|
Бізнес: зустрічний план Ющенка щодо СОТ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд ділових подій України та світу від Бі-Бі-Сі за підсумками четверга, 21 червня 2007 р. Теми огляду
Президент України Віктор Ющенко сподівається, що процес вступу до СОТ має бути завершено до осені – про це пан Ющенко заявив під час візиту до Брюсселя. Віктор Ющенко наголосив, що Київ завершив всі процедури зі свого боку, включно із двосторонніми переговорами та змінами до законодавства. Водночас він визнав, що “є повної впевненості, що ми тримаємо в руках позитивний звіт, немає,” і закликав завершити цю роботу впродовж найближчих півтора-два місяці. Підвищення цін на зерно не вплине на темпи зростання українського ВВП – заявив заступник голови президентського секретаріату Віктор Бондар. Він також твердить, що втрати аграріїв від посухи дійсно матимуть місце, проте вони будуть не такими масштабними, як це намагаються подати урядовці. Крім того, пан Бондар повідомив, що секретаріат президента просить Кабінет міністрів переглянути свої рішення щодо методів стабілізації зернового ринку в Україні – повідомив Віктор Бондар. Він також твердить, що у секретаріаті вважають запроваджені напередодні урядом заходи, зокрема, квотування експорту зерна та можливість обмеження рентабельності хлібзаводів, є неринковими методами, які не допоможуть подолати наслідки посухи, і, водночас, поставить під загрозу процес просування України до членства у СОТ. Напередодні посол США в Україні Вільям Тейлор також закликав український уряд послуговуватися ринковими методами регулювання ринку зерна. Він також припустив, що від обмеження на експорт зерна постраждають у першу чергу українські фермери, а вже потім – зернотрейдери, багато з яких представлені американськими компаніями в Україні. Уряд оцінює втрати врожаю зерна від цьогорічної посухи у 7-10 мільйонів тонн – заявив міністр економіки Анатолій Кінах в інтерв’ю “Київським відомостям.” Він також твердить, що всі заходи, до яких вдаються урядовці, аби стабілізувати ситуацію, є ринковими і такими, що узгоджені із головними учасниками ринку. Антимонопольний комітет наклав штраф на Нафтогаз та УкрГазЕнерго за узгоджені антиконкурентні дії на ринку. Розмір штрафу для кожної компанії складе 300 тисяч гривень. Комітет вважає, що у 2006 році компанії уклали угоду, яка, на думку АМК, обмежила покупців, зокрема, промислові підприємства у виборі постачальника газу і умов поставки. Представники компаній визнали правильність висновків Антимонопольного комітету, проте заявили, що причиною порушень стали неузгодженість законодавства, яке регулює ринок газу і антимонопольного законодавства, і що у поточному році таких неузгодженостей вже не буде. Водночас у травні між деякими великими українськими промисловими підприємствами та УкрГазЕнерго виник черговий конфлікт, коли компанія вирішила підвищити ціну на газ, зарахувавши до собівартості витрати на зберігання газу у підземних сховищах, а підприємства відмовилися укладати контракти на постачання газу на таких умовах. Одним з ініціаторів такого спротиву на адресу УкрГазЕнерго вважають одного із власників Індустріального Союзу Донбасу, Віталія Гайдука, який до недавнього часу очолював РНБО України. Голова АМК Олексій Костусєв твердить, що саме пан Гайдук був також одним із ініціаторів розгляду питання про зловживання УкрГазЕнерго своїм монопольним становищем на ринку постачання газу українським промисловим підприємствам. І хоча це розслідування ще не завершено, голова АМК твердить, що створення УкрГазЕнерго призвело до зниження рівня монополізації на газовому ринку України, на якому, мовляв, раніше неподільно розпоряджався Нафтогаз. Разом із тим, Олексій Костусєв не уточнив, наскільки саме поява УкрГазЕнерго сприяла підвищенню конкуренції на цьому ринку. Україна приєдналася до спільного російсько-словацького проекту з будівництва залізничної лінії із широкою колією від України до Відня. Вартість проекту оцінюється у 1 мільярд 600 мільйонів доларів. Він передбачатиме будівництво широкої колії паралельно до діючого залізничного шляху із “вузькою” європейською колією. Між словацьким Кошецем та австрійським Віднем було побудовано широку колію, яка історично існує на території всього колишнього Радянського Союзу. На думку експертів, такий крок дозволив би збільшити на 60% потік вантажів з Європи через Україну до Росії та навіть країн Тихоокеанського регіону за рахунок зменшення витрат і часу на перехід з вузької на широку колію. Росія пропонує Україні створити “зерновий ОПЕК” для координації дій на світових ринках зерна – заявив по завершенні засідання російсько-української комісії з питань АПК міністр сільського господарства Росії Алексєй Гордєєв. За його словами, з урахуванням зростання попиту на зерно для виробництва біопалива, а також враховуючи такі ситуації, як цьогорічна посуха, від якої постраждають як українські, так і російські виробники зерна, ідея про координацію дій на зерновому ринку виглядає досить доцільною. З цим погодився і український міністр з агропромислового комплексу, Юрій Мельник. Водночас експерти зазначають, що раніше Росія та Україна завжди конкурували на світових зернових ринках, і що насправді росіян в ідеї “зернового ОПЕК” може приваблювати вільний доступ до української портової та елеваторної інфраструктури. Щороку Росія експортує близько 12 мільйонів тонн зерна, Україна – близько 10 мільйонів тонн. Часопис Nature оприлюднив результати дослідження групи американських вчених, які вважають, що цукор, який міститься у фруктах, може стати основою нового виду палива із низьким вмістом вуглеводню, і, крім того, даватиме більше енергії, ніж етанол, - приблизно на 40%. Фруктозу для цього пального можна отримувати із фруктів чи глюкози. США та Європа почали приділяти багато уваги паливу на основі рослинної сировини, і розглядають його як можливість скоротити шкідливі викиди до повітря, а також знизити залежність своїх економік від імпортованої нафти. Серед недоліків біопального експерти називають його вищу, порівняно до традиційного пального, вартість, а також зростання цін на зернові - пшеницю та кукурудзу, яку вигідніше вирощуватимуть не для виробництва харчів, а для перегонки на етанол. Голова Федеральної податкової служби Росії Міхаіл Мокреців закликав російських громадян повідомляти податкові органи про сусідів, які надають свої квартири в оренду. Податок на такий вид доходів у Росії становить 30%. Цього тижня Моква була названа найдорожчим містом у світі для іноземців, насамперед, через вартість найманого житла, а отже, доходи податківців можуть бути досить суттєвими. У січні 2007 року щорічний обсяг ринку оренди житла у російській столиці оцінюється у 4 мільярди доларів. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||