Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Іріс Кемпе: під час подій 2004 року Захід чітко розумів, хто за що виступає

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі пані Кемпе додала, що в даній ситуації незрозуміло, особливо для закордонного оглядача, хто на боці демократії, а хто проти, а Захід не переконаний, що Ющенко діє на засадах демократії.

І. Кемпе: Найбільшу стурбованість викликає можливість насильства, і найбільша зацікавленість - у тому, щоби уникнути насильства, маючи на увазі ситуацію, що мала місце у випадку з російським парламентом в 90-ті роки. Інша проблема в тому, що Німеччина, як головуюча в Євросоюзі, та інші країни ЄС наразі не знають, що робити, і не до кінця розуміють, що відбувається в Україні. Все це проблеми української трансформації, і тому реакція Німеччини і Євросоюзу є така спокійна і стримана, в ній є заклик до того, аби Україна віднайшла шлях вирішення пробем, але, повторюсь, не всі в Європі розуміють внутрішньополітичні нюанси того, що відбувається в Україні, і що було би найкращим виходом із ситуації.

Під час помаранчевої революції було чітко зрозуміло, хто на демократичному боці, хто був на боці демократичного розвитку України, а хто підтримував недемократичну, адміністративну модель управління країною. Нині ж це виглядає як боротьба різних політичних гравців та груп інтересів Іріс Кемпе

Бі-Бі-Сі: Заява від імені головуючої країни в Євросоюзі також закликає зацікавлені строни до поміркованісті та бажання віднайти компроміс. Чи означає пошук компромісу більше переговорів, більше діалогу? Чи означає це готовність до посередницьких зусиль з боку Європи, як це ми бачили під час помаранчевої революції?

І. Кемпе: Такий варіант можливий, але найбільша відмінність між помаранчевою революцією та нинішньою ситуацією полягає в тому, що під час помаранчевої революції було чітко зрозуміло, хто на демократичному боці, хто був на боці демократичного розвитку України, а хто підтримував недемократичну, адміністративну модель управління країною. Нині ж це виглядає як боротьба різних політичних гравців та груп інтересів. І тому і міжнародній спільноті, і Європі було би важко зайняти ту чи іншу позицію. Міжнародне посередництво - воно можливе, але є менш реалістичним, аніж в 2004-му році під час помаранчевої революції. Бо ж нині - це боротьба за владу і вплив, а тоді це була боротьба за демократичні, європейські цінності.

Бі-Бі-Сі: З боку Росії - вустами її міністра закордонних справ Лаврова - була висловлена готовність щодо посередництва... Але беручи до уваги історію Росії, коли в 93-му році парламент було розігнано танками, - чи має Росія, сказати б, моральне право пропонуватися на посередництво в українській ситуації?

І. Кемпе: Певною мірою у цинічний спосіб я би сказала, що говорити про демократію в сучасній офіційній Росії можна зі знаком запитання. В Росії є демократи, але адміністраціії Путіна не вистачає поваги до демократичних цінностей. І пропонувати допомогу для вирішення проблем демократичної трансформації в країнах, які Росія окреслює терміном "близьке зарубіжжя", є майже поганим тоном. Тобто маємо пропозицію російської сторони, але Росії бракує досвіду. Але також і її інтереси треба враховувати. Російські інтереси в Україні абсолютно відмінні від підтримки демократії і прихильності європейським цінностям. Тому я би скептично віднеслась до російської пропозиції, і треба бути обережним, коли говорити, що за нею стоїть.

Бі-Бі-Сі: Хотів би повернутися до того, що Ви сказали, говорячи про відмінності між нинішньої ситуацією в Україні і 2004-м роком, коли Заходові легко було говорити про Віктора Януковича як про недемократичного про-російського політика, якого благословив на президенство "режим Кучми", а пан Ющенко виглядав політиком, який хоче поставити Україну на демократичні рейки... Так от нині, особливо враховуючи висловлювання прем'єра Януковича під час його закордонних візитів, то він виглядає політиком про-європейської орієнтації... Тобто він за євро- і євро-атлантичну інтеграцію, але поступово, з врахуванням реалій...

І. Кемпе: Європейці не підтримують ані Януковича, ані Ющенка з цим важким проходженням етапу трансформації. І в цьому полягає головна проблема. Зараз немає чітких перспектив демократичних перетворень, дещо бракує демократичного лідерства. І я погоджуюся з тим, що Віктор Януковича намагається здобути демократичний імідж. Також ті головні моменти 2004-го року - як-от справа про фальсифікацію виборів чи справа про отруєння Віктора Ющенка - так і не були доведені до кінця. Нині Захід має проблеми з тим, аби підтримати когось з них. Коли нині Захід дивиться на Україну, він не переконаний, що Ющенко діє повністю на засадах демократії, а для Заходу в Україні важлива демократія, а не перебування при владі чи поза нею того чи іншого політика.