Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду:

• Російський монополіст “Газпром” заявив про намір скоротити постачання газу до України.
• Президент Віктор Ющенко просить Службу Безпеки та Генеральну прокуратуру України перевірити законність дій Фонду Державного Майна щодо ситуації на Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті.
• Керівники Євросоюзу та європейські енергокомпанії закликають країни ЄС активніше використовувати атомну енергію.
• Провідники Південної та Північної Корей проводять свій перший за останні сім років самміт, який відбувається у Пхеньяні.
• Тисячі безземельних фермерів і представників племен Індії беруть участь у масових демонстраціях, що прямують до столиці Делі. Організатори маршів, які триватимуть чотири тижні, хочуть привернути увагу до проблеми із правами на землю.

Російський монополіст “Газпром” заявив про намір скоротити постачання газу до України в разі непогашення боргів за раніше спожите паливо. Російська компанія сповістила європейським партнерам про, як сказано в повідомленні, існуючі проблеми із постачанням газу в Україну. Російська сторона запевняє, що вона повністю виконує свою частину контракту, в той час, як заборгованість української сторони, за інформацією “Газпрому”, перевищила 1 мільярд і 300 мільйонів доларів.

Газовий монополіст заявляє про неодноразові спроби прискорити погашення боргів за газ і нарікає на відсутність реальних дій з українського боку. “Газпром” виступив із заявою про давній борг на третій день після парламентських виборів в Україні і українська преса назвала той крок реакцією на ймовірність усунення від влади Партії Регіонів та можливість формування у Верховній Раді демократичної коаліції.

Президент Віктор Ющенко просить Службу Безпеки та Генеральну прокуратуру України перевірити законність дій Фонду Державного Майна під проводом чільної представниці Соціалістичної партії Валентини Семенюк щодо ситуації на Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті. Ющенка цікавить зокрема питання, як Фонд держмайна дотримувався закону під час створення на базі цього комбінату спільного підприємства за участи Арцелор Міталл Стілл Кривий Ріг та наближеного до соціалістів Маріупольського меткомбінату імені Ілліча задля змагання в тендері на добудову Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Поки СБУ за дорученням президента перевіряє, чи й справді створення спільного підприємства загрожує втратою державного контролю над комбінатом, голова Фонду Держмайна нарікає на інший указ Ющенка, яким той призупинив дію розпорядження уряду Януковича про приватизацію Одеського припортового заводу. Валентина Семенюк запевняє, що їй вдалося умовити представників 8 компаній, які подали заявки на участь у конкурсі, не судитися з державою Україна у міжнародних судах.

“Інтересанти можуть скористатися такою практикою, як звернутися до міжнародних судів з позовом до України про втрачену вигоду. А це означає, що може не вистачити всього Одеського припортового, щоб розрахуватися у всіх міжнародних судах. Це може бути і арешт майна, і закриття валютних рахунків. А тому ми зустрілися з усіма інтересантами, попросили не вчиняти таких дій і вони нам підтвердили свій намір брати участь у приватизації ОПЗ, коли б вона не проводилася”.

Керівники Євросоюзу та європейські енергокомпанії закликають країни ЄС активніше використовувати атомну енергію. “Країни-члени ЄС не можуть ігнорувати питання про атомну енергетику. Необхідно провести відверте та всеохопне обговорення цього питання”, - заявив голова голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу на конференції в Мадриді. А тим часом Польща, Естонія, Литва та Латвія вже невдовзі можуть підписати спільний документ про спорудження у тому регіоні нової атомної станції. Керівник литовського уряду Гедімінас Кіркілас не виключив, що той документ буде підписано наступного тижня під час Вільнюської конференції з питань енергетичної безпеки. За попередніми планами, Литва контролюватиме 34% акцій нової атомної станції. В такому разі решті трьом країнам дісталось би по 22%, однак фахівці припускають, що не всі учасники погодяться на це.

Провідники Південної та Північної Корей проводять свій перший за останні сім років самміт, який відбувається у Пхеньяні. Самміт відбувається у час, коли тривають міжнародні переговори, що мають на меті згорнути ядерну програму Північної Кореї. Як повідомляє кореспондент ВВС, Північна Корея радше за все матиме зиск в економічному плані від цієї зустрічі, але самі південні корейці висловлюють сумніви щодо того, що саме отримає натомість Сеул. Керівник продовольчої програми ООН Жан П’єр Демаржері нагадав, що Північ і далі покладається на закордонну допомогу.

”З точки зору гуманітарної ми знаємо, що допомога харчами стоїть дуже високо на порядку денному Північної Кореї. Вона дуже залежить від зовнішніх джерел продовольчої допомоги, чи то з Кореї, чи з Китаю, чи з багатосторонніх каналів, таких як ООН. Йдеться про 20 відсотків потреб, що стосуються найнеобхідніших продуктів, які не задовольняються внутрішнім виробництвом Північної Кореї. А це означає, що 5 мільйонів північних корейців регулярно не доїдають”.

Це друга в історії зустріч між керівниками обох Корей від часу розподілу країни у 50ті роки минулого сторіччя. Тисячі безземельних фермерів і представників племен Індії беруть участь у масових демонстраціях, що прямують до столиці Делі. Організатори маршів, які триватимуть чотири тижні, хочуть привернути увагу до проблеми із правами на землю.
Як сподіваються, у виступах візьмуть участь щонайменше 25 тисяч осіб, - повідомляє наш південно-азійський кореспондент Крис Моррис.

Тисячі людей, співаючи та вигукуючи гасла, зібралися у місті Кваліор у штаті Мадья Прадеш. Більшість із них - це безземельні робітники, які належать до нижчої касти, або до племен, що вимагають права власності на землю. Вони закликають власті переглянути земельну реформу та запровадити систему пришвидшених розглядів у суді земельних суперечок. Земельна реформа в Індії є великою проблемою на тлі поширеної корупції та несправедливого розподілу землі. Впродовж кількох наступних тижнів учасники протестів подолають більше трьохсот кілометрів і дійдуть до Делі, де їхні керівники сподіваються зустрітися з прем’єр-міністром Манмоханом Сінгхом. Марш уже назвали "Народним вироком". Акцію змальовують як прояв ненасильницької громадянської непокори. Вона почалася в день народження Махатми Ганді, який говорив, що обстоював права знедолених і запровадив в Індії ідею ненасильницьких протестів.