Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Юлія Тимошенко здійснила перший закордонний візит до ЄС

У коментарі для преси, поширеному після завершення візиту Тимошенко до столиці Євросоюзу, міністерство закордонних справ Туркменистану назвало “Білий потік” “раніше невідомим проектом магістральних трубопроводів” та нагадало про пріоритетне право країн-виробників енергоносіїв на офіційне оприлюднення нових маршрутів міжнародних газопроводів.

Наскільки імовірно, що дном Чорного моря невдовзі проляже ще один газовий шлях.

Нині Чорним морем вже транспортується російський газ до Туреччини. Той трубопровід, який називається “Блакитний потік”, і оминає Україну, почав діяти наприкінці 2005 року.

Сьогодні існує проект, який підтримується Європейським Союзом. Це проект Набуко, але ми хотіли б як Україна запропонувати більш ретельно розглянути проект, який носить назву “Білий потік”, який проходить через територію України, який виконує так само функцію диверсифікації постачання природного газу в Європу. Юлія Тимошенко

Його вважають одним із найбільших за останні роки проектом у сфері експортних поставок російського газу. Наприкінці минулого року “Газпром” з італійським енергетичним концерном ЕНІ уклали угоду про спорудження ще одного трубопроводу під назвою “Південний потік”. Планується, що його маршрут проляже з російської Джубги дном Чорного моря до болгарського Бургасу і далі в Європу.

Частина нового шляху “Білий потік”, про який український прем‘єр Тимошенко розповіла в Брюсселі, теж має пролягти дном Чорного моря і стати альтернативою проектові Набукко, який, як планується, оминувши море та вийшовши з азійського континенту в районі Босфору та Дарданелл, доправлятиме газ із Каспію до Європи.

“Сьогодні існує проект, який підтримується Європейським Союзом. Це проект Набуко, але ми хотіли б як Україна запропонувати більш ретельно розглянути проект, який носить назву “Білий потік”, який проходить через територію України, який виконує так само функцію диверсифікації постачання природного газу в Європу...”

МЗС Туркменистану заявляє, що згідно з міжнародною практикою, офіційні повідомлення про проекти будівництва міжнародних трубопровідних систем ініціюються державами, що видобувають енергоносії. І це має відбуватися після переговорів та консультацій з іншими зацікавленими сторонами.

Тему “Білого потоку”, про який не лише в Брюсселі, а і в Києві багато хто чув уперше, Тимошенко не оминала на жодній зустрічі в столиці Євросоюзу і намагалася довести його переваги. Одна з них – мир та спокій на територіях, якими планується тягти трубу, - на відміну від Набукко, який може пролягти через нестабільні турецькі та прикордонні з Іраком регіони.

Однак, схоже, що головним аргументом на користь нового газового шляху його ініціатор Юлія Тимошенко під час брюссельських зустрічей обрала створення альтернативи російським енергоносіям, залежність від яких все більше непокоїть Європу.

“Я думаю, що виходом із цієї достатньо складної ситуації буде розбудова нових транс каспійських, транс чорноморських енергетичних шляхів, які дадуть і Україні, і багатьом країнам Європейського Союзу надію на диверсифікацію і на зміцнення енергетичної безпеки”.

Ідея проекту “Білий потік” народилася майже три роки тому ще за першого прем’єрства Тимошенко. Його розробляла міжнародна компанія, базована в Лондоні. В межах проекту планується створення нового газогону “Грузія-Україна-Євросоюз, який би поєднав газотранспортну систему України з газопроводом Баку-Тбілісі- Ерзрум.

Загальна протяжність труби може сягнути 1 тисячі кілометрів, в тім числі грузинською територією – 100 кілометрів, понад 600 кілометрів – дном Чорного моря від грузинської Супси до української Феодосії та ще 200 – українським суходолом. На другому і третьому етапі реалізації проекту планується долучити до нової системи транспортування газ, видобутий у Казахстані, Туркменистані та Азербайджані.

Поки фахівці та аналітики, ошелешені новою газовою ініціативою Тимошенко, обговорювали можливу ціну її втілення, один із потенційних, за планами українського прем‘єра, учасників проекту Туркменистан теж здивувався новинам із Брюсселя і офіційно сповістив про це світові.

“Під час свого візиту до Брюсселя прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила про можливість спорудження газопроводу “Білий потік”, яким туркменський газ постачатиметься до країн Європейського Союзу через Каспійське та Чорне моря. Раніше висловлювання про транспортування природного газу з Туркменистану до Європи неіснуючими маршрутами лунали з боку керівників високого рівня інших держав. Подібні офіційні повідомлення є незрозумілими для туркменської сторони. А тому МЗС Туркменистану заявляє, що згідно з міжнародною практикою, офіційні повідомлення про проекти будівництва міжнародних трубопровідних систем ініціюються державами, що видобувають енергоносії. І це має відбуватися після переговорів та консультацій з іншими зацікавленими сторонами”.

Реакція на брюссельську заяву Тимошенко – то вже другий випадок за перший місяць нового року публічного невдоволення офіційного Ашхабада діями України. Першою була заява щодо невиконання українськими будівельниками зобов‘язань в обмін на вже давно спожитий туркменський газ.

Втім, це не єдині зміни, що сталися в україно-туркменських газових відносинах останнім часом і які можуть стати перешкодою на шляху “Білого потоку”. Вже другий рік Україна отримує туркменський газ не напряму, а із рук Росії, яка законтрактувала всі його обсяги на 20 років. Крім того, в чергу за туркменським газом вже вилаштувався Китай.

Два дні тому китайська газова корпорація “Petro China” оголосила, що домовилася з Туркменистаном про придбання наступного року (із подальшим збільшенням обсягів) перших 10 мільярдів кубометрів газу за ціною, яка на 45 доларів вища, ніж та, яку запропонував російський “Газпром”, тобто, по 195 доларів за тисячу кубометрів. А це означає, що для України китайсько-туркменська угода може теж обернутися підвищенням цін.