Інтернет - мережа загалом виходить на такий рівень, коли існуючих доменів - .com, .info, .org, .net і таке інше - уже недостатньо. Корпорація, яка займається видачею доменних імен, розглядає можливість збільшити їхню кількість. Але окремі країни також заявляють про своє право писати назви сайтів рідними мовами.

Якщо з наступного року в інтернетних адресах дійсно з’явиться можливість використовувати нелатинські шрифти а наприклад кирилицю, тоді поява повністю українських адрес, або ж як їх називають доменів це питання лише часу. Так само питання лише часу, коли для користування комп’ютером не обов’язковою буде латинська клавіатура. Чи дійсно технологія розвиватиметься саме у такому напрямку?

Зараз розглядаються два варіанти – укр і уа, обидва не є повністю прийнятними, оскільки обидва близькі до латинських літер, тобто можна сплутати, але іде обговорення. Сама організація ICANN не може цього вирішити за Україну, тобто в самій Україні мали б бути обговорення. Мирослав Опир

Богдан Цюпин запитав технічного директора львівської компанії, яка розробляє комп’ютерні програми та інтернестсторінки Quintagroup Мирослава Опира - який, наприклад, міг би бути кириличний український національний домен?

Мирослав Опир: Ідея нелатинських доменів не нова. Тобто такі домени існують уже досить довгий час, і підтримка таких доменів з’являється в багатьох програмних продуктах, в тому числі і переглядачах Firefox та Safari. Що нового приносить рішення ICANN – це те, що домени нелатинські виходять на верхній рівень. Тобто ці домени мають своє закінчення – com, org, info, є національні домени, такі як ua. ICANN вже більше як півтора роки працює над процедурою для реєстрації національних доменів на національних мовах, тобто щоб українці могли кирилицею набрати закінчення доменів.

Бі-Бі-Сі: Не лише закінчення, але, можливо, й цілу адресу, чи не так?

Мирослав Опир: Так, звичайно.

Бі-Бі-Сі: Який міг би бути український кириличний національний домен?

Наразі кирилиця і латинка мирно співіснують в інтернеті

Мирослав Опир: Зараз розглядаються два варіанти – укр і уа, обидва не є повністю прийнятними, оскільки обидва близькі до латинських літер, тобто можна сплутати, але іде обговорення. Сама організація ICANN не може цього вирішити за Україну, тобто в самій Україні мали б бути обговорення.

Бі-Бі-Сі: Чи є такі обговорення зараз?

Мирослав Опир: В Україні воно досить в’яле, оскільки тут досить специфічна структура взагалі домену ua, ним займається буквально одна приватна організація, а державі не до того.

Бі-Бі-Сі: Чи ви передбачаєте, що ця ситуація може змінитися, особливо зараз, після змін регуляції в інтернеті, зокрема, в доменних іменах?

Мирослав Опир: Звичайно, це буде інтенсифікуватися ближче до кінця року. У вересні країни, які використовують кирилицю будуть запрошені на зустріч, де будуть обговорюватися їхні проблеми. Тобто до вересня буде сформована і в Україні, я так очікую, робоча група, яка зможе висловити українські побажання. І ближче до кінця року чи в наступному році будуть вже конкретні кроки з прийняття такого доменного імені.

Бі-Бі-Сі: На вашу думку, чи потрібно Україні цим перейматися, чи потрібні українським користувачам кириличні україномовні доменні адреси?

Мирослав Опир: З одного боку, перехід на щось нове означає проблеми несумісності з програмним забезпеченням, несприйняттям. Але це нове потроху увійде у побут. Звичайно, коли клавіатуру доводиться перемикати, набравши одну частину кирилицею, а другу латиницею, це незручно. В українській мові це, можливо, не так складно, але в мовах, де є написання справа наліво, чи згори донизу, там уже інші питання постають.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви вважаєте, що досі таких великих проблем з адресами чи доменами для українського користувача не було?

Мирослав Опир: Не було, оскільки фактично всі комп’ютери з Заходу рухалися, зі Штатів, і сфера застосування була – переважно люди, які стикаються з технологіями. Але чим більше це приходить у повсякденне життя, тим більше воно до людей рухається.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про повсякденне життя, зокрема про те, що комп’ютерами починають послуговуватися діти в школах, старше покоління, чи можемо ми говорити про те, що наближається час, коли персональний комп’ютер може бути повністю українським, від “а” до “я”?

Мирослав Опир: Звичайно, вже є досить багато програмного забезпечення, яке перекриває потреби чи побажання особливо дитини. Є достатньо програмного забезпечення щоб зробити український комп’ютер.

Бі-Бі-Сі: Ви як людина, яка працює з інтернетом, чи не виникає у вас сум у зв’язку з тим, що йдеться фактично про певну фрагментацію, адже однією з рис інтернету, всесвітньої мережі було те, що вона об’єднувала усе, і усе було досить уніфіковане, до усього був приблизно однаковий доступ?

Мирослав Опир: Я думаю, що ізоляції не настане. Це питання уже політичне і суспільне, а не технічне. Все залежить від кожного суспільства і його цілей. Якщо суспільство поставить за мету замкнутися, воно це зможе зробити. Якщо суспільство відкрите до нового, то ніколи цього не буде. Це суспільне питання, і технічні нюанси нічого не змінюють.

Яка ваша думка щодо кирилиці в українському інтернеті? Який домен краще обрати?