Програму вела Ольга Бетко.

Бі-Бі-Сі: Вітаємо вас з островів!

Р.Шпек: Добрий вечір!

Бі-Бі-Сі: Ви так довго працюєте в місії України при ЄС, навіть ветерани Української служби не могли точно пригадати… Коли саме ви почали працювати?

Р.Шпек: Вже сьомий рік…

Бі-Бі-Сі: Ваша перша освіта була пов’язана з лісозаготівельною галуззю… В якому лісі, якщо можна так сказати, ви знайшли стежину, яка привела вас до Брюсселя?

Р.Шпек: Я працював на різних посадах в міністерстві економіки і започатковував стосунки з різними країнами, зокрема Сполученими Штатами. На початку 90-х років я здобув ще одну освіту, в Інституті менеджменту, створеному Богданом Гаврилишиним. Я дістав ступінь магістра ділової адміністрації з зовнішньоекономічних відносин. Таким чином прийшов в серйозну економіку.

Бі-Бі-Сі: А ось давайте послухаємо, що сказав про вас один ваш колега у Брюсселі…

Пірка Тапіола, чільний радник Хав’єра Солани: «Я дуже поважаю Романа Шпека. Він чудовий посол і патріот, який невтомно працює над тим, аби захищати інтереси своєї країни у джунглях ЄС у Брюселі і це не просте завдання, він дуже відданий і дуже професійно ставиться до своїх обов’язків. Він знає Євросоюз краще, ніж будь-хто в Україні. Він реаліст - він знає, що може бути зроблено і що ні.»

Р.Шпек: Мені дуже приємно почути голос Пірка Таппіоли, великого друга України, фіна за національністю, який довго працював в Україні, засвоїв українську мову і добре розбирається в українських справах.

Бі-Бі-Сі: Що він мав на увазі, коли говорив про європейські джунглі?

Р.Шпек: Вже з 1996 року я активно співпрацював з Європейською комісією. Коли я вперше прибув до Брюсселя, колишній директор Директорату зовнішніх стосунків Гюнтер Бурхардт сказав мені, що тут дуже складна бюрократія, і я потім погодився з ним, що бюрократія справді складніша, навіть за радянську… Але для того, щоб тут досягати прогресу треба засвоїти правила гри, щоб можна було діяти і протидіяти. Якщо ти хочеш працювати і мати прогрес, треба знати звички партнера.

Слухач: Валерій з Полтави. Існує така думака, що Китай і країни Індокитаю у майбутньому будуть світовими виробниками, Америка - світовим споживачем, а Європа - світовим музеєм. На вашу думку, в цій схемі, яке місце займе Україна. Чи вона так і залишиться поставщиком живого товару для Європи?

Р.Шпек: Для того, щоб Україна зайняла своє місце між сильним державами, ми повинні здійснити кроки, які виведуть Україну на рівень ефективної, діючої демократії, ефективної моделі соціального розвитку і все це повинно ґрунтуватися на ефективній на конкурентноздатній економіці. Чому європейський вибір такий важливий? Тому що західна модель краща, ефективніша за моделі, що існують на Схід від України. Західна модель – це не географічний рух, це рух до кращого законодавства, до ефективнішої економіки, до справедливішої судової системи. Все це дозволить нам розвинути якості, які в нас є. Це дозволить нам не стати відвідувачем європейського музею, а розвивати взаємини з окремими країнам і знаходити своє місце.

Бі-Бі-Сі: Наших слухачів не треба переконувати у правильності європейського вибору, здається, серед тих, хто нам пише, і так багато тих, хто з вами погоджується. І є запитання на цю тему:

Слухачка: Коли все ж таки Україна вступить в Європейський союз? Бо ми від Європи у багатьох відношеннях знаходимося ще досить далеко. Що нам найперше треба зробити?

Р.Шпек: Найперше, нам потрібно почати відчувати себе європейцями. Найперше, людина будує себе, свій світогляд, свої відношення до суспільства, до закону і порядку. Якщо ми будемо почувати себе, що ми європейці по духу, тоді нам буде легше скоротити відставання у галузі економіки, бо ми відстаємо від Європи на десятки років.

Бі-Бі-Сі: Але конкретніше… Наші слухачі запитують, які найбільші перешкоди вступу України до ЄС?

Р.Шпек: Розвиток суспільства, конкурентноздатність економіки, енерго-ефективність економіки. Для прикладу – в Україні для виробництва однієї тони сталі використовується всіх видів енергії у 5 разів більше, ніж в країнах Європейського союзу. Це впливає на рівень заробітної плати, це впливає на рівень доходів місцевих органів влади, це впливає на соціальний рівень самих робітників. Продуктивність праці в Україні значно нижча у порівнянні з країнами ЄС. Тільки ефективна економіка і сильна самодостатня держава буде здатна бути у Євросоюзі. З європейським вибором ми беремо на себе свідомий вибір, чи буде наша країна здатна у ЄС витримати конкурентний тиск з боку більш високорозвинених економік, коли ми будемо з ними в одному економічному просторі.

Бі-Бі-Сі: Я чула тривогу з боку представників української харчової промисловості, коли нещодавно розмовляла з ними. Вони стурбовані тою конкуренцією, яка може постати в результаті євро інтеграції. Вони бояться Євросоюзу, наприклад, стосовно м'ясо-молочної промисловості…

Р.Шпек: Тут передовсім проблема в ефективності. Український чорнозем з кіровоградської області знаходиться у Палаті мір у Парижі, як еталон найродючішої землі і ми з такого чорнозему збираємо у два-три рази менше, ніж європейці збирають на суглинках. Про яку конкурентноздатність можна говорити, якщо ефективність нашої економіки така низька.

Бі-Бі-Сі: Якщо порівнювати Україну з Румунією і Болгарією, багатьох наших слухачів цікавить той факт, що ті країни стали членами Євросоюзу… Чому Румунія випередила Україну?

Р.Шпек: Їх прийняли до Євросоюзу, але я не сказав би, що вони стали членами ЄС у повній мірі, вони не відповідають навіть середньому рівню країн ЄС. Після розвалу Радянського союзу, керівники Європейського союзу 1993 року прийняли рішення про поступове розширення ЄС і залучення до нього інших країн. Тоді було прийнято політичне рішення, що ЄС буде поступово поглинати країни Центральної і Східної Європи. Те політичне рішення впроваджується. Іншого немає. Але те, як відбулися перетворення на теренах Центрально-Східної Європи, те, що побачили громадяни ЄС, тепер уже «старих» країн, не дозволяють говорити про подальше розширення. Знаєте, у Радянському союзі йшов такий бразильський телесеріал «Багаті теж плачуть». Тепер ми можемо це перенести на реальності сьогоднішньої політики – ЄС наштовхнувся на дуже серйозні проблеми. Як політична потуга, він функціонує не так добре, як розраховували раніше. Немає спільної зовнішньої політики. Монетарний союз не так швидко розвивається…

Бі-Бі-Сі: При такому букеті проблем, де ж це все лишає Україну? От у понеділок повинна бути зустріч представників України і ЄС щодо переговорів з питання поглиблення засадничої угоди. Ви реаліст. Чи буде така поглиблена угода і в чому буде її поглиблення?

Р.Шпек: Мій реалізм полягає в тому, щоб воно відбулося взагалі, щоб було враховано ті пропозиції, яких прагне Україна. Але вже є певні позитивні ознаки – за результатами наради на рівні послів, яка відбулася у четвер, можна говорити, що Євросоюз готовий враховувати українські побажання і хоче продемонструвати щирість по відношенню до України.

Бі-Бі-Сі: Наскільки реальна угода про вільну торгівлю?

Р.Шпек: Угода про зону вільної торгівлі буде серцевиною нової угоди. Крім того, там будуть закладені положення, які будуть передбачати поступову інтеграцію української економіки до тих чи інших європейських галузей, які будуть визначені як пріоритетні. Участь України в енергетичній політиці, в енергопостачанні, стане важливою частиною цієї угоди.

Бі-Бі-Сі: Запитання слухача: Богдан, місто Рівне. Скажіть, будь-ласка, коли українці можуть їздити до Польщі, Чехії, Словаччини - країн, які межують з Україною, без різних віз, чи можливо це без вступу до Євросоюзу? Подібне запитання від Романа Степанова - зі Сполученого Королівства - коли українці можуть їхати до Шенгенських країн без візи?

Р.Шпек: Урядом України у минулому році парафонава угода між Україною і ЄС щодо спрощення візового режиму. Я можу передбачити, що в першій половині року, напевне в червні, можна буде підписати угоду, яка після того повинна буде пройти ще ряд процедур. Я передбачаю, що до кінця року можна буде досягти вступу в дію цієї угоди. Угода ця дасть можливість скасувати візи для певної категорії громадян, це в першу чергу, дипломати, та надання безкоштовних віз широкому колу громадян. Це в першу чергу - близьким родичам громадян, що законно проживають на території країн ЄС, учням, студентам, супроводжуючим їм викладачам, інвалідам, особам, які потребують невідкладної медичної допомоги, особам, які їдуть на поховання родичів, спортсменам, журналістам, науковці, артисти, учасники делегацій міст-побратимів, пенсіонери і т. д. Але, на жаль, я не можу з повною відповідальністю сказати, що не доведеться заповнювати даних щодо фінансового стану, тому що такі вимоги відносяться не лише до громадян України, а й інших третіх країн. Щодо до безвізового в"їзду, можу сказати, що політикою єропейського сусідства, учасником якого є Україна, і угодою про спрощений візовий режим закладено як перспективна мета досягнення безвізового режиму між Україною і ЄС. А це вже більше залежить від нас в Україні, коли рівень життя, стандарти соціального захисту в Україні будуть такі, що наші громадяни будуть з почуттям власної гідності їхати в Європу - дивитись, вчитись, пересуватися з метою бізнесу, а не тільки в пошуках, як вижити, як пережити скрутні часи, як це було на початку нашої незалежності.

Бі-Бі-Сі: Пане Романе, ваш колега з ЄС, якого ми вже чули , казав, що ви найкраще з усіх, за його визначенням, в Україні знаєте не лише Євросоюз, а також ситуацію в українській політиці, маєте гарні контакти. Але на верхіці влади в Україні уже тривалий час неспокійно, і багато хто з наших слухачів хотів би знати, як впливають на шанси України на шляху євроінтеграції суперечки на верхівці влади, те, що часто називають перетягуванням політичного канату між прем"єром і президентом. Як це сприймають у Брюсселі, як це впливає на шанси України?

Р.Шпек: Якщо суперечки чи перетягування канату направлені на досягнення прогресу, то це сприймається однозначно позитивно, якщо тільки з"ясування стосунків чи повноважень, воно має негативний вплив на розвиток наших стосунків. На сьогоднішній день на засіданнях, які заплановані на рівні директорів, міністрів закордонних справ, засідання Комітету з питань співробітництва України з ЄС, які будуть відбуватися з 25 січня по 6 лютого, учасники з європейського боку будуть привертати увагу своїх колег, що вони хотіли б мати чіткі уялення про механізм прийняття зовнішьно-політичних рішень України. Їх не цікавить розподіл повноважень, але для них має бути одне трактування всіма учасниками процесу щодо цього механізму.

Бі-Бі-Сі: Запитання слухача: Анатолій, Житомирщина: Чи розуміють у Брюсселі, хто в Україні зараз перший гоподар, хто несе першу політичну відповідальність і керує основними питаннями країни?

Р.Шпек: Не цілком розуміють вони. Знають, як це розписано в Україні відповідно до чинного аконодавства, але практика прийняття рішень викликає запитання.

Бі-Бі-Сі: Дуже багато запитують про корупцію - теж одна з перешкод на шляху євроінтеграції. Таке враження, що корупція в масовій свідомості стала таким звичним явищем, що там її обговорюють мало не у світських розмовах, як у Британії обговорюють погоду. Обговорюють, що скільки коштує, які посади, називаються шалені цифри, міліцію називають прибуковим підприємством. Наскільки вас все це турбує?

Р.Шпек: З чим я з вами не погоджуюся, що корупція - це проблема на шляху інтеграції. Корупція - це проблема розвитку суспільства.

Бі-Бі-Сі: Я маю на увазі, що це претензії Євросоюзу - і не лише до України, а й інших країн.

Р.Шпек: Напевне, ця проблема буде залишатися до того часу, доки будуть претензії з боку країн чи політиків Євросоюзу. Звичайно, треба щоб народ був нетерпимим до корупції, і законодавство і практика примінення були більш ефективними. Безперечно, корупція перешкоджає нашому розвитку, розвитку співробітництва між Україною і закордонними партнерами і, головне, вона наносить велику шкоду моральну громадянам України.

Бі-Бі-Сі: Запитання слухачки Галини з Терпоноля: Чи готові б ви були опинитися на місці Ющенка і нести його хрест?

Р.Шпек: Ні, в мене амбіцій таких немає і політичних цілей таких немає, але я щиро готовий допомагати і допомагаю президентові Ющенку, виходячи з того, що стараюсь ефективно виконувати функції, покладені на мене.

Бі-Бі-Сі: Запитання від слухача електронною поштою: Як сприймають дрібний бізнес в Україні, чи можна обмінюватися бізнесом?

Р.Шпек: На жаль, умови розвитку малого бізнесу в Україні набагато нижчі за європейські. Це проблема - по демократизації України і по розвитку середнього класу, який гарантує незмінність економічних, демократичних процесів і реформ в Україні. У нас великі ще невикористані можливості для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні і налагодження його співробітництва з країнами ЄС.

Бі-Бі-Сі: Запитання - Василь з Івано -Франківська: Чому європейська спільнота не реагує на те, як вирубують ліси у Карпатах - це легені Європи. Чому вони самі закуповують у нас цю деревину, а залишають нам самі голі пні?

Р.Шпек: Приємно почути запитання від земляка - я сам з Івано-Франківська. Я не думаю, що правильно нам очікувати, що хтось з європейців візьме за рку того, хто неправильно чи протизаконно вирубує ліси в Україні. Це перш за все справа самих українців. Нам потрібно навчитися у більшій мірі покладатися на себе, на свою свідомість і законодавчу базу. Не можна завжди чекати, що в черговий раз варяги повинні приїхати і навчити нас розуму чи побудувати нам державу.

Бі-Бі-Сі: Ще одне запитання - від Ігоря зі США: Хотів би запитати як земляк земляка - якою ви бачите перспективи розвитку туризму в Яремчі?

Р.Шпек: Перспективи розвитку я бачу великі, це матиме надзвичайно важливий вплив на розвиток регіону, всієї України. Туризм, обмін людьми - це те, що гарантуватиме наближення України до світових стандартів. Для розвитку туризму - для розвитку загальної інфраструктури - потрібно збільшити частку державної допомоги. Кращими повинні бути дороги, стабільнішим зв"язок, ефективнішою робота транспорту. А решту- малий і середній, у тому числі приватний бізнес, - може розвинути.

Бі-Бі-Сі: Але ви ж знаєте, що у туристичній галузі дуже велика конкуренція. Що унікального може запропонувати Яремча?

Р.Шпек: Багато куточків незайманої природи, того, що може продемонструвати самобутність України, традиції, і, звичайно, ті послуги, які ми можемо там надавати.

Бі-Бі-Сі: Наступне запитання - Павло з Полтави: Як сприяє невизначеність з міністром закорднних справ України і кого бачить гість на посаді міністра закордонних справ у майбутньому?

Р.Шпек: Ця невизначеність впливає на міжнародний авторитет, імідж України, але ще більше на це впливає невизначеність щодо механізму прийняття рішень в галузі зовнішньої політики, і я вірю, що президент України зможе скористатися своїм правом щодо міністра закордонних справ. Ми повинні з жалем спостерігати за цим процесом, але вірити, що в рамках чинного законодавства рішення президентом буде прийнято. Ті положення, які записані в Універсалі і підписані і президентом і прем"єр-міністром, дадуть можливість прийняття рішень на вищому державному рівні, і ситуація навколо міністерства і міністра врегулюється, і Україна не розчаровуватиме своїх палких прихильників щодо подальшого співробітництва.

Бі-Бі-Сі: Запитання Миколи з Полтави: Росія не дасть Україні вступити до Євросоюзу, що треба зробити, щоб цього позбутися? А інше запитання зворотнє, без підпису: Чи не здається вам, що Європа дедалі більше залежить від російських енергнососіїв і заради свого блага буде тримати нас на відстанї?

Р.Шпек: Я б сказав, що треба більше покладатися на себе, щоб ми були сильнішими в економічному плані, шоб стан розвитку суспільства і інститутів давав право Україні проводити свою зовнішньо-політичну лінію, яка повиннна відповідати інтересам народу України. Україна може бути сильнішою за Росію по використанню енергетичних ресурсів. Україна не повинна боятись когось чи чогось. І якщо Україна буде ефектиною і послідовною у досягненні своїх цілей, то Європейський Союз підтримає такі наміри України. Я не погоджуюся з тим, що Росія може перешкодити Україні, головне, щоб Україні не перешкодили самі українці.

Бі-Бі-Сі: Наступне запитання слухача в прямому ефірі - Олександр: Вступ до ЄС має багато плюсів, але хотів би поговоити про мінуси вступу до Євросоюзу. Наприклад, Європа здебільшого протестантська і католицька, і ще гомосексуалізм, до якого в Європі досить лояльно ставляться, тоді як в Україні до цього питання ставляться досить негативно.

Р.Шпек: Католицька, протестантська, частково мусульманська чи іудейська Європа - вона дає можливість всім зберігати свою ідентичність національну, релігійну. Важливо, що в Європі поважаються права на віросповідування. Звичайно, відношення щодо сексуальних меншин не є настільки традиційним і терпимим в Україні, як в країнах ЄС, але я поважаю Європу, що вона надає кожній особі скористатися своїм правом. Це надзвичайно важливо.

Програму вела Ольга Бетко.