Віктор Зубков має великий вплив, вважає Віталій Портніков

Маловідомого пана Зубкова несподівано висунув на ту посаду президент Путін, підштовхнувши чутки про свого можливого спадкоємця.

Нагадують і те, що сам пан Путін став наступником Єльцина після того, як був несподівано призначений прем'єром.

Як же сприймати заяву пана Зубкова щодо того, що він не виключає балотування на президентство, - як політичний жарт, чи тонку гру Кремля на чолі з Владіміром Путіним? На це та інші питання Бі-Бі-Сі відповідає Віталій Портников, шеф-редактор “Газети 24”, аналітик з російської тематики. Розмову вів Фідель Павленко.

Віталій Портников: Не розумію, чому кожне питання про призначення нового прем’єр-міністра пов’язується із постаттю Володимира Путіна, чому це завжди пов’язується з грою Путіна, з рішенням Путіна. Мені здається, що коли згадують прізвище “Путін” в будь-якому контексті – це відразу примушує спостерігачів робити логічну помилку в оцінці процесів у Росії.

Бі-Бі-Сі: Але ви розумієте, чому саме Владіміра Путіна згадують у цьому контексті, - бо наближаються не лише думські, але й президентські вибори, і багато хто і в Росії, і за її межами вже розмірковує над потенційними наступниками президента.

Віталій Портников: Звичайно, але наступники президента визначаються не шляхом рішення діючого президента Російської Федерації, а шляхом складного механізму домовленостей між різними угрупованнями і кланами в російському політичному керівництві. Це Борис Єльцин міг вирішити, хто буде його наступником, і оголосити прізвище цієї людини. У Путіна такої можливості немає. Якщо б така можливість була, президент Росії також зараз пішов би у відставку до закінчення терміну повноважень і передав би свої повноваження прем’єр-міністру Росії, як це зробив Борис Єльцин. А ми знаємо, що пан Путін збирається працювати до останнього дня своїх повноважень. І це ще раз доводить, що не Владімір Путін вирішить, хто буде його наступником.

Бі-Бі-Сі: Але чому ж тоді побутує версія серед загалу, що саме Владімір Путін визначить, чи принаймні та кандидатура, яку назве Владімір Путін як потенційно найпривабливішу, за неї росіяни проголосують майже автоматично?

Віталій Портников: Ну, це звичайна політологічна некомпетентність, як на Заході, так і в Росії. Тому що як західні, так і російські політологи не здатні усвідомити, що в часи Єльцина створено систему анонімної влади в Російській Федерації. Поза сумнівом, Владімір Путін – це вдалий імідж людини з сильною рукою, яка має назвати якесь прізвище, і за це прізвище росіяни проголосують. Можливо, так воно і буде. Однак проблема в тому, що про те, яке буде це прізвище, рішення не буде ухвалюватися особисто Путіним. Він буде лише одним з учасників такого ухвалення. А ще одним учасником, до речі, одним із учасників, буде прем’єр-міністр Віктор Зубков.

Бі-Бі-Сі: А тепер декілька побутових версій, якщо ви не проти. Звісно, це не версії Бі-Бі-Сі. Це просто припущення людей, які стежать за російською політикою...

Віталій Портников: ...Саме цих некомпетентних політологів.

Бі-Бі-Сі: Мабуть, так. Але я припускаю, що більшість пересічних людей навіть менше розуміють тонкощі російської політики, аніж некомпетентні політологи. Тому побутові версії: Віктор Зубков – прийнятна кандидатура, хоча б тому, що дві інші кандидатури, про які багато говорили в Росії, а саме Сергей Іванов і Дмітрій Медведєв – настільки потужні кандидатури, що зараз висувати одну з них на посаду прем’єра з подальшою перспективою висування цієї кандидатури на президентських виборах означає антагонізувати інший табір. Це два потужних політики, які мають свої сфери впливу, і не треба зараз намагатися їх зіштовхувати любами.

Віталій Портников: Я, по-перше, не розумію, що такого потужного в Сергієві Іванові чи Дмитрі Медведєві. Це сірі, непомітні чиновники без якоїсь серйозної політичної кар’єри, які з’вилися на телевізійному екрані тільки тому, що це було вирішено. І якщо завтра вирішать, що їх не буде на телевізійному екрані, всі одразу забудуть, що існували такі люди, як Сергій Іванов і Дмитро Медведєв, і будуть називати “потужними” кандидатами, скажімо, Анатолія Сердюкова, Віктора Христенка, чи ще когось. Дійсно, Сергій Іванов і Дмитро Медведєв є представниками різних ворогуючих угруповань в системі російської влади. Але таких угруповань не два і не три, і не п’ять. А той факт, що Сергій Іванов і Дмитро Медведєв демонструються як телевізійні персони, як спадкоємці на посаді президента, не має взагалі примушувати серйозно ставитися до їхніх шансів. Це при тому, що я не виключаю, що хтось з них дійсно може стати якоюсь компромісною постаттю. Як і будь-хто інший в російському політичному бомонді.

Бі-Бі-Сі: І нарешті, версія друга: Віктор Зубков стає прем’єром за декілька місяців, звичайно, завдяки контролю Кремля над засобами масової інформації і довірі громадян до того, що робить Кремль. Він набирає багато очок популярності й висуває свою кандидатуру, стає президентом, а за певний час каже, що “в зв’язку з тим, що я вже людина літня і мені важко працювати” відмовляється від президентства, оголошуються дострокові вибори, і Владімір Пурін повертається до влади на чергові два президентські терміни.

Віталій Портников: Не виключаю, що такий варіант сьогодні в Кремлі теж може розглядатися. Однак, я хотів би сказати, що з точки зору кланової могутності Віктор Зубков не менш серйозна, а, може, й більш серйозна постать, ніж Володимир Путін. Якщо людині вдалося власного зятя зробити міністром оборони, то применшувати його вплив на поточний перебіг подій в Росії я б не став. Те, що Путін – перзидент, а Зубков керує фінансовою розвідкою, ще нічого в теперішній Росії не означає. Єдине що – може бути й інший варіант подій: Віктора Зубкова обирають президентом на один термін, він працює президентом до сімдесяти років, скажімо, а потім новим президентом стає Владімір Путін або, скажімо, зять Зубкова Анатолій Сердюков. Тоді це буде вже династія. Чому Віктор Зубков має вирішувати, що саме цей хлопчик має бути президентом два терміни, а не той, який йому ближчий за сімейними зв’язками? Я знову кажу: коли ми починаємо говорити, що в Росії все пов’язано з постаттю Владіміра Путіна, ми припускаємося логічної помилки. Я думаю, що через півроку після того, як Владімір Путін позбудеться своїх повноважень президента, якщо це відбудеться, про існування цієї людини в російській політиці будуть згадувати лише експерти з кланових проблем.