Костенко: Росію задовільняє невизначеність кордонів у Керченській протоці

Пан Янукович заявив про намір ініціювати створення міжурядової робочої групи для вивчення наслідків стихійного лиха у Керченській протоці і вироблення заходів для боротьби з ними.

Ольга Бетко розмовляла з колишнім міністром охорони довкілля в уряді України Юрієм Костенком і запитала його, чи можна оцінити екологічні наслідки цих аварій?

Юрій Костенко: Я думаю, лише потенційно можна сьогодні говорити про наслідки. Але суть мого коментаря зводиться до іншого: в силу невизначеності питань щодо Азовського моря, як ви знаєте, це є політична дискусія між Україною і Росією, у нас немає кордону. В першу чергу потрібно створити спільну україно-російську комісію, яка б зайнялася як вивченням обставин, так і оцінкою тих наслідків, які ми можемо отримати.

Бі-Бі-Сі: Тобто наскільки я вас зрозуміла, ці наслідки зараз взагалі важко собі уявити, оцінити навіть приблизно?

	Від мазуту вже гинуть птахи і риба

Юрій Костенко: Звичайно. По-перше, невідомо обсяги вилитих в Азовське і Чорне море забруднюючих речовин, остаточні обсяги. Потім, дуже складно ще оцінити куди ж більша частина забруднень приб’ється, тому що шторм поки не дозволяє оцінити, де в найбільшій мірі сконцентровані забруднення. І третя складова – власне кажучи, оцінка того, що може в потенціалі бути отримано внаслідок таких розливів нафтопродуктів.

Бі-Бі-Сі: Ви згадали вже, що морський кордон України і Росії й далі невизначений. Суперечка щодо того, кому мають належати ці води й далі триває. Але ж хто у цей час взагалі відповідає за безпеку судноплавства?

Юрій Костенко: Є загальновизнані норми міжнародного права, якими здійснюється регуляція такого роду надзвичайних ситуацій. Судновласник в першу чергу має відшкодувати прямі матеріальні збитки. Але цим не обійтися, тому що потерпіла, серйозно ушкоджена екосистема Азово-чорноморського і перешийку, і цих двох басейнів. Тому загалом оцінювати збитки від цієї катастрофи ще дуже рано. Мова зараз може вестися лише про бажання двох сторін вирішувати цю проблему.

Бі-Бі-Сі: А є у вас відчуття, що таке бажання існує?

Юрій Костенко: Ну, поки Росія не зреагувала, щодо того, щоб створити спільну комісію і разом спробувати об’єднати зусилля в подоланні наслідків.

Бі-Бі-Сі: Ну, от Ви знаєте, практична проблема – все ж таки було штормове попередження. Чому у цьому районі зібралися так багато кораблів, тим не менше?

Юрій Костенко: Це якраз те питання, на яке чітко має дати відповідь російська сторона як судновласник. Тому що є правила, правила порушуються. Чому порушуються? Коли повинно бути проведено службове розслідування? А потім і українська сторона має отримати вичерпну відповідь, чому так сталося? Але вже сталося. Уже треба зараз дивитися вперед, як мінімізувати ці наслідки, які є найбільшими, принаймні у найближчому історичному проміжку часу.

Бі-Бі-Сі: Ну ось, прем’єр-міністр Віктор Янукович пропонує, щоб Україна і Росія разом розробила правила використання Керченської протоки. І як приклад він наводить Босфор, де неможливий рух танкерів, які не мають подвійного дна. На вашу думку, коли реально такі правила мають бути розроблені?

Юрій Костенко: Я думаю, що правила можна розробити дуже швидко, тим більше, що є міжнародна практика. Треба лише доопрацювати і відповідними рішеннями урядів чи парламентів схвалити ці правила. Знову ж таки, більшість проблем, які ми маємо у україно-російських стосунках щодо Азовського моря і Керченської протоки, згадайте дискусії щодо острова Тузла, це проблеми політичні. І для того, щоб їх вирішувати, а відтак і намагатися уникнути повторення таких трагедій, треба мати добру волю з двох сторін. У мене складається враження, що Росію цей статус-кво правової невизначеності Азовського моря і Керченської протоки повністю задовольняє. І за таких обставин говорити про природоохоронну політику, тим більше спільну, дуже важко.

Бі-Бі-Сі: Скажіть, будь-ласка, але українські власті роблять все, що від них залежне, принаймні, для того, щоб не допустити повторення цієї драми?

Юрій Костенко: Ну, повторення драми не допустити дуже важко, тому що це природа. Ви ж розумієте, що боротися з тими катаклізмами природними, які останнім часом набули такого масового характеру в силу глобальних кліматичних змін, неможливо. Але якщо говорити про ефективну упереджувальну політику, то її немає ні в Росії, ні в Україні.