Олесь Коношевич, Бі-Бі-Сі, Київ

	Російський корабель у Чорному морі

Між тим посольство Росії у Києві відкидає такі звинувачення і закидає Києву неконструктивний підхід до вирішення проблеми.

Разом з тим експерти сперечаються, наскільки дієвими є погрози Києва.

Дехто з аналітиків стверджує, що дії і Москви і Києва зумовлені внутрішніми чинниками.

Обмін нотами

Дипломати стверджують, що за останній рік нот і заяв в україно-російських взаєминах було більше, ніж за попередні п”ять, а можливо й десять років.

В останній Ноті українське МЗС висловило стурбованість порушенням Росією домовленостей, зокрема, під час святкування Дня ВМФ у Севастополі , коли були проведені стрільби і пересування військової техніки вулицями міста.

МЗС попередило, що порушення російською стороною законодавства України буде в майбутньому враховане Києвом, коли до нього звернуться з проханням про дозвіл проводити подібні заходи у майбутньому.

А мер Севастополя Сергій Куніцин не менш жорстко попередив про необхідність поставити крапку у цьому питанні.

Що ж означають такі перестороги?

Йдеться про заборону проведення російських парадів на українській території чи про інший тиск на російську сторону?

Офіційні представники неохоче коментують дієвість таких нот, натякаючи, що сказано те, що сказано.

Серед політиків і аналітиків теж лише висловлюють здогадки – що може Київ реально зробити у відповідь на російські порушення, окрім дипломатичних демаршів.

Директор Центру миру, конверсії і зовнішньої політики Олександр Сушко вважає, що радикальних заходів не буде і Київ у майбутньому обмежиться лише суворішими попередженнями.

"Навіть якщо документи подаватимуться своєчасно, то їх будуть більш прискіпливо перевіряти, більш чітко вимагати дотримання низки умов, при чому ці умови будуть оголошуватися заздалегідь, публічно, з тим, щоб ні в кого не було підстав потім говорити про те, що ці вимоги були невідомими. Зокрема, вимоги щоб не буде стрілянини, щоб військова техніка не їздила вулицями міста, і щоб святкування відбувалося безпосередньо у місці дислокації відповідних частин," - заявив Олександр Сушко.

Між тим посольство Росії в Україні переконує, що ЧФ повністю виконав вимоги уряду України, посилаючись на те, що святкування Дня ВМФ проводиться не перший раз і сценарій його організації залишився практично незмінним.

"Якщо в української сторони, попри багаторазовість проведення свята, з”явилися якісь стурбованості , пов”язані з цим саме нинішнього року, то ЧФ , діючи в дусі відкритості і конструктивної співпраці, готовий надати всі необхідні пояснення. На жаль, такого конструктивного підходу ми не побачили з української сторони," - заявило посольство.

У зв”язку з посиленням україно-російської суперечки навколо ЧФ і святкування Дня ВМФ Росії у Севастополі в російських ЗМІ посилилися тривожні попередження про загрози для ЧФ з боку українських властей.

Повідомляється, що у всі попередні роки паради в Севастополі проходили без особливого тертя між Києвом і Москвою. А святкування ВМФ до того ж заохочувало до Севастополя десятки тисяч туристів з прибутками для міста, а, мовляв, з приходом помаранчевої команди все змінилося.

Як реагує Москва?

На думку деяких російських політиків, випади на адресу ЧФ посилилися на тлі посилення внутрішньополітичного протистояння в Україні, де, за їх словами, намагаються шукати зовнішнього ворога.

Директор базованого в Москві Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський в інтерв”ю ББС стверджував, що провокативні дії Москви у Севастополі і дії Києва – мається на увазі остання Нота, - пов”вязані з внутрішніми чинниками, як в Україні, так і Росії.

"Щодо дій МЗС України, то вони більше впливають на внутрішню політику України і на консолідацію певної частини українського електорату навколо президента Ющенка. Так само певні російські політики і маргінальні, як Костянтин Затулін, використовують ситуацію, чудово знаючи, що жодної програми, як залишити ЧФ в Криму і як вирішити це питання в політичному сенсі, у Кремля і Москви не має, і використовують цю ситуацію і провокації також для підвищення власних внутрішньополітичних позицій в Росії," - заявив ББС Станіслав Бєлковський.

Пан Бєлковський також стверджує, що дії Росії у Севастополі можуть підштовхнути НАТО до більш активного долучення України до альянсу, хоча тут, на думку аналітика, є проблеми в самому НАТО.

"Звичайно, в пропагандистській площині такі провокаційні кроки деяких російських політиків та громадських діячів можуть використовуватись, щоб переконати НАТО якомога швидше робити вибір на користь України. Але головною проблемою для України з точки зору європейських перспектив і євроатлантичної інтеграції є зовсім не Росія, а є сам північно-атлантичний Альянс, деякі впливові члени якого зовсім не прагнуть зараз якомога швидше привабити Україну до Альянсу," - вважає пан Бєлковський.

Напередодні чільний представник Держдепартаменту США Девід Меркель підтвердив, що чим швидше НАТО надасть Україні ПДЧ, тим швидше Росія припинить тиск на Київ.

Тим часом у середу МЗС України оприлюднило заяву, в якій різко критикуються оцінки російським МЗС візиту до Києва предстоятеля РПЦ Алексія другого і заборони в”їзду в Україну російському депутату Константіну Затуліну.

Київ вважєає, що такі оцінки не відповідають дійсності, заполітизовані і відносяться до питань внутрішньої політики України.