|
Латвійський оглядач: потрібна спільна історична політика | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Президент Латвії Валдіс Затлерс, який цього тижня перебуває в Україні з візитом, підтримав необхідність включення до нової посиленої угоди між Україною і ЄС положення про політичну асоціацію України до Євросоюзу, а також пообіцяв допомогу Києву на його шляху до НАТО. Два президенти також обговорювали енергетичну безпеку. Бі-Бі-Сі розмовляла з дипломатичним редактором латвійської газети Дієна Паулсом Раудсепсом про важливість Латвії для України і першим запитанянм було таке - навіщо Ризі підтримувати Латвії устремління Києва у НАТО та ЄС? П.Раудсепс: Для Латвії дуже важливо, щоби кожна країна, яка прагне вступити до НАТО, мала таку можливість. Ми розглядаємо це як засадниче право кожної країни. Адже ми самі пройшли цей шлях, ми сподівалися на це право, коли зверталися з проханням про приєднання до НАТО і скористались ним. І тепер ми переконані, що Україна, як і Грузія та інші держави, які хочуть вступити в НАТО, повинні мати таку можливість. Бі-Бі-Сі: Дехто каже, що не варто перебільшувати вплив балтійських країн в НАТО та ЄС – інші вважають, що ці країни хоча й малі, але "галасливі" -- як би ви охарактеризували вплив тієї ж Латвії в Брюсселі? П.Раудсепс: Звісно, це так, і усі важливі рішення приймаються за допомогою консенсусу. Тобто, хоча жодну країну не можна примусити підтримати приєднання нових членів, з іншого боку, чим більше країн підтримує цей процес, тим краще для потенційного заявника. Приклад балтійських країн є дуже красномовним, адже їм вдалося проголосити суверенітет від Радянського Союзу, відновити свою незалежність, а потім стати членами НАТО і ЄС. Саме тому голос балтійських країн є дуже важливим, коли вони переконують своїх європейських партнерів, що Україні так само до снаги пройти цей шлях. Бі-Бі-Сі: Дехто каже, що кожен контакт України з країнами Балтії, чи з іншими посткомуністичними країнами, які стали частиною об’єднаної Європи варто розглядати через призму відносин з Росією – що вони дружать проти Росії... Наскільки російський чинник присутній тут?
П.Раудсепс: Найголовніше - це те, що країни Балтії і, наскільки я розумію, більшість людей в Україні прагнуть мати ті високі стандарти життя, які вирізняють Західну Європу. Тут йдеться про рівень соціальної та економічної безпеки, культури, науки тощо. Я усвідомлюю, що багато хто в Росії вважає такі прагнення спрямованими проти Росії, і мені, чесно кажучи, важко це зрозуміти і пояснити. Цілком очевидно, що пріоритет для Західної Європи - це процвітання і мир, а зовсім не ворожнеча проти когось. Якщо росіяни думають інакше, вони дуже помиляються. Бі-Бі-Сі: Латвія нещодавно визнала Голодомор українського народу геноцидом -- латвійці, пройшовши через радянську окупацію, депортації та репресії, мабуть краще розуміють українців, ніж деякі народи, скажімо, в Західній Європі, яких і далі треба переконувати, що 75 років тому сталася жалива трагедія, яка винищила до 10 мільйонів українців? П.Раудсепс: Звичайно, Латвія краще розуміє цю проблему. Гадаю, у самій Латвії важко знайти родину, яка би не втратила когось під час сталінських репресій у 1940-му році, а потім у 44-45-му роках внаслідок депортацій, тому очевидно для Латвії проблема українського Голодомору розглядається крізь емоційну призму розуміння і співчуття. Питання полягає у тому, що треба спільно зробити Україні разом з Латвією, Литвою, Естонією, Польщею та іншими країнами Східної Європи, щоб донести інформацію до людей у Західній Європі, показати їм через які лиха довелося пройти нашим країнам і Україні зокрема. Тут потрібна така собі спільна історична політика і практика дослідження та вивчення минулого, і збереження пам’яті про нього. Бі-Бі-Сі: Президенти у Києві багато говорили про проблеми енергетичної безпеки. Наскільки це питання є важливим у сучасній Європі, беручи до уваги енергетичну кризу і постійне зростання цін і, що можуть зробити Україна і Латвія та інші східноєвропейські держави для того, щоб послабити ці світові тенденції? П.Раудсепс: Це дуже важливе питання, і загалом ця проблема ставатиме щораз важливішою для цілої Європи. Зараз принципово важливо, особливо, коли мова йде про газ, домогтися від Росії згоди діяти за загальними правилами. Насамперед, на внутрішньому енергетичному ринку самої Росії. Зараз, наприклад, західні інвестори позбавлені доступу до російських транзитних потужностей, вони не можуть вкладати кошти у розвиток нафто- і газогонів у самій Росії. Ми бачимо, як Росія виштовхує західні компанії зі свого енергетичного ринку. Це не гра за правилами. Тому потрібна спільна енергетична політика, спільні дії і спільні правила як для Західної Європи, так і для Росії, а також для транзитних держав, таких як Україна. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||