Наталка Хижняк Бі-Бі-Сі, Вашингтон

Про це, зокрема, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі у Вашингтоні сказав Януш Буґайскі, директор Проекту нових демократій Центру стратегічних і міжнародних досліджнень у Вашингтоні.

Першим запитанням до пана Бугайського було, як він оцінює візити віце-президента США Діка Чейні на тлі європейських зусиль вплинути на ситуацію на Кавказі.

Януш Буґайскі: На жаль, і НАТО, і ЄС за останні кілька тижнів показали нестачу волі, а не засобів щодо оцінок дій Росії на Кавказі. Особливо що стосується останнього саміту ЄС з цього питання. Це було просто шоу, яке засвідчило, що Євросоюз не має стратегії відносно Росії. Думаю, насамперед ЄС міг почати з того, щоб запевнити нових членів ЄС і НАТО, що їхня безпека під контолем. Можна було б навіть перевезти певну частину інфраструктури НАТО до цих країн, посилити військові зв'язки між НАТО та новими членами Альянсу. Багато що можна зробити і на дипломатичному рівні, і на рівні військової співпраці. Цього зроблено не було. Лише засудження російських дій на Кавказі. Візит Чейні є гучним сигналом солідарності США з Азербайджаном, Грузією та Україною щодо їхньої територіальної цілісності та незалежності, а також показує готовність Вашингтона допомагати цим країнам у просуванні до західних структур.

Бі-Бі-Сі: У цьому зв'язку, які Ваші прогнози щодо отримання на грудневому саміті НАТО ПДЧ Україною та Грузією на тлі того, що сталося на Кавказі?

Януш Буґайскі: Якби це було лише американське рішення, вони б здобули ПДЧ, але з цього питання має бути досягнутий консенсус всього Альянсу. І є країни, зокрема, Франція та Німеччина, які проти цього, оскільки вони не хочуть дратувати Росію. Я думаю, що це помилка. Якби Грузія отримала ПДЧ на минулому саміті, того, що сталось на Кавказі, - не було б. Те, що Грузія і Україна не отримали тоді ПДЧ, показало Росії, що вона може вільно діяти задля досягнення своїх інтересів, і здійснити агресію, яку ми засвідчили. Так, ПДЧ - це ще не повне членство в НАТО, не ґарантує повної безпеки, однак це все одно вплинуло б на поведінку Росії. Доки не буде ще більшого тиску з боку США на керівництво НАТО, з одного боку, та згоди Німеччини та Франції на ПДЧ цим країнам, з другого, я не бачу можливості, щоби План дій з набуття членства в Альянсі був наданий Україні та Грузії у грудні. Але давайте сподіватися, до того ж іще буде саміт в квітні.

Бі-Бі-Сі: Росія прямо заявляла, що розширення НАТО є для неї загрозою. "Ми не можемо не розглядати спроби наблизити НАТО до наших кордонів інакше, як загрозу своїй безпеці", - підкреслював голова МЗС Росії Лавров. НАТО відкидає такі закиди і каже, що Росія керується уявленням про Альянс часів Холодної війни. Чого насправді боїться Росія в образі Альянсу?

Януш Буґайскі: Росія заявляє, що НАТО розширюється всупереч інтересам Росії, однак НАТО - це не примусова організація: ніхто не примушував нові країни вступати до НАТО, це цілком незалежне рішення цих урядів. Просто Росію дратує те, що НАТО певним чином убезпечує ці держави від імперських зазіхань Москви. Я б сказав більше, не Росія має захищатися від НАТО, а навпаки, НАТО захищає своїх членів від експансії Росії. Отже Росія протистоїть Альянсу не тому, що це "агресивна організація", а тому, що НАТО перешкоджає, заважає експансії, поширенню впливу самої Росії.

Бі-Бі-Сі: У цьому контексті наскільки серйозною, на Вашу думку, є можливість загострення ситуації в Криму?

Януш Буґайскі: Можливість є завжди. В Криму велика етнічна російськомовна частина населення. Я читав повідомлення, що людям видаються десятки тисяч паспортів. Сепаратистські настрої підтримуються і через заяви Лужкова щодо Криму, і інших російських політиків. Отже Москва буде і надалі підтримувати такі настрої в Криму і використовувати це як зброю проти просування України на Захід.

Бі-Бі-Сі: Нещодавно президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв виклав 5 принципів російської зовнішньої політики. Як би Ви могли їх об'єднати і визначити одну загальну мету Росії на зовнішній арені?

Януш Буґайскі: Думаю, що це було дуже чітко видно за президентства Путіна і продовжується за його прем'єрства. Росія хоче стати глобальною потугою, вона хоче покінчити з однополярним світом, де панують США. Росія хоче стати одним із ключових гравців на міжнародній арені, поряд із США, Китаєм, та можливо, кількома іншими країнами. Вона хоче мати більш впливову роль у своїх прикордонних регіонах. Росія не хоче, щоб американський вплив поширювався на Кавказі. І маючи таку серйозну мету, Росія намагається нейтралізувати Європу, розділити Євросоюз, розділити НАТО. І поки їй це вдається. Все це, на думку Москви, поверне до російської сфери впливу такі держави, як Україна.