Андрій Кравець Бі-Бі-Сі, Лондон

США та їхні союзники наполягають, що нова протиракетна система зможе захистити європейський континент від, скажімо, іранських чи північно-корейських ракет. Проте багатьом аналітикам новий обмін заяв нагадав про роки Холодної війни між Радянським Союзом та Сполученими Штатами.

Про новий можливий конфлікт між обома державами я розмовляв з Директором інституту зовнішньої політики Григорієм Перепелицею і насамперед я попросив його пояснити, як загалом працює система протиракетної оборони.

Г. Перепелиця: Ця протиракетна система складається з двох модулів. Перший – це станції раннього попередження про ракетний напад, завдання яких – відслідковувати місця стартування ракет з певної території півкулі і їх траєкторію.
І відповідно попереджувати центральні командні пункти, системи протиракетної оборони про нанесення ракетного удару з якогось місця півкулі чи континенту.
І потім починає працювати друга компонента – це самі, власне, комплекси протиракетної оборони, які мусять запускати ракети і відповідно збивати ці ракети, які рухаються в напрямку чи Сполучених Штатів Америки, чи Західної Європи, чи іншої країни.

Бі-Бі-Сі: Пане Григорію, у цьому випадку, коли ми говоримо про цю систему протиракетної оборони, десять комплексів протиракет буде розміщено в Польщі, і радари раннього попередження будуть розміщені у Чехії. Росія сказала, що вона вбачає у цьому кроці Сполучених Штатів – розміщення цієї системи протиракетної оборони – загрозу своїм інтересам. Чому така позиція у Росії?

Не можна сказати, що це повернення до холодної війни, тому що Росія, звичайно, не в змозі протистояти зараз своїм ракетним ядерним потенціалом Сполученим Штатам Америки, і вона не в змозі конкурувати з США за домінуванням у світі

Г. Перепелиця: Власне, тут можна це кваліфікувати, як загроза російським інтересам - саме в такому виразі: "загроза російським інтересам". В чому вона полягає? Вона в принципі для Росії підриває стратегічну стабільність, на базі якої був побудований баланс інтересів періоду холодної війни. Тобто така система протиракетної оборони дає можливості Сполученим Штатам Америки у разі нападу, скажімо, з боку Російської Федерації або нанесення ракетних ударів з боку РФ (я не беру зараз до уваги причини, з яких це буде зроблено – чи це буде удар у відповідь, чи це буде перший удар) – розміщення елементів цієї системи дає можливість США дуже швидко реагувати на запуск балістичних ракет з території Російської Федерації чи з території, скажімо, умовних союзників.
Не можна сказати, що це повернення до холодної війни, тому що Росія, звичайно, не в змозі протистояти зараз своїм ракетним ядерним потенціалом Сполученим Штатам Америки, і вона не в змозі конкурувати з США за домінуванням у світі. Тому, власне, вона і не може підтримати цю стратегічну стабільність по великому рахунку.

Бі-Бі-Сі: Пане Григорію, які переваги будуть для тих країн, де буде розміщатися ця система протиракетної оборони, ці радари? Тобто, в цьому випадку – це Польща і Чехія.

Г. Перепелиця: Я можу відповісти на ваше питання власним запитанням – а які переваги має Україна від розміщення елементів такої протиракетної оборони на своїй території, я маю на увазі мукачевську і севастопольську станцію раннього попередження? Ви можете самі зробити висновки. В принципі, для нас розміщення цих станцій жодних переваг не дає. Більше того, у разі війни ці країни, як і ми, до речі, стануть об’єктами перших ядерних ударів, тому що в ядерній війні перший удар – це так званий удар осліплення, коли наноситься удар саме по цих станціях для того, щоб засліпити противника. І нанести відповідно перший потужний ядерний удар, масований удар, і при цьому, звичайно, коли ці станції попередження про ракетний напад (СПРН) будуть знищені, то противник не може відповідно зреагувати на нанесення цих ударів.
Економічно ті об’єкти, де вони будуються, вигідні: будуть залучені, звичайно, місцеві робітники, і польські компанії, можливо, частково долучаться, і це буде гарантійне фінансування. Потім, звичайно, ці країни будуть мати неабияку політичну лояльність з боку США, і це теж, можна сказати, політична преференція.

Бі-Бі-Сі: А от, повертаючись до українського питання, розмови також точаться про те, скільки ще будуть залишатися ці російські станції у Мукачевому і Криму – зараз яка позиція?

Г. Перепелиця: Ми маємо угоду про спільне використання цих СПРН-івських станцій, але для інтересів оборони України ці станції мають дуже невелике значення. В основному, ми є очима стратегічної оборони РФ. І ця угода, я думаю, з огляду на цю антикризову коаліцію у Парламенті, буде існувати ще достатньо довго, до того часу, поки Росія не відбудує паралельно таку ж систему СПРН на території Білорусії і на своїй території. А саме такі наміри й має РФ, уже здана аналогічна станція в Барановічах на території Білорусії, яка перекриває, власне, великий спектр контролю за простором, який контролювала мукачевська станція.