На засіданні у листопаді планується узгодити остаточні документи щодо вступу України до СОТ

Пан Азаров повідомив, що Київ вирішив, піти на поступки Киргизстану через низький товарообіг між двома країнами.

Зі слів Миколи Азарова, двосторонній протокол між двома країнами, який має стати останнім на шляху України до СОТ, може бути підписаний уже за кілька місяців.

Ольга Бетко розмовляла з економістом, депутатом українського парламенту Володимиром Лановим і киргизьким політологом, проферором Нуром Аммаровим, і насамперед запитала, чи поділяють вони такий оптимізм?

Володимир Лановий: Я думаю, що це реальна перспектива, оскільки інших серйозних проблем перед Україною не виникає, останнє питання – це Киргизстан.

Я вважаю, що реального конфлікту між Україною та Киргистаном нема. Але я гадаю, що ті звинувачення чи зауваження, які висувають наші українські колеги, у тому що наша країна буцімто діє в інтересах якоїсь третьої сили - є необгрунтованими. Справа в тім, що ще з радянських часів утворився борг України перед Киргизстаном у приблизно 27 мільйонів доларів, -і оцей борг якраз і був головною причиною. Нур Амаров

Бі-Бі-Сі: Пане професоре Аммаров, як Ви вважаєте, чи дійсно всі питання зняті, через які Киргизстан блокував наміри України вступити до СОТ?

Нур Аммаров: Я теж, як і шановний пан депутат, який сказав, що між Україною та Киргизстаном нема проблем, вважаю, що оті проблеми, які були - стосовно врегулювання боргу України Киргистану - будуть залагоджені найближчим часом.

Бі-Бі-Сі: Свого часу Киргизстан був першою країною з числа пострадянських, яка вступила до цієї організації, але цікаво, як довго Киргизстан ішов до членства в СОТ, і наскільки ситуація тоді відрізнялася від тієї, яка є в Україні? Нагадаю, що Україна домагається членства в СОТ вже 14 років.

Нур Аммаров: Гадаю, що і вступ Киргизстану до СОТ був продиктований переважно політичними причинами, адже Киргизстан називали однією з перших країн Середньої Азії, в якій реально вдалося досягнути демократичних змін. Отже, наш вступ був дуже швидким - за рік-два - я б сказав, занадто швидким, і це принесло потім цілу низку проблем. Ситуація з Україною, яка 14 років домагається вступу до СОТ, можливо, дещо інша, але все ж таки гадаю у найближчі рік-два Україна досягне успіху на цьому шляху.

Бі-Бі-Сі: Пане Володимире, нещодавно перший заступник міністра економіки Валерій П’ятницький заявив, що справжні причини суперечок з Киргизстаном, які були в України стосовно вступу до СОТ, не економічні, а політичні. І існує також точка зору, що опозиція Киргизстану нібито продиктована інтересами Росії, яка нібито не бажає, щоб Київ випередив Москву на шляху до СОТ. Наскільки великим, на вашу думку, є вплив Росії на цих переговорах?

Володимир Лановий: Я думаю, що вплив Росії на дуже загальмований вступ України у СОТ є досить серйозним, оскільки Україна мала підписати чисельну кількість протоколів з країнами-партнерами в торгівлі, членами СОТ, а Росія мала вплив на цих членів. В першу чергу, це стосується Європейського Союзу. Я думаю, що Росії не вигідно допустити вступ України першою, оскільки це потім ускладнить переговорний процес між Україною і Росією. І тому Росія використовувала свого політичного партнера Киргизстан для певного стримування питання щодо того конфлікту, який існував між Киргизстаном та Україною.

Бі-Бі-Сі: Пане професоре Аммаров, а як Ви скажете: Бішкек біє самостійно, чи все ж таки відчувається вплив Росії, про що підозрюють принаймні в Україні?

Нур Аммаров: Я вважаю, що реального конфлікту між Україною та Киргистаном нема. Але я гадаю, що ті звинувачення чи зауваження, які висувають наші українські колеги, у тому що наша країна буцімто діє в інтересах якоїсь третьої сили - є необгрунтованими. Справа в тім, що ще з радянських часів утворився борг України перед Киргизстаном у приблизно 27 мільйонів доларів, -і оцей борг якраз і був головною причиною. Справа втім, що Киргизстан - то дуже бідна і невелика країна, і тому оцей борг був головним мотивом під час вирішення питань щодо втсупу України до СОТ та інших проблем також. Тому тут справа не в політиці, а радше в економіці.

Бі-Бі-Сі: Пане Володимир, а як би Ви це прокоментували?

Володимир Лановий: Справа в тому, що економічні питання протягом 14 років, знаєте, тільки якщо шкодити самому собі, то не можна вирішити. Тому це завжди можна було вирішити, в будь-який спосіб, з оформленням цього боргу, скажімо, цінними паперами і нарахуванням відсотків. Але та сторона відмовлялася від будь-яких засобів сучасного врегулювання заборгованості. Тому здається, що тут є інші мотиви загальмування вирішення цього питання з боку Киргизстана, а не лише чисто економічні.