Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

	Що скаже президент Путін українським колегам?

А в четвер увечері ситуацію навколо візиту загострили звинувачення в бік Кремля батька колишнього підполковника ФСБ Олександра Литвиненка. Вальтер Литвиненко вперше зустрівся не з західними журналістами, а пресою сусідньої до Росії країни, де, як він уважає, є більше свободи слова.

Він вкотре звинуватив російські спецслужби в причетності до вбивства його сина і передав панові Путіну дві заборонених в Росії книги Олександра Литвиненка.

Разом із тим, оглядачі сумніваються в тому, що ті заяви кинуть тінь на візит Владіміра Путіна до України. - це можна на інтернет не ставити, там і так все ясно.

„Приїде Путін сюди, чи ні, це не основа для моєї прес-конференції. Хоча я би хотів йому в обличчя сказати те, що про нього думаю. Ці ідіоти так наслідили тим полонієм, що слід міг би дотягнутися до Кремля.” – заявив Вальтер Литвиненко – батько померлого в Лондоні місяць тому колишнього підполковника ФСБ.

Він прибув до Києва за день до візиту російського президента Владіміра Путіна, аби повторити звинувачення в бік російських спецслужб щодо загибелі його сина.

Він пов'язував отруєння Олександра Литвиненка з двома забороненими в Росії книжками, в яких ідеться про діяльність ФСБ. Підписавши їх словами „Зі скорботою від батька”, Вальтер Литвиненко поніс їх до посольства Росії в Україні – аби їх передали російському президенту.

Два роки тому третю країну як подіум для гучних політичних заяв використав колишній майор держохорони Микола Мельниченко, який прибув до Берліна за день до переговорів Леоніда Кучми та Герхарда Шредера.

Проте російський оглядач Павел Фельґенгауер сказав Бі-Бі-Сі, що сумнівається в тому, що поява в Києві батька Олександра Литвиненка кине тінь на Путіна.

„Вочевидь, він хотів би нашкодити візитові Путіна. Проте, на відміну від приїзду Мельниченка до Берліна в переддень зустрічі Кучми з Шредером, у цьому випадку в пана Литвиненка можливості обмежені. Оскільки в пана Мельниченка були в руках серйозні матеріали, тут можна говорити лише про підозри. Ця справа звісно має вплив на імідж Путіна і на імідж Росії, але лише на Заході.”

Оглядачі припускають, що тема отруєння колишнього підполковника ФСБ Олександра Литвиненка, якщо й виникне під час зустрічі Віктора Ющенка з президентом Росії Владіміром Путіним, то хіба побіжно в розмові віч-на-віч.

Головно обидва президенти проведуть кілька годин за столом засідання комісії Ющенко-Путін, чотири комітети якої обговорюватимуть питання базування Чорноморського флоту в Криму, цін на російські енергоносії та делімітацію кордонів, зокрема в акваторії Азовського моря.

Це буде перша зустріч президентів в складі міждержавної комісії відтоді, як той орган був створений в березні минулого року під час першого після інавгурації пана Ющенка візиту пана Путіна до України.

Тоді оглядачі скептично ставилися до роботи комісії Ющенко-Путін, пророкуючи їй швидке перетворення на щось на кшталт безкраваткового діалогу Росії з Леонідом Кучмою, який би полягав в політичній підтримці в обмін на економічні преференції. Проте, комісії не судилося зібратися на такому високому рівні в Києві аж до кінця 2006-го року.

Павел Фельґенгауер пояснює це політичною кризою та невизначеністю з конституційними повноваженнями президента в Україні, через що, мовляв, основні питання російський президент може обговорити на закритій зустрічі в кабунеті прем'єра, а не на відкритому засіданні комісії Ющенко-Путін:

„Увесь цей рік після виборів до Верховної Ради в Україні триває політична криза. Становище Віктора Ющенка було незрозумілим, тому Владімір Путін і утримувався від зустрічей із ним. Зате з Януковичем по тому, як він став прем'єром, Путін вже зустрічався багато разів. Можливо, з ним йому простіше. І зараз для Путіна незрозуміло, що Ющенко являє собою з політичної точки зору, тому конкретних питань із ним, радше за все, вирішувати не будуть.”