Валерій Боянівський Бі-Бі-Сі, Мінськ

	У Мінську половина мешканців користується мережею

Парламент Білорусі в першому читанні ухвалив нову редакцію Закону про ЗМІ, яка додатково обмежує діяльність недержавних мас-медій та свободу Інтернету. Білоруські журналісти оголосили кампанію протесту.

В міжнародному рейтингу свободи слова правозахисної організації Freedom House Білорусь посідає місце в останньому десятку – поруч з Суданом та Кубою. В країні залишилося 11 недержавних громадсько-політичних газет, а незалежного радіо та телебачення ніколи не було.

В Білорусі свобода до цього часу існувала лише віртуально – в інтернет-просторі. Але і тут її намагалися обмежити кібер-атаками на опозиційні сайти під час виборів і демонстрацій протесту та кримінальними справами.

Після набуття чинності цього закону ми очікуємо, що буде запроваджено фільтри для користувачів білоруського Інтернету, для того, щоб вони не могли заходити на незареєстровані в Білорусі сайти, або сайти які діють за кордоном, але присвячені Білорусі. Я думаю, що це буде офіційний старт для репресій проти таких сайтів за китайським досвідом. Павел Шеремет

Досі не закрито справу проти авторів інтернет-мультфільмів, в яких фігурував персонаж, подібний на президента Лукашенка, хоча самі автори давно емігрували з Білорусі. Кілька років у тюрмі відбув за наклеп на президента Лукашенка в інтернет-статті опозиційний політик Андрей Клімов. Але раніше це були поодинокі факти. Наразі готується масштабний наступ на вільне слово в Інтернеті, - переконаний засновник опозиційного сайту “Белорусский партизан” Павел Шеремет:

“Після набуття чинності цього закону ми очікуємо, що буде запроваджено фільтри для користувачів білоруського Інтернету, для того, щоб вони не могли заходити на незареєстровані в Білорусі сайти, або сайти які діють за кордоном, але присвячені Білорусі. Я думаю, що це буде офіційний старт для репресій проти таких сайтів за китайським досвідом”.

	КГБ Білорусі пильнуватиме за дезінформацією

Заступник міністра інформації Білорусі Лілія Ананіч раніше заявляла, що в країні існує проблема «дезинформаційних потоків» закордонних веб-сайтів, які мають за мету деструктивно вплинути на ситуацію в Білорусі, і що варто взяти за приклад досвід Китаю, де небажані для влади інтернет-сайти просто блокуються.

Редакція тижневика “Наша ніва”, яка в щоденному форматі існує лише в Інтернеті, закликала всіх своїх читачів прислати в парламент протести проти ухвалення нового закону про ЗМІ. А зокрема проти найбільш репресивних його положень: обов’язкової перереєстрації видань, реєстрації інтернет-порталів як ЗМІ, передачі функції контролю за Інтернетом районним прокурорам та уряду.

Білоруська асоціація журналістів вимагає взагалі відкликати цей репресивний законопроект. Але ці вимоги влада не слухає. Парламент одностайно проголосував „за” без тривалих дебатів у першому читанні. І голова парламентської комісії з питань прав людини та ЗМІ Юрій Кулаковський заявив, що в другому читанні закон ухвалять протягом десяти днів.

Чому власті так поспішають з цим непопулярним законом? Думка Павла Шеремета:

“Це пов’язано в першу чергу з парламентськими виборами, які відбудуться у вересні. Після виборів вони може трохи відпустять віжки, але найближчі місяці треба чекати дуже жорстких дій проти незалежних інтернет-ресурсів”.

Павел Шеремет не буде навіть пробувати зареєструвати свій сайт в Білорусі, “Белорусский партизан” вже пережив не одну хакерську атаку, ставлення властей до нього однозначно негативне.

Ще одна причина бажання білоруської влади взяти під контроль Інтернет -- зростаючі масштаби цього явища. Більше 20 відсотків білорусів мають доступ до світової комп’ютерної мережі, при цьому в столиці країни Мінську Інтернетом користується половина населення.

В разі ухвалення цього закону білоруський Інтернет чекають нові бюрократичні процедури, судові процеси, але все ж спроби тотального контролю приречені на поразку – переконаний власник найпопулярнішого в Білорусі порталу www.tut.by Юрій Зіссер.

На його думку, білоруські сайти, які зазнають такого тиску влади, просто перейдуть під закордонну юрисдикцію. А Павел Шеремет розраховує на солідарність з боку російської та української інтернет-спільноти.