Андрій Кравець Бі-Бі-Сі

	Руперт Мердок

Але ким би насправді не був Руперт Мердок, його ім"я знову на перших шпальтах медіа видань. Він таки добився свого: після довготривалої боротьби, родина Банкрофтів, яка десятиліттями контролює Dow Jones - видавця Wall Street Journal, погодилась продати компанію медіа магнату Руперту Мердоку.

Вартість тієї угоди, згідно з повідомленнями, понад 5 мільярдів доларів. Пан Мердок, який розпочав як власник однієї австралійської газети, яку успадкував від батька, додасть ще одне престижне ім"я до своєї медіа імперії, яка вже включає американську телемережу Фокс, кілька супутникових каналів, один з найпопулярніших у мережі інтернет сайтів MySpace та понад сотню газет по цілому світі.

Медіа коментатор Раймонд Снодді каже, що пан Мердок в цій новій угоді переслідував як бізнесові, так і власні інтереси:

"Це дає Руперту Мердоку набагато більше ваги. Він планує відкрити новий телевізійний бізнес канал. Звичайно, інформацію постачатиме газета Уолл стріт Джорнал та її ексерти. Але з іншого боку тут навіть більше власних інтересів. Він хотів придбати 118-річний Wall Street Journal вже впродовж десятиліть. Гадаю, що це сприйматиметься як кульманаційна сторінка в його медіа кар"єрі. Йому справді подобаються газети. Гарною новиною для газет є те, що він насправді вірить, що інвестувати в них необхідно, навіть у цю інтернетну добу.

Нова сторінка Мердока

Останній крок пана Мердока став початком і нової суперечки, яких в його житті було і так чимало. Критиків турбує той факт, що в небезпеці опинились незалежність та неупередженість Wall Street Journal, якими так славиться газета. Аналітики твердять, що в пана Мердока є репутація людина, що полюбляє втручатись в роботу газет, які контролює його компанія. Колишній редактор Sunday Times Ендрю Ніл, який в минулому працював на Мердока:

"Він досить часто втручається в роботу таблоїдних видань - New York Post та The Sun в Лондоні. Він не надто втручається в роботу більш серйозних видань, таких як Times чи Sunday Times. Втім це останнє придбання дає йому дві речі. Це дає йому глобальний бренд в бізнесових новинах, якого в нього до цього не було. Він завжди хотів придбати або Financial Times в Лондоні, або Wall Street Journal в Сполучених Штатах. Він надавав перевагу американській газеті - і він її таки отримав. Це також означає, що те, що він має в Австралії та Великій Британії, а саме газети, які мають вагомий політичний вплив, тепер він має і в Америці. Всі в американському політикумі та корпоративна еліта звертають увагу на Wall Street Journal."

Деякі спостерігачі кажуть, що пан Мердок і сам не захоче надто втручатись в керівництво Wall Street Journal, побоюючись зашкодити репутації газети. І щоб розвіяти такі побоювання, він вже повідомив, що створить незалежну комісію, яка і опікуватиметься найманням та звільненням працівників газети.

Як писала британська Financial Times, серед тих, хто виступив проти продажу, були самі кореспонденти Wall Street Journal, які надіслали низку листів до родини Банкрофтів з вимогами не ризикувати репутацією часопису.

Втім суперечлива реакція на новину не надто дивує, пан Мердок опинився в епіцентрі першого медіа скандалу ще наприкінці 60х, коли придбав першу газету в Британії.

Він просто кардинально змінив обличчя британського газетного бізнесу - модернізував виробництво, запровадив культуру сенсаційних заголовків та оголоних жіночих грудей. Серед тих, хто зробив своє ім"я на так званій третій сторінці британської The Sun - відома у всьому світі співачка та модель Саманта Фокс.