|
Заборгованість є, інша справа - кого і перед ким | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прем'єр-міністр Росії Віктор Зубков заявив, що на початок жовтня сума українського боргу за газ, який Газпром постачає Україні, сягнула двох мільярдів доларів. Його український колега Віктор Янукович не підтвердив цю цифру, але й не заперечив її. Британський енергетичний експерт Саймон Пірані вважає, що загалом українська заборгованість за газ справді існує, але розкласти її на складові - набагато важче. Бі-Бі-Сі: Віктор Ющенко заявив, що Україна не має жодного державного боргу перед Газпромом. Для чого ж тоді до Москви їздив Віктор Янукович? Саймон Пірані: Гадаю, ми повинні це розглянути під кутом змін, перехідного періоду, який триває у стосунках Росії та України. Колись, у 90-ті роки, газовий імпорт регулювався міжурядовими угодами, і причина цього очевидна - адже це була найбільша стаття російського експорту в Україну, і впродовж багатьох років тут виникали проблеми з платнею. Але після кризи на початку 2006 року, задіяні у цій сфері компанії сказали - гаразд, ми не матимемо більше міжурядових угод - а натомість домовлятимуться безпосередньо імпортери і експортери. Отже, угода між корпораціями - і уряд не буде залучений. Здавалося, що з тим принципом усі погодилися - бо як виглядало, ціла ця справа таким чином переходить на комерційний ґрунт, і водночас політики у цій надто заполітизованій сфері стає дещо менше. Але, звісно, всі ці домовленості не змінили того факту, що газ і далі є дуже великою частиною російського експорту. Крім того, серед ключових гравців тут є Газпром - а це державна компанія, і як саме будувати свої стосунки з іншими країнами, вона вирішує частково в ході консультацій з російським урядом і Кремлем! Отже, гадаю, поки що політикам не вдасться повністю триматися остронь від цього. Бі-Бі-Сі: Чимало експертів в Україні вважають нинішні схеми імпорту газу в Україну занадто заплутаними і непрозорими. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Саймон Пірані: Так, прозорість є проблематичною. Ми от почули про ці 1.3 млрд. доларів боргу - але одна з проблем у тому, що дуже важко зрозуміти, хто винен, що і кому. Я особисто спромігся вибудувати картину, звідки оця дірка у понад мільярд доларів виникла, завдяки розмовам з банкірами, з експертами цієї галузі, і також за допомогою того, що я дуже уважно стежив і співставляв заяви різних компаній. Отже, можу вам сказати що приблизно половина тих грошей - це те, що Нафтогаз винен Укргазенерго, і це тому, що обласні газорозподільчі компанії не платять повну ціну за газ. І навіть, коли їм виставляють ціну зі знижкою - вони все одно платять не завжди - у цьому одна з серйозних проблем. Я це знаю, адже я витратив час, щоб все це вивчити і з"ясувати, проте більшість населення не можуть цього зробити, для них надто важко дізнатися, що ж насправді відбуваєтьсся. Ці компанії нам не кажуть, хто кому що винен, і звісно, коли раптом Газпром вистрибнув буквально після парламентских виборів в Україні - і заявив: нумо, хлопці, ви нам завинили понад мільярд доларів... Ясно, що це наробило багато політичного галасу. Бі-Бі-Сі: Один з аргументів тих, хто критикує нинішню практику постачання газу, полягає у тому, що Укргазенерго (пов"язана з російським Газпромом через Росукренерго) перебрала собі найвигідніших промислових клієнтів , тоді як Нафтогаз лишається з біднішими споживачами з числа комунальних підприємств, які не завжди можуть розплатитися по рахунках. Чи погоджуєтеся ви? Саймон Пірані: Як я вже зазначив, коли намагаєшся це з"ясувати - це починає нагадувати те що колись називали "кремлінологія", адже відвертої інформації дуже бракує. Проте була заява від адміністрації Ющенка, що ця цифра загалом відповідає дійсності, і також я розмовляв з фінансовими експертами, які співпрацюють з цими компаніями, і вони теж погоджуються, що ця цифра відповідає дійсності. Бі-Бі-Сі: Москва каже, що ціни на газ для України на наступний рік будуть справедливими і ринковими. Що це означає, чк ви це сприйняли і які ціни ви прогногуєте на 2008 рік? Саймон Пірані: Так, це правда, що промислові підприємства можуть платити за газ, адже, дякувати долі, українська економіка перебуває в гарному стані, - і дійсно, вони перебрали собі цю клієнтуру, - це власне було одним з головних пунктів угод минулого року, - і український уряд пристав на цю систему передачі оцього важливого сегменту ринку Укргазенерго. Але сумно, що житловий сектор і обласний газорозподільчий сектор, які обслуговують людей та установи, які потребують газу найбільше - домівки, школи, урядові офіси, лікарні - всім їм постачяає газ Нафтогаз України, - дуже прикро, що якраз у цьому секторі дуже мало поступу - і у сенсі енергозберігаючих технологій, і зменшенні використання газу - адже, щиро кажучи, цей сектор в Україні використовує просто таки неймовірну кількість газу. Житло вже опалюється газом, який виробляється в Україні і ціна на нього визначається в Україні, - якби використання газу зменшити, а виробництво збільшити - то тоді Україна значно менше залежала б від Росії, а саме цього багато хто в Україні і хоче. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||