Світлана Дорош, Бі-Бі-Сі, Київ

	Нове велике переселення народів?

Їдуть, але небагато

Точних даних про те, скільки людей виїхало чи планує це зробити від початку дії програми – із весни 2007 року – немає. Російські дипломатичні представництва також запевняють, що не можуть назвати статистики, чи справді тільки етнічні росіяни вирішують залишити Україну. Однак, за приблизними даними, у середньому 100-200 людей у кожній області, у тому числі Західної України, зацікавилися програмою репатріації співвітчизників. Скористалися нею, виїхали чи готуються до виїзду у 4-5 разів менше людей.
Консул-радник Консульства Росії у Львові Аврам Вранчану каже, що відмовляють бажаючим передусім тоді, коли не не можуть надати роботу за фахом.

“Найбільше, звичайно, їдуть у Калініградську область. Мабуть. Тому, що ближче і тому що більш привабливо. Також є заявки на Тверську, Калузьку області, Хабаровський украй, Тюменську область. Які мотивації – чесно кажучи, ми людей не запитуємо. Але назагал – там є родичі, знайомі, спеціальність підходить. Наприклад, у західній Україні багато нафтовиків – вони їдуть працювати до Росії, на нафтові розробки, бо там зарплата більша і загалом рівень життя солідний”, - каже консул.

Олена Сєнцова живе в Мукачеві десять років, діти – у Казастані та Росії. “Справа у тому, що… знаєте…Наше коріння все ж таки в Росії. І багато нюансів інших. Важко сказати, чому ми вирішили. Нас тягне туди, де у нас рідня, там ми виросли. Нам ближча Росія. За духом ближча Росія. Як колишні військові, ми легкі на підйом. А тут у нас було багато проблем – тяжко було одержати дозвіл на проживання. Пережили ми тут багато”, - каже пані Сєнцова.

	Студенти замислюються про переїзд

Однак, не лише такі причини спонукають їхати до Росії. 22-річний Максим Бушко закінчує Луганський медичний університет, планує стати хірургом. Готується переїхати у Росію, про програму репатріації випадково дізнався з інтернету і ще не вирішив, чи поїде саме за цією програмою, чи самостійно. Каже, що у Росії для молодих лікарів – значно кращі стартові умови, аніж в Україні.

“Якщо я підписую конкракт із облуправлінням охорони здоров”я, то вони мені дають квартиру, дають якийсь кредит і я зможу забезпечити своє існування. А у нас в Україні лікарі це, фактично, найбідшіний прошарок населення. І я тут не бачу перспектив для кар”єрного зростання. Мама? Мама тільки рада, бо у нас в Росії є родичі, також з України, один із них працює хірургом. Я не кажу, що я не патріот України. Я патріот. Але, як казав гуморист Задорнов, я живу у найкращій у світі Батьківщині, але у найгіршій у світі державі””. – каже хлопець.

Загалом, міністерство закордонних справ Росії визнає, що оголошена Росією програма переселення не спричинила ажіотажу в Україні. За кількістю охочих переїхати на постійне місце проживання до Росії українці посідають далеко не перше місце. Лідерами є Казахстан, Узбекистан, Туркменістан та Таджикистан.

Російський посол:"Ми нікого не агітуємо"

Посол Росії в Україні Віктор Черномирдін відкидає твердження тих українських політиків, які вбачають у путінській програмі намагання вирішити власні демографічні проблеми у політичний спосіб. “Ми нікого не агітуємо, нікому нічого не пропонуємо. Ми кажемо, що коли хтось звертається – наша справа дати хорошу консультацію і розповісти, куди є можливість переїхати. Щоб там були робочі місця, щоб людей там могли прийняти, як належить. Ось про що мова. Але я повторюю, що ми не ставили і не ставимо завдання їздити по регіонах і агітувати: давайте переселятись”, - запевняє російський посол.

Стимулювання масової міграції за рахунок країн колишнього СРСР передусім покликане знайти нові трудові ресурси. Голова товариства “Україна-Світ” Іван Драч сказав в інтерв”ю “Главреду”, що Росія має великі можливості надавати переселенцям компенсації, житло, кращі умови життя, оскільки має дорогі нафту та газ.

Однак, і без програми гастарбайтери з України перебираються до Росії. Приміром, кожного року з Луганщини туди їдуть близько 3 тисяч людей, в основному, на заробітки. Переважна більшість яких про програму Путіна нічого не чула.

	У Росії набирає сили рух проти нелегальної імміграції

Олексій Позняк: "Шанси на успіх - невеликі"

Ольга Бетко розмовляла з завідувачем відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Академії Наук України Олексієм Позняком, експертом з міграції, і насамперед запитала його про те, які шанси на успіх має програма російського уряду?

Олексій Позняк: Думаю, що невеликі. Справа в тому, що насправді закладається програмою. Якщо те, що декларується, то не думаю, що дуже багато осіб знайдеться. Просто, можливо, говорять про масове явище, а реально хочуть, щоб переселилася хоч якась частина.

Бі-Бі-Сі: А чому у вас таке враження?

Олексій Позняк: Просто тому, що я думаю, що розробляли цю програму розумні люди, і вони мають розуміти, що значний притік навряд чи буде, тому що пропонуються не найбільш привабливі в Росії регіони. Потім, ті з колишніх республік Радянського Союзу, які були найбільш схильні до того, щоб виїхати в Росію, вже давно виїхали. Зараз залишилися люди, в яких влаштоване життя в тих країнах, де вони проживають.

Бі-Бі-Сі: До речі, які регіони пропонуються переселенцям?

Олексій Позняк: В основному регіони Сибіру, нечорноземної смуги. Немає там Москви, немає газо- та нафтовидобувних регіонів.

Бі-Бі-Сі: Тобто тут можливі якісь економічні мотиви у російських властей – заселити землі, які не є дуже привабливими для населення, яке вже в Росії проживає?

Олексій Позняк: Безумовно. В Москві не треба підтримувати кількість населення, тому що туди й так намагаються переселитися люди. А от ті регіони, яким дійсно загрожує знелюднення справді треба підтримувати, і на це спрямована ця програма. Але масового притоку, я думаю, що не буде. І за тими даними, які спостерігаються щодо кількості переселень з України, то це теж крапля в морі. Навіть Придністров’я, регіон досить непевний в геополітичному розумінні, здавалося б, там мали бути більш вагомі устремління, але там теж досить невелика кількість людей, які хочуть скористатися цією програмою.