Андрій Єрмолаєв

Читай звинувачення проти Юрія Луценка тут:

У розмові з політологом, директором центру соціальних досліджень “Софія” Андрієм Єрмолаєвим Фідель Павленко торкнувся передусім ефективності брудних технологій і війни компроматів.

І ось, що сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі Андрій Єрмолаєв:

Андрій Єрмолаєв: Насправді, українця не здивуєш пікантними матеріалами про корупційні зв’язки, про зв’язок посадової особи з тим чи іншим бізнесом. Інша справа – як це зараз спрацьовує. Я готовий стверджувати, що часи, коли інформація, яка компрометувала чи то колишнього чиновника, чи то діючого бізнесмена, чи депутата в економічній царині, вже пройшли. Сьогодні, насправді, нікого не здивуєш причетністю політика чи бізнесмена до тієї чи іншої оборудки. Так що “больовий поріг” сприйняття інформації, пов’язаної з економічними оборудками чи корупційними справами, вже пройдено.

Але така інформація працює в міжелітних стосунках. Зокрема, дуже часто викидається матеріал як, умовно кажучи, демонстрація наявності компрометуючих речей в міжелітних стосунках, в міжгрупових стосунках. Іноді це використовується як елемент міжгрупового шантажу. Тому до пересічного громадянина, до виборця ця інформація, як правило, вже не доходить. А якщо доходить, то не сприймається, не спрацьовує як якийсь чинник.

Така інформація працює в міжелітних стосунках. Зокрема, дуже часто викидається матеріал як, умовно кажучи, демонстрація наявності компрометуючих речей в міжелітних стосунках, в міжгрупових стосунках. Іноді це використовується як елемент міжгрупового шантажу. Тому до пересічного громадянина, до виборця ця інформація, як правило, вже не доходить. А якщо доходить, то не сприймається, не спрацьовує як якийсь чинник. Андрій Єрмолаєв

Бі-Бі-Сі: Тобто, Ви хочете сказати, що те, що читає в Інтернеті чи бачить у виданнях пересічний слухач, глядач, читач – це тільки верхівка айсберга міжелітних розборок, які, можливо, за лаштунками погрожують оприлюднити щось більше, а якщо не досягають якоїсь згоди, то тоді шматочками викидають оце?

Андрій Єрмолаєв: Так. Я готовий це стверджувати. Більше того, в ці дні було кілька заяв різних політиків на адресу інших політиків з попередженням, що “якщо що, то ми ось оприлюднимо!” Ну, це явні ознаки політичного шантажу. Як це спрацьовує? Це впливає на політичні сценарії. Іноді політичний діяч вимушений враховувати загрози інформаційної війни і змінювати свої плани, змінювати іміджеві позиції, що, до речі, теж є результатом такої компроматної війни. Так що компроматна війна буде, але на рівні верхівки.

А в електоральному сенсі, швидше за все, буде запропоновано інший субпродукт: не економічний компромат, а компромат моральний. Ми будемо свідками суперечок, дискусій, коли кожен політик буде звинувачувати іншого в переходах із фракції у фракцію, непослідовності в партії, різноманітних зрадах – це зараз дуже популярно. І ось ця “каша”, на жаль, сприймається нашими виборцями більше, аніж змістовні позиції.

Але ключового значення буде набувати безпосереднє спілкування – як в майданному форматі, з “фабрикою” політичних зірок, так і в форматі безпосередніх зустрічей. І ось тут, віч-на-віч надзвичайно важливі особисті якості і вміння спікерів, які будуть презентувати політичні сили. Не лише прикриватись слоганами і програмами, а вести діалог, відповідати на запитання виборців безпосередньо. Ось тут буде війна за голоси. Андрій Єрмолаєв

На сьогодні виборець, насправді, досить непогано поінформований хто з ким був, з якого бізнесу вийшов чи пов’язаний з ним. Тим більше, що його не здивуєш зв’язком чиновника чи навіть міністра з фінансовими оборудками. І це вже не впливає.

Якщо вже підтримують політика – його підтримують. Якщо ні, то ні. А от моральна складова, розпіарена за останні кілька років, може бути ось таким інструментом війни. Тому я не виключаю, що будуть удари “нижче пояса”, будуть образи. І я це називаю теж брудною технологією, тому що це змінює порядок денний виборів.

Бі-Бі-Сі: Хто, на вашу думку, стане найбільшими жертвами компроматів? Проти кого компромат чи брудні технології найбільше застосовуватимуться, бо доводилося читати і чути прізвища провідних політиків: Юлії Тимошенко, Рината Ахметова, а тепер – і Юрія Луценка? Але з іншого боку, ну чим ще можна здивувати чи спробувати скомпрометувати ту ж таки Юлію Тимошенко, якщо за останні роки вже стільки було спроб її забруднити, а вона, здається, виходить тільки з цього білішою!

Андрій Єрмолаєв: Можливо, моя відповідь дещо вас здивує, але головні результативні удари будуть націлені не стільки на лідерів, оскільки лідери – це взагалі міфологічні фігури, як елемент такого політичного міфу, з міфами неможливо боротися, їх треба долати послідовно самим життям.

Удари результативні будуть по другому ешелону: по спікерах політичних блоків, тобто по людях, які більш вдало ведуть дискусію і відповідно викликають ідеологічну загрозу. А також по політиках з тих політичних сил, які будуть складати поточну конкуренцію, так званий “другий ешелон”, оскільки вони будуть просто заважати кон’юнктурі політичної боротьби. Тому, я думаю, що дуже багато буде ударів по центристах, таких політичних силах, як блок Литвина, по радикалах, таких, як пані Вітренко, тобто ті, хто плутають гру і заважають боротися гігантам.

Я думаю, що взагалі особливістю дострокової виборчої кампанії 2007 року є те, що більшість з “джентельменського набору” медіа-технологій з використанням компромату, чи з використанням елементів зомбування будуть малоефективними. Виборець навряд чи буде вірити слоганам в рекламі, чи пліткам зі сторінок жовтої преси.

Але ключового значення буде набувати безпосереднє спілкування – як в майданному форматі, з “фабрикою” політичних зірок, так і в форматі безпосередніх зустрічей. І ось тут, віч-на-віч надзвичайно важливі особисті якості і вміння спікерів, які будуть презентувати політичні сили. Не лише прикриватись слоганами і програмами, а вести діалог, відповідати на запитання виборців безпосередньо. Ось тут буде війна за голоси.