Ростислав Хотин редактор Української служби Бі-Бі-Сі

	Депутат Британського парламенту Джон Ґроґан та український посол Ігор Харченко на церемонії в Вестмінстері

Парламенська асамблея, вшанувавши пам'ять мільйонів загиблих українців, визнала, що Голодомор був "спричинений брутальними, спланованими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму".

Тим часом у Лондоні у четвер до британського парламенту прибула акція Незгасима Свічка.

Бі-Бі-Сі побувала на церемонії у Вестмінстері, яку відвідали депутати британського парламенту, священнослужителі, журналісти. Ми поговорили із депутатом палати громад британського парламенту, лейбористом Джоном Ґроґаном, який очолює міжфракційну групу Британія-Україна.

Бі-Бі-Сі: Яка нині ситуація з визнанням українського Голодомору британським парламентом?

Джон Ґроґан: Ми мали дві постанови в британському парламенті з використанням слова "ґеноцид" в характеристиці Голодомору - одна була минулого року, друга цього року, і під нею підписалися майже сто депутатів. Але питання у тому, чи зробить британський уряд цей крок далі. Бо ми мали постанови в парламенті, але британський уряд наразі не використав слово "ґеноцид". Хоча в спільному Комюніке президента України та нашого прем'єр-міністра у травні були використані надзвичайно сильні слова і визнано ту жахливу подію. Все ще потрібний додатковий політичний тиск з тим, аби при описанні Голодомору було вжито важливе слово "ґеноцид".

	Ця незгасима свічка об'їде 33 країни світу

Бі-Бі-Сі: Що наразі перешкоджає, на вашу думку, британському урядові пристати на вживання терміну "ґеноцид" при характеристиці українського Голодомору?

Джон Ґроґан: Гадаю, що це слово дуже важливе, і воно з тих, що його так легко не вживають. Тут і питання і преценденту тощо. Бо коли ви характеризуєте одну трагедію "ґеноцидом", то одразу виникають порівняння з іншими подіями. Але мені хочеться вірити, що з часом британський уряд зробить цей крок, визнаючи, що ця надзвичайцно жахлива трагічна подія була чітко цілеспрямованою. Наша міжпарламентська група сподівається обговорити це питання особисто з міністром закордонних справ Дейвідом Мілібендом протягом наступних кількох місяців.

Бі-Бі-Сі: Майже два десятка країн вже визнали Голодомор ґеноцидом. Чи вдасться вам долучити Британію до цього списку? Чи будете далі політично працювати?

Джон Ґроґан: Ми будемо, будемо. Ми, звичайно, не дозволимо, аби це питання якось зійшло нанівець. В Лондоні буде проведено великий захід восени - тут у Вестмінстері. Тобто ми будемо й далі активно працювати в цьому напрямку - щоби і британський уряд, і максимальна кількість депутатів парламенту визнала ту жахливу подію "ґеноцидом".

Бі-Бі-Сі: Деякі представники української громади Британії вважають, що британський уряд наразі не визнає Голодомор "ґеноцидом" через можливу негативну реакцію з боку Росії...

Джон Ґроґан: Я не знаю, що діється в голові міністерства закордонних справ, - можливо, це і так. З іншого ж боку стосунки британського уряду з Росією не є гарними ось вже багато місяців - і це ж не має нічого спільного з Голодомором - чи не так? Я б сказав, що, можливо, зараз і непоганий час зробити це перед тим, як ми почнемо зусилля по нормалізації стосунків з Росією. Є такий підхід серед певних кіл. Бо ж є кілька урядів, які також зацікавлені в добрих стосунках з Росією і вони ж визнали Голодомир "ґеноцидом" і це не мало наслідком закриття посольств чи кінець економічних стосунків з Росією. Мені здається, що часом це питання - "А якою буде реакція з боку Росії?" - ставлять занадто вперто.

Бі-Бі-Сі: Нині Росія досить рішуче реагує на тему визнання Голодомору - але чи повинна вона це робити в такий спосіб, адже, як каже керівництво України, тема Голодомору і його визнання немає нічого спільного з анти-російськими проявами - це був злочин тоталірного режиму...

Джон Ґроґан: Хтось би навіть сподівався, що новий президент Росії з часом пристав би на іншу точку зору порявняно з попереднім президентом. Мені здається, сподівання на це треба мати. Бо тут не питання того, аби жити минулим, - тут питання правдивого визнання минулого, щоб всі ми рухалися в майбутнє.