. Але всі країни вийшли і розвивалися достатньо успішно.

Бі-Бі-Сі: Але нинішні події називають безпрецедентними?

	В.Лановий: Мене це теж турбує, що українську владу не турбують події міжнародного масштабу, або вони не так трактують ці події.

В.Лановий: Безпрецедентними, тому що це нове явище. Як правило, такого типу кризи відбувалися з виробничими комплексами, а тепер криза відбулася з перевиробництва житла й інших помешкань і іпотечній галузі. Але, оскільки ця іпотечна галузь є масштабною для фінансової системи вцілому: багато туди й активів і пасивів вкладається, то криза в цій галузі впливає на втрати ресурсів банківської системи. Будь-яка економічна криза в ринковій економіці пов’язана з зупинкою певних виробництв і у відповідності із зупинкою цих виробництв втрачають ресурси банки, які кредитували ці виробництва, тобто вони стають банкрутами. А ті банки, які розвивалися в інших напрямках, витягають економіку, вони купують пасиви цих банків і піднімають їх на ноги. От, Lehman Brothers пережив кризу виробництва 20-х років, але не зміг пережити цю кризу, бо він дуже глибоко увійшов в цю іпотеку, фінансування якої було значно більшим ніж платоспроможність клієнтів, які отримували кредити.

Бі-Бі-Сі: Значно гіршим було б падіння американської страхувальної компанії AIG, яку виручив американський уряд…

Українська економіка не входить в кризу, ні в кризу перевиробництва, ні в іпотечну кризу і так далі. Це значить, що банківські установи зберігають свою нормально кредитоспроможність... Але є проблема, пов’язана з інфляцією.

В.Лановий: Якби ми жили в кінці 19-го на початку 20-го століть, коли кризи капіталу призводили до революцій, до загальних політичних провалів у країнах, то так би й було. Але зараз, в 21-му сторіччі, роль урядів і держав в боротьбі з перекосами на ринках зросла. Американський уряд виділив 400 мільярдів доларів ще на першому етапі для поповнення рахунків банків, які мають дефіцит балансів.

Бі-Бі-Сі: Ви згадали ленінські теорії… Дійсно, уряди багатьох країн (США, Росії, Британії) втрутилися. Чи не доводить це, що ленінські ідеї мали рацію, що капіталізм, вільний ринок не справиться сам з економікою і фінансами?

В.Лановий: Це теорія, але життя – набагато багатогранніше, ніж економічні теорії і тому це дуже важливий симптом. Те, що американський уряд, який стояв на позиціях найбільш ліберальної економіки, тобто невтручання держави в ринкові економічні процеси, в даному випадку не дає змоги спрацювати принципу доміно в банківській сфері, таку гнучкість американської системи управління ми маємо поважати.

Бі-Бі-Сі: Чи повинні перейматися українці падінням американських банків? Чи знають про це в Україні?

В.Лановий: Ця тема нерозкрита в Україні. Наше телебачення залишається трохи відокремленим від світового медіа-ефіру. Людям треба перекласти цю інформацію на зрозумілі фактори української дійсності. Якщо ми скажемо, що ці банки купували українські акції, вони цим самим давали змогу збільшувати акціонерний капітал українських підприємств, продавати акції в більшій кількості і цим самим залучати інвестиції західних ринків, все це приводило до того, що підприємства збільшували прибутки і відповідно зарплати наших людей…

Слухач з Херсона: Як ви оцінюєте наскільки дії американського уряду пов’язані з ринковою економікою? Наскільки ринковими є дії, коли держава фактично націоналізує досить потужні установи?

В.Лановий: Держава має концентровані ресурси і коли підприємство провалюється, то повернути йому кошти по зарплаті і так далі дуже важко і цим загальмовується вихід підприємства з кризи. І, як я вже казав, тому це приводило до пролетарських революцій того століття і мало масовий характер і в Баварії і в Угорщині, не лише в Росії. Держава може швидше поставити на ноги, але коли підприємство відновилося, то державі треба піти.

Бі-Бі-Сі: Банки заробили собі «погані» борги, які не можуть повернути. Чому держава, а точніше платники податків, повинні взяти їх на себе?

В.Лановий: Тому що це приведе до більших втрат платників податків.

Бі-Бі-Сі: Чому дійсно поширення цих проблем нагадує лісову пожежу, яка поширюється світом?

В.Лановий: Все відносно в нашому світі. Глобалізація допомагає розподілити більш рівномірно якісь ризики, якісь втрати.

Запитання з Києва: Чому українську владу не турбує світова криза і ситуація на українському фінансову ринку?

В.Лановий: Мене це теж турбує, що українську владу не турбують події міжнародного масштабу, або вони не так трактують ці події. Нагадаю, що нам півроку говорили, що євро сильніше, що долар падає, Національний Банк почав купувати валюту для резервів у євро, а не в доларах. Зараз йде все навпаки – долар зростає, євро падає. Справа в тому, що курсова політика і США й інших країн є і політичною і фінансовою проблемою. Політично будь-яка країна намагається понизити курси своїх валют і США навмисно довго знижувало курс долара до євро, бо це підтримувало американську економіку і послабляло експорт з Європи. Товари в євро стають дорожчими і економіка європейська починає гальмувати. Але це до певної міри, не можна беззастережно піднімати євро і знижувати долар, бо це впливає на соціальні і споживчі можливості в самій Америці. Тепер США проводить політику по підтримці долара. Треба дивитися на ці тенденції і динаміку, а не так провалювати. А тепер люди запитують так в чому ж тримати гроші?

Бі-Бі-Сі: Так в чому ви радите тримати гроші?

В.Лановий: Українська економіка не входить в кризу, ні в кризу перевиробництва, ні в іпотечну кризу і так далі. Це значить, що банківські установи зберігають свою нормально кредитоспроможність. Національний Банк володіє нормальними ресурсами. Тому гроші з банків забирати немає причини. У нас такої проблеми немає. Але є проблема, пов’язана з інфляцією. Якщо буде дуже висока інфляція, то ніякі банки ніяких грошей не збережуть. Ми вже пережили це в 90-ті роки. Тому я кажу людям – вкладайте гроші в бізнес, щоб там були прибутки.

Бі-Бі-Сі: Як визначити який бізнес приносить прибутки? Не кожна людина може бути бізнесменом?

В.Лановий: Це є пошук, це боротьба, це конкуренція між людьми – хто швидший і спритніший, той знайде кращий бізнес. Але пасивно заробляти гроші не завжди вдається, особливо за високої інфляції. Держава зараз нібито буде стримувати ціни, хоча я на це не сподіваюся, але коли інфляція буде більш поміркована, то треба дивитися яка валюта буде стабільнішою. До кінця року долар буде зміцнюватися щодо євро і інших валют. Але американці не будуть дуже підсилювати свій долар.

Бі-Бі-Сі: Слухачі запитають доволі часто, в якій валюті найкраще зберігати гроші? І взагалі, де їх краще тримати?.

В.Лановий: Якщо ми вибираємо між іноземними валютами, то долар буде стабільнішим, ніж євро. Європейська економіка поки що в стані стагнації, а американський уряд підтримує свою валюту високими процентними ставками. Якщо ж вибирати між гривнею і іноземною валютою, то на жаль, в українській економіці є така тенденція: гривневі депозити вищі, ніж валютні депозити, тому що банкам не вигідно отримувати від клієнтів валюту, оскільки Національний банк б"є по рукам банки за те, що вони збирають надто багато валюти. Своїми діями вони додають до "дедоларизації", як називає це Національний банк. Тому і бачимо, що на гривнях можна і 10, і 15 відсотків вкласти в банк, а по валюті - 3-4 відсотки, по-різному.

Бі-Бі-Сі: Але хіба це не зміцнює національну валюту, хіба це не позитивні кроки?

В.Лановий: Національну валюту треба зміцнювати, але не на шкоду власній економіці. Гривня не може забезпечити всі потреби української економіки. Довгострокові інвестиції в гривні зробити не можна. Ви не зможете дати чи отримати довгострокові кредити в гривні. А у нас будуються підприємства чи будинки якрах в такі терміни. Нашу гривню ви не обміняєте за кордоном. Якщо у вас є якісь доходи, то ви обов"яково гривню конвертуєте, тому гривня неповноцінна, так скажемо. І треба підтримувати гривню, а не вилучати іншу валюту, і тим самим робити прогалини в нашій фінансовій системі.

Тому у нас сьогодні гривня ніби привабливіша для того, щоб зберігати в банках, але при умові, що сама гривня не буде падати далі відносно долара, а у нас тенденція йде в наступному році дуже погана: в нас дуже великий дефіцит зовнішньої торгівлі, тобто ми багато ввозимо, і будемо ввозити ще більше, ніж навпаки продавати. В нас не буде вистачати доларів, щоб оплатити цей імпорт, і тому курс долара має об"єктивно зростати, а гривня буде падати. Втім все залежить від позиції Національного банку. Якщо він почне продавати резерви, які він накопичив за 2 роки, то він утримає цей курс, і не буде такого дефляційного спаду, провалу гривні. Я сподіваюсь, що Національний банк повернеться до політики стабільності, від якої він відійшов у цьому році, і нас кинув у колотнечу, і ми ніяк не можемо зрозуміти, що буде завтра. Втім висновок такий: поки що гривня стабільніша, поки що долар стабільніший, ніж євро і поки що в банках щось треба тримати, а не в фондових інструментах - акції зараз купувати - це собі на збитки, бо вони падають в ціні і ще будуть падати, на мою думку, до кінця цього року, а наступного року на цьому ринку буде певна стагнація. Капітали з Заходу так швидко не повернуться. Я думаю, що криза західного фінансового капіталу триватиме десь 1,5 роки.

Бі-Бі-Сі: А щодо нерухомості?

В.Лановий: А це абсолютно пов"язано. Якщо немає у вас фінансів, ви не можете на довготривалі проекти давати гроші, а нерухомість - це довготривалі проекти. Немає доларів, немає гривні довготривалої - нерухомість не кредитується, і тому падає попит на нерухомість, на квартири, на дачі, на земельні ділянки. Тому що банки кредити не можуть дати, люди не купують, а будівельники тоді, чи власники землі притримують свої проекти, не продають. А ті, хто мають продати, скидають ціну, і тому падає вартість нерухомості, і втрати тих, хто є власниками такої нерухомості.

Бі-Бі-Сі: Але все ж таки кого можна звинувачувати в економічній кризи, ці ж процес дуже спрогнозувати, передбачити, чи не так?

В.Лановий: Подивіться, що ми маємо в Україні: тут не проводились реформи, в нас було захоплення об"єктів, жодна конкуренція не підтримувалась, у нас просто задавили селянина, вилучаючи в нього прибутки. Приватний капітал дійсно щось дав економіці, але не створено конкуретно-спроможну, демократичну, рівноправну, з високими середніми прибутками, з середнім класом спільноту. А уряд, влада наша спостерігає: ну як у нас зростають прибутки бюджету, і що на 100 мільярдів більше роздамо. Але чи роздасте ви правильно ці прибутки у відповідності до наших потреб - ЖКГ, залізниці і інші провальні об"єкти? Все це буде мати рацію, якщо у нас відбудуться відповідні реформи. Якщо у нас буде публічною влада, підконтрольною громадськості. Якщо в нас буде середній клас, і малий і середній бізнес займати 80 відсотків, а не 11 відсотків, як він займає в економіці.

Бі-Бі-Сі: Як відомо, в 1994 році Ви балотувались в президенти України і зібрали тоді 10% голосів виборців. Якби Ви тоді стали президентом, в чому б тоді Україна відрізнялась принципово?

В.Лановий: По-перше, отих результатів по рівню життя ми досягли б значно швидше. Ми б ішли в ногу з Польщею, Словаччиною за рахунок того, що в нас би було ефективне виробництво, ефективні продажі, і доходність, а не збитковість. У нас 10 років була криза - 80% підприємств були збитковими. За таких умов десятиліттями тягнулась криза, яка мала минути за 2-3 роки.

Бі-Бі-Сі: Запитання зі Львова: чому наша олігархи не хочуть перейти на інший стрій?

В.Лановий: Тому що олігархи мають доступ до влади. Це використання влади, уряду і держави на користь своїх приватних інтересів. Поєднання олігархії і влади - це провал для країни і для нації.

Бі-Бі-Сі: Степан з міста Надвірна запитує: чи буде і в подальшому падіння банківської системи?

В.Лановий: Знову хотів би сказати добрі слова у бік Сполучених Штатів, тому що вони зараз роблять дуже серйозну фінансову реформу. Вони всі фінансові установи держави підпорядкувують Федеральній резервній системі. Вони контролюватимуть, щоб зайвих кредитів, зайвих вкладень людей, які потім неефективно використовуються, не було. І це дуже серйозний сигнал і для нас. Наскільки якісними є банківські кредити, чи вони ризиковані, чи вони достовірні, залежить від двох факторів: по-перше, від контролю Національного банку за ними, а аткож від того стану, в якому знаходяться клієнти в банку. Якщо зростаюча економіка, в нашій країні вона зростає попри все, поки такий стан економіки, то банки завжди будуть процвітати. І загрози для банківської системи України зараз не існує.

Бі-Бі-Сі: Навздогін Олег Хамардюк з Кам"янця-Подільського запитує, чи є ризик у зв"язку з банкрутством Lehman Brothers банкрутства одного з українських банків, наприклад якщо Lehman Brothers був кредитором одного з банків в Україні?

В.Лановий: Lehman Brothers не володів як власник жодним українським банком, тому такої прямої залежності, коли банк, який збанкрутів, закрив би свої філії, чи свої дочірні установи за кордоном, такої ситуації у нас немає. А якщо він когось кредитував, то це завжди синдикативні кредити, тобто договірні, які мають свої механізми страхування, тобто що ці кредити перекредитовані. Тобто прямої, безпосередньої загрози немає.