Олесь Коношевич, Бі-Бі-Сі, Київ

Водночас депутат припускає, що після аналізу сценаріїв безпеки може виявитися, що саме нейтральний статус є найкращим вибором для України.

А розпочав розмову з Дмитром Видріним наш кореспондент Олесь Коношевич із запитання, - чи може ситуація у світі перерости у стадію холодної війни після відомої промови російського президента Владіміра Путіна у Мюнхені.

Д. Видрін: Нинішній стан я називаю стадією не холодної війни, а холодного миру. Це, мабуть, буде інша формула, і вона буде пов”язана не з доказом того, хто є найміцніший у світі з точки зору сили, зброї, а хто міцніший з точки зору фінансової, концептуальної, економічної... В 91 році, трохи пізніше ми мали один лише полюс сили. Це були США і фактично мали лише одну модель глобалізації. Це була, насамперед, євроатлантична модель глобалізації. Зараз є кілька модедей: суто європейська, яка, з одного боку доповнює євроатлантичну, а з іншого є їй конкурентом. Вона базується не стільки на силах безпеки, скільки на правах людини. Ми бачимо народження китайської моделі глобалізації, яка базується на впливових китайських діаспорах, дешевих китайських товарах. Ми бачимо, як народжується ісламська модель глобалізації. І, нарешті, після Мюнхена ми побачили, що і Росія теж намагається створити власну модель глобалізації. І те, що мої колеги, мабуть, помилково називають холодною війною, на мій погляд, є потужною конкуренцією оцих моделей глобалізації. І мені хотілося б, аби Україна знайшла політичну волю, аби створити свою модель, яка була б суто європейською.

Бі-Бі-Сі: Чому українське керівництво і досі не виробило позицію щодо розміщення елементів американської системи ПРО в Польщі і Чехії? Відомо, що Росія і США є гарантами безпеки України. А нині вони сперечаються навколо ПРО?

Д.Видрін: Перша причина пов”язана з тим, що самі американці між собою не домовилися з точки зору необхідності розміщення цих ракет. Іде потужна полеміка між республіканцями і демократами. Після президентських виборів може дещо змінитися геополітична концепція США. Наприклад, якщо президентом стане Хілларі Клінтон, то вона має власну точку зору щодо таких ракет. Тобто, потрібно, аби спочатку з того боку домовились про доцільність, а потім вже наші еліти будуть домовлятися.

Бі-Бі-Сі: Коли Росія говорить, що Польща і Чехія можуть стати мішенню для російських ракет, то, за цією логікою, Україна, маючи дві по суті російські РЛС в Мукачево і Севастополі, можуть перетворитися на мішень для американських ракет?

Д.Видрін: Це терміни з часів минулого. Зараз вже жодна з країн, які мають власні ядерні озброєння, не планують обмін ядерними ударами, чи привентивні напади. Вони знають, чим може закінчитися така гра з ядерною зброєю. Так що іде певна дипломатична дискусія і вона подеколи виходить за межі дискусії, лунають натяки на можливість силового варіанту. Але фактично ніхто не планує які-небудь силові сценарії вирішення цього конфлікту.

Бі-Бі-Сі: У нинішній ситуації, коли фактично відсутня в Україні єдина цілісна зовнішня політика, коли можна очікувати приєднання України до Плану дій щодо набуття членства в НАТО?

Д.Видрін: Це залежить виключно від політичної волі. Якщо така буде, ми зможемо приєднатися вже нинішнього року. Якщо – ні, то взагалі можемо не приєднатися ніколи. Багато залежить від президента.

Бі-Бі-Сі: Чимало політичних сил відстоює ідею нейтрального статусу України. Чи гарантуватиме він безпеку Україні?

Д.Видрін: На жаль, в Україні ніхто не займався концептуальною реформою того, що є в Україні з точки зору підвищення безпеки. Треба зробити верифікацію всіх наших планів, шляхових карт. І тоді може так статится, що сере багатьох сценарієв безпеки України, нейтральний статус буде найбільш ефективний.

Бі-Бі-Сі: Які перспективи, що Європарламент ухвалить рішення про включення до нової Угоди між Україною і ЄС згадку про перспективу членства України?

Д.Видрін: Нам потрібно самим вирішити. Якщо це зробимо, то тоді і знайдемо і лоббістів в інших країнах. Європарламент може відіграти роль, але не значну. Адже м”яч не нашому боці.

Бі-Бі-Сі: Як вплине нинішнє протистояння між президентом і прем”єром на ухвалення рішення щодо української євроінтеграції з боку європейської спільноти?

Д.Видрін: Вже вплинуло. Фактично заморожені інвестиції. Діалог між європейськими структурами і Україною іде мляво. Отже вже видно негативні наслідки.