Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Ялта-Київ

А перше запитання стосувалося внутрішньої ситуації в Україні, зокрема, перспективи проведення референдуму з нової редакції Конституції і можливості створення двопалатного парламенту.

М.Сівец: У мене дуже суперечливі думки щодо цієї ідеї. З одного боку, передбачається, що ідея нового референдуму, двопалатного парламенту має реалізовуватися в ході виборчої кампанії. Хтось підтримує це, хтось ні. Знову Україна буде в полоні боротьби. А вона потребує стабільності, добрих стосунків між парламентом, урядом і президентом для продовження реформ.

про політичну кризу в Україні  Криза породжена не структурами Верховної Ради, а амбіціями лідерів. Марек Сівец

Чому б я підтримав цю ідею у майбутньому? Тому що в Україні існує дуже високий рівень участі її громадян у громадському житті. Якщо новий двопалатний парламент стабілізує ситуацію і сприятиме створенню правової держави, то тут не має нічого поганого. Якщо те, що запропонував пан Ющенко, спрямоване на лібералізацію політичної структури в Україні, то це має бути обговорено, але не зараз, не у рік виборів.

Бі-Бі-Сі: Чи наступні вибори вирішать проблеми політичної кризи в Україні?

М.Сівец: Я не думаю. Криза породжена не структурами Верховної Ради, а амбіціями лідерів. Ці лідери знову беруть участь у виборчих перегонах. І вони зберуть практично ту ж кількість голосів. Я не передбачаю ніякого драматичного розвитку подій і думаю, що буде повторення нинішнього поділу сил у Верховній Раді. Поділ, який існує в цілому в Україні. І тому багато залежить від кроків політичних лідерів.

Бі-Бі-Сі: Закордонний комітет Європарламенту схвалив Доповідь щодо посиленої угоди між Україною і ЄС, де є згадка про перспективу членства України в ЄС. Чи підтримає Європарламент в цілому цю формулу?

М.Сівец: Я переконаний, що буде дискусія, тому що це є компромісом між великими політичними групами. Я брав участь у досягненні цього компромісу. Ми сказали те, що сказали.

Про результати саміту ЄС у Брюсселі  Щодо України, то без цього саміту не було б обговорень стосовно розширення ЄС. Тому що існуюча угода в рамках ЄС не передбачає жодного його розширення. М.Сівец

Бі-Бі-Сі: Останній саміт ЄС – чи дає він більше шансів Україні наблизитися до ЄС, чи навпаки – гальмує цей поступ?

М.Сівец: Останній саміт був драматичною зустріччю лідерів європейських країн у пік кризи в ЄС, яка базується на бракові лідерських якостей, нових фінансів і гарного менеджменту. Але, я думаю, ми окреслили шляхи, як вийти з цієї ситуації. Отже, після саміту, є надія на більшу ефективність ЄС, більшу прозорість, кращу систему ухвалення рішень.

Щодо України, то без цього саміту не було б обговорень стосовно розширення ЄС. Тому що існуюча угода в рамках ЄС не передбачає жодного його розширення. Тому для України в цьому є позитив. По друге, я думаю, що існування більш ефективного ЄС є кращим моментом для просування України до цієї організації. Тому, що Київ отримає більш надійного і ефективного партнера. Це гарний сигнал для України.

Бі-Бі-Сі: 2020 рік – це реальний термін приєднання України до ЄС?

М.Сівец: Оприлюднення цієї дати було певною провокацією рік назад. Тоді йшлося про те, що без конкретного терміну не можна вести подальші дискусії щодо членства України в ЄС. І я попросив минулого року міжнародних спостерігачів створити позитивний сценарій для України. І була названа ця дата, яка є досить вдалою. Але вона нікому не сподобалася. Коли я назвав її півроку тому президенту Ющенкові, він був не в захопленні. Мовляв, Київ має більші очікування. Але я побачив, що дехто став вважати цей термін реальним. Так вважаю і я.

Бі-Бі-Сі: А якщо Україна успішно здійснюватиме реформи, то чи може цей термін зменшиться?

М.Сівец: Я впевнений, що цей термін може бути меншим. Виходячи зі свого досвіду, я бачу, що процес євроінтеграції іноді стає політичним. І ми можемо змінити умови розширення і Україна має бути готовою до цього.

Бі-Бі-Сі: Деякі російські політики кажуть, що Україна після вступу до НАТО буде використовуватися альянсом, як політичний інструмент для тиску на Росію. Чи згодні ви з цим?

М.Сівец: Я абсолютно не погоджуюся з таким твердженням. НАТО розширювалося двічі. Востаннє це стосувалося балтійських країн, які були частиною колишнього СРСР. НАТО ніколи не використовувало жодну країну, аби чинити тиск на Росію. Росія є партнером НАТО. І якщо Москва хоче вважатися надійним партнером, альянс завжди позитивно буде відгукуватися на це.