|
Бізнес: падає конкурентно-здатність України | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд ділових новин України та світу. Теми огляду
Україна погрішила свої позиції у світовому рейтингу конкурентноздатності економік, посівши 73 місце, тоді як торік вона посідала 69 позицію. Попереду України такі держави, як Шрі Ланка, Філіппіни, Колумбія та Росія, яка посідає 58 місце, покращивши свій минулорічний результат на одну сходинку. Попри економічну кризу, першу позицію у рейтингу конкурентноздатності і надалі зберігає США. У першій десятці також Швейцарія, Данія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Сінгапур, Японія, Велика Британія та Нідерланди. Дослідження провадиться Всесвітнім економічним форумом починаючи з 2004 року. Українські банкіри вважають, що гривня може зміцнитися і без відповідного офіційного рішення. Після заяви голови Нацбанку Володимира Стельмаха про те, що він не залишить свою посаду заради депутатського мандата, а також про можливу ревальвацію гривні, банки почали активно продавати валюту і нарощувати гривневі ресурси. Експерти відзначають, що прагнення збільшити обсяги гривневих ресурсів призведуть до зростання попиту на українську національну валюту, а відтак, сприятимуть зміцненню її курсу. Прем’єр-міністр Віктор Янукович доручив міністру енергетики впродовж наступних 10 днів завершити переговори із російським Газпромом щодо цін на газ, який Україна імпортуватиме у 2008 році. Він також наголосив, що це питання напряму впливає на формування бюджету наступного року, а відтак, і на розміри соціальних виплат. Крім того, прем’єр заявив, що погоджується із президентом у тому, що для України була б прийнятною ціна на газ не вище 160 доларів за тисячу кубометрів, і що така ціна є цілком реальною з огляду на транспорті послуги, що їх надає Україна для транспортування російського газу до Європи: “Ми всі чули виступ президента, де він висловив свою позицію, і я її підтримую. Ціна, про яку сьогодні йдуть розмови, не є прийнятною для України. За нашими розрахунками, ціна не може бути вищою, ніж 150-160 доларів. Я вважаю, що у нас є всі можливості відстояти свої позиції із урахуванням ціни транспортування газу.” Водночас міністр енергетики, Юрій Бойко, заявив, що аргумент газопроводів обов’язково лунатиме під час газових переговорів у Москві, але поставився дещо стриманіше до ефективності використання цього аргументу: “Що стосуються балансу між транзитною ставкою на російський газ, що транспортується нашою територією, і закупівельними цінами на газ, що постачається до України, то, дійсно, ця процедура весь час пов’язується нами, і з розумінням сприймається нашими партнерами. Я впевнений, що баланс ми знайдемо.” Юрій Бойко також повідомив, що Київ вчасно розрахується із боргами за імпортний газ. 1 листопада витікає термін, у який Україна мала погасити близько 2 мільярдів доларів боргу, який утворився між різними учасниками складної схеми постачання газу до України. Перші повідомлення про цей борг з’явилися на початку жовтня, після оголошення результатів парламентських виборів, а російський Газпром погрожував припинити постачання газу до України у разі, як борг не буде погашено. В результаті українська урядова делегація у Москві підписала угоду про умови врегулювання суперечки, згідно із якою частину боргу – 1.3 мільйонів доларів буде погашено за рахунок передачі Газпрому 8 мільярдів кубометрів газу із українських підземних сховищ, а решту буде сплачено готівкою. За словами міністра енергетики, у середу УкрГазЕнерго погасило більшу частину боргу перед РосУкрЕнерго, перерахувавши на рахунки своєї материнської компанії понад 920 мільйонів доларів. Німецька енергетична компанія E.ON, яка є найбільшим міноритарним акціонером російського Газпрому, запропонувала відмовитися від використання посередників у експорті російського газу, таких як зареєстрована у Швейцарії РосУкрЕнерго, німецька Gazprom Germania чи британська Gazprom Marketing & Trading - пише російський “Комерсант.” Ці пропозиції розглядатимуться на раді директорів Газпрому, присвяченій маркетинговій стратегії компанії на зовнішніх ринках. Оглядачі вважають, що Газпром не підтримає таку ідею своїх міноритарних акціонерів. Шведський уряд вимагає змінити маршрут прокладки російсько-німецького газопроводу Північний потік, посунувши його східніше, ближче до Прибалтійських республік. Міністр довкілля Швеції вважає, що нинішній варіант проходження газогону може негативно відбитися на риболовній галузі та зашкодити довкіллю у шведській економічній зоні Балтійського моря. Раніше про подібні застереження говорили і офіційні представники Фінляндії. Британський фунт досяг максимально високого курсу до долара за останню чверть століття – у середу 1 фунт продавався за 2 долари 7 центів. Зміцнення курсу фунту та чергове падіння долара зумовлене очікуваннями учасників ринку щодо подальшого зниження облікової ставки у США ще на чверть відсотка до 4.5%. У той таки час ставка Банку Англії залишається незмінною – 5.75%, а це означає подальшу втечу капіталів із США до більших прибутків на кредитному ринку Британії. У 1980-1981 році британський фунт коштував 2 долари 40 центів. Один з найбагатших американців Уоррен Баффетт залучився до дискусій про податкову систему у Сполучених Штатах, заявивши, що він хоче платити більші податки. Пан Баффетт, статки якого перевищують 50 мільярдів доларів, виступив в одному з телеінтерв’ю з заявою, що його рівень оподаткування зараз нижчий ніж у будь-кого з працівників у його компанії, які, звичайно ж, набагато бідніші. Він вирахував, що зараз платить лише 17.7% податків, а його підлеглі в компанії в середньому 32.9%. За словами пана Баффетта це свідчить, що американський середній клас має на своїх плечах більший податковий тягар ніж супербагаті. Але панові Баффетту заперечують самі супербагаті. Американська комерційна палата зауважує, що 25% багатих американців забезпечують 86% усіх податкових надходжень до бюджету. Суперечка давня і полягає у тому чи є вищі податки на багатих покаранням за їхні успіхи, які є частиною успішної економіки. У четвер до Росії має надійти перша партія вин із Молдови після заборони на імпорт продукції молдовських виноробів до Росії у 2006 році. Генеральний директор Moldova-Vin Валерій Миронеску заявив, що тепер ця продукція коштуватиме щонайменше на 30% дорожче, ніж до заборони, пояснивши це збільшенням попиту на вино на світових ринках та дорогими заходами з модернізації виробництва, до яких вдалися молдовські винороби, аби відновити експорт своєї продукції. Медіа-магнат Бадрі Патаркацишвілі продав контрольний пакет акцій грузинського медіа холдингу Імеді News Corp Руперта Мердока. Раніше Мердоку вже належали 49% акцій Імеді, до складу якої входить телеканал, радіостанція та агенція новин у Грузії. Пан Патаркацишвілі, який є бізнес-партнером Бориса Березовського, пояснив своє рішення тим, що хоче уникнути тиску на журналістів через його власні політичні симпатії. Останнім часом пан Патаркацишвілі все більш відкрито підтримує опозиційні до нинішнього грузинського президента політичні сили. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||