Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Банкіри прогнозують, що указ президента, який встановлює нову дату дострокових виборів, негативно вплине на інвестиції в Україну.
• Масові акції протесту за три тижні вартували Києву майже три мільйони гривень.
• Запланована на четвер додаткова емісія акцій НЗФ не відбулася через відсутність на зборах акціонерів представників консорціуму Придніпров'я.
• Київ та Ташкент воліють реанімувати консервовані нафтові родовища в Узбекистані.
• Керівник Сіменса погодився піти з посади після звинувачень у корупції всередині компанії.
• Банкіри прогнозують, що указ президента, який встановлює нову дату дострокових виборів, негативно вплине на інвестиції в Україну.

Попри те, що експерти прогнозують стабільність економічної ситуації в країні, представники українських банків очікують негативного впливу на її інвестиційну привабливість.

Зі слів члена спостережної ради Укрексімбанку Андрія Пишного, іноземні інвестори, вірогідно, розглядатимуть 24 червня - нову дату виборів - як нову точку відліку для інвестиційних рішень. Разом із тим, президент банку НРБ В'ячеслав Юткін переконаний, що попри продовження роботи в Україні вже існуючих закордонних інвесторів, нових інвестицій слід очікувати не раніше осені, коли, за його оцінками, відбудеться остаточна стабілізація ситуації в очах інвестора.

Разом із тим, зі слів пана Юткіна, новий указ президента не відіб'ється на фінансовому ринку, який звик працювати в умовах загостреної політичної боротьби, а якщо курс валют і коливатиметься, то, мовляв, лише через фактор наближення відпусток.

Масові акції протесту за три тижні вартували Києву майже три мільйони гривень.

Таку інформацію оприлюднив на засіданні Київради керівник Головного фінансового управління столиці Віктор Падалка, який зауважив, що левову частку витрат – майже два мільйони двісті тисяч гривень – становить робота комунальних служб із прибирання сміття та відновлення вигляду центральної частини міста.

Витрати не беруть до уваги роботи санепідемслужб, які фінансуються з держбюджету, а також втрат, які пов'язані з перекриттям центральної частини міста. Обсяги останніх ще не прораховувалися, що Віктор Падалка запропонував зробити найближчим часом.

Запланована на четвер додаткова емісія акцій НЗФ не відбулася через відсутність на зборах акціонерів представників консорціуму Придніпров'я.

Нікопольський завод феросплавів, контрольний пакет акцій якого “Придніпров'я” придбало чотири роки тому за близько 100 мільйонів доларів, є найбільшим в Україні виробником марганцю.

В “Придніпров'ї”, понад 70% акцій якого контролюється концерном Віктора Пінчука “Інтерпайп”, пояснили це незацікавленістю компанії в такій емісії.

Планувалося, що установчий фонд підприємства буде збільшено в п'ять разів майже до 390 мільйонів гривень, після чого би 51 % акцій, навколо яких сперечаються Фонд держмайна та “Придніпров'я”, було б фактично розмито до 10% акцій.

Між тим, оглядачі зауважують, що “Придніпров'я” дедалі більше відвойовує позиції, втрачені після визнання два роки тому судами недійсною приватизації НЗФ, що відбулося через закиди в навмисному занижуванні його вартості для зятя колишнього президента Кучми Віктора Пінчука.

14 березня Верховний Суд скасував ті рішення судів, а намагання ФДМ накласти арешт на акції завершився поразкою 26 квітня – того дня Господарський суд Дніпропетровської області, до якого звернулася держава, відмовив Фонду в прийнятті запобіжного заходу.

Київ та Ташкент воліють реанімувати консервовані нафтові родовища в Узбекистані.

Про такі плани повідомив міністр палива та енергетики Юрій Бойко після своїх переговорів із узбецькими колегами в Ташкенті. Міністр розповів, що під час переговорів йшлося також про взяття Україною в концесію родовищ в Устьюркському районі Узбекистану, а також обговорювалася тема газопостачання.

Зі слів пана Бойка, Узбекистан найближчим часом має збільшити видобуток і експорт газу до шести мільярдів кубометрів, частину яких розраховує отримувати Україна. Проте Юрій Бойко не уточнив, про які обсяги йдеться, зауваживши лише, що всі ті питання пророблятимуться спільною україно-узбецькою робочою групою, яка розпочне свою роботу до кінця травня.

Російський президент Владімір Путін в останньому зверненні до парламенту назвав Росію однією з 10-ти найбільш потужних економік світу.

Зараз Росія не лише подолала тривалий спад виробництва, але й увійшла в десятку найбільших економік світу – заявив пан Путін, зірвавши овації депутатів Держдуми.

Разом із тим, російський президент застеріг, що є ті, хто намагається позбавити Росію її економічної та політичної незалежності. Президент Путін спробував вгамувати тривоги тих росіян, які вважають, що вони не мають зиску від нового процвітання країни, і пообіцяв ухвалити нове законодавство, яке дозволить скеровувати кошти від продажу нафти, з видобутку якої Росія вела перед минулого року, на вирішення нагальних соціальних потреб.

Керівник Сіменса погодився піти з посади після звинувачень у корупції всередині компанії.

Голова правління компанії Клаус Кляйнфельд повідомив, що не продовжуватиме свого контракту, який завершується в вересні.

Це сталося на тлі підведення блискучих підсумків першого кварталу, протягом якого компанія зафіксувала зростання прибутків на понад 30 відсотків, що становило понад мільярд євро чистого прибутку.

Пан Кляйнфельд ухвалив рішення про відставку по тому, як німецька поліція затримала менеджерів Сіменса за звинуваченнями в відмиванні близько двохсот мільйонів євро.

Попри те, що сам шеф Сіменса не є причетним до тих оборудок, він пояснив свій крок бажанням зберегти обличчя концерну.