Теми огляду

• Українська зернова асоціація закликає уряд скасувати обмеження на експорт пшениці, аби підготувати склади до зерна нового врожаю.
• Колишній голова правління Ощадбанку, Олександр Морозов, заявив, що оскаржуватиме у суді своє звільнення, а також звернеться до генпрокуратури із проханням провести відповідне розслідування.
• Новопризначений міністр житлово-комунального господарства вважає своїм головним завданням на цій посаді залучення не тільки бюджетних, але й грантових та приватних коштів на реформу ЖКГ.
• Єврокомісія наполягатиме на подрібненні власності компаній, що працюють в енергетичній галузі Євросоюзу, а також на відокремленні виробництва від постачання енергоносіїв.
• Міністри транспорту Європейського Союзу схвалили угоду із США про вільну конкуренцію на трансатлантичних авіарейсах.
• Вперше за останні 16 років у Японії почали зростати ціни на землю.
• Японський мільярдер здає свої вілли на Гаваях незаможним острів'янам за 150 доларів на місяць.

Українська зернова асоціація, що об’єднує зернотрейдерів, звернулася до аграрного віце-прем’єра Віктора Слаути із пропозицією скасувати з 1 квітня обмеження на експорт пшениці. У своєму зверненні члени асоціації звертають увагу на те, що згідно із офіційними даними, нинішні запаси пшениці в Україні становлять 4.5 мільйони тонн – приблизно стільки ж, скільки і минулого року, коли жодних обмежень на вивезення пшениці не було.

На думку експертів асоціації, внутрішні споживачі до надходження зерна нового врожаю не зможуть спожити таку кількість пшениці, тим більше, що всі хлібопекарні підприємства вже мають свої запаси. У листі до віце-прем’єра також йдеться про те, що виробники зерна та зернотрейдери мають підготувати склади для зберігання зерна нового врожаю, тоді як вони все ще завантажені минулорічним зерном.

Наприкінці лютого цього року український уряд скасував запроваджені восени минулого року обмеження на експорт ячменю та кукурудзи, вирішивши залишити квотування на експорт пшениці. За прогнозами Міністерства аграрної політики, цьогорічний експорт зернових становитиме 9.5 мільйонів тон проти 13.2 мільйонів тон, експортованих у 2005-2006 маркетинговому роках.

Колишній голова правління Ощадбанку, Олександр Морозов, заявив, що оскаржуватиме у суді своє звільнення, а також звернеться до генпрокуратури із проханням провести відповідне розслідування.

За словами пана Морозова, зміна керівництва в Ощадбанку відбулася із застосуванням “методів рейдерської атаки.”

19 березня Наглядова рада банку, що засідала у будинку Кабінету міністрів і складалася із членів ради за квотою уряду та парламенту, проголосувала за зміну керівництва одного із двох державних банків в Україні – Ощадбанку.

Олександра Морозова, призначеного на посаду голови правління Ощадбанку за квотою президента, було змінено на Анатолія Гулея, що раніше очолював Актив-банк, який пов’язують із віце-прем’єром Андрієм Клюєвим та його братом, депутатом Сергієм Клюєвим, членами Партії регіонів.

У той же день було звільнено і голову наглядової ради банку, Олега Рибачука, колишнього керівника президентського секретаріату. Наступного дня дещо спокійніше відбулася також і зміна керівництва другого державного банку – Укрексімбанку.

Новопризначений міністр житлово-комунального господарства, Олександр Попов, заявив, що вважає своїм головним завданням на цій посаді залучення не тільки бюджетних, але й грантових та приватних коштів, а також позик від міжнародних фінансових структур для реформування ЖКГ. Разом із тим новий урядовець підкреслив і важливість запровадження у комунальному господарстві енергозберігаючих технологій.

Тривають кадрові зміни у центральних виконавчих структурах влади: рішенням уряду новим головою Національної комісії з питань регулювання зв’язку призначено Володимира Звєрєва. Раніше комісію очолював призначений на цю посаду президентом Олег Гайдук. Згідно закону “Про телекомунікації”, комісія опікується видачею ліцензій операторам зв’язку, а також регулює частотний та номерний ресурс.

Європейська комісія наполягатиме на подрібненні власності компаній, що працюють в енергетичній галузі Євросоюзу – заявила у Європарламенті Нелі Крус, комісар Єврокомісії, яка курує питання конкуренції. Зокрема, йдеться про відокремлення виробництва енергії від її розподілення.

У цьому зв’язку єврокомісар згадала про російський Газпром, який, за її словами, не відповідає європейським критеріям та принципам конкуренції, і співпраця із яким “загрожує ризиками залежності.” При цьому, як наголосила пані Крус, для Брюсселя не важливо, чи є компанія у державній чи приватній власності, аби вона тільки не була одночасно і виробником, і постачальником енергії, а до того ще й володіла інфраструктурою постачання енергоносіїв.

Міністри транспорту Європейського Союзу схвалили угоду із США про вільну конкуренцію на трансатлантичних авіарейсах. Це питання обговорювалося чотири роки. Якщо Вашингтон ратифікує угоду на самміті США-ЄС наступного місяця, то будь-якій авіалінії Євросоюзу з кінця жовтня буде в принципі дозволено летіти до будь-якого американського аеропорту і навпаки.

Міністри транспорту також домовилися відкласти запровадження угоди на півроку до березня 2008 року. Вони сподіваються за цей час натиснути на американських учасників переговорів, аби ті погодилися на другий етап дискусій щодо правил на власність, запланованих на наступний січень. На сьогодні компаніям Європейського Союзу дозволено контролювати не більше 25% акцій авіаліній США.

Ціни на землю у Японії почали зростати вперше за 16 років від початку кризи 90-х років. Оглядачі твердять, що це є ще одним підтвердженням відновлення зростання у другій за розмірами економіці світу. Найшвидшими темпами зростають ціни на комерційні ділянки у великих містах. Зараз ціни на землю в Японії в середньому є удвічі нижчими, ніж вони були на піку ціни на початку 90-х, перед обваленням ринку.

Японський мільярдер Генширо Коамото вирішив здавати свої вілли на Гаваях незаможним тамтешнім родинам за 150 доларів на місяць. При цьому кожна з цих віл коштує кілька мільйонів доларів.

75-річний магнат, що заробив свій капітал на нерухомості, вже відібрав перші 4 родини із поданих на його розгляд 3 тисяч заявок. Утім, не всі виявилися задоволеними японським планом “доступного житла на Гаваях,” – сусіди пана Коамото по віллах не висловили захоплення від того, хто житиме поруч із ними у найпрестижнішому районі острова.