Після переговорів з російським прем'єром Міхаїлом Фрадковим пан Янукович наголосив, що телефоном отримав від української делегації у Москві підтвердження, що газові переговори вийшли на фінішну пряму.

Нові газові домовленості - принаймні ті цифри, про які вже оголошено - прокоментував Бі-Бі-Сі директор центру газових досліджень Оксфордського університету професор Джонатан Стерн, який протягом останнього року уважно стежив за розвитком україно-російських стосунків в енергетичній сфері.

З Джонатаном Стерном розмовляв Фідель Павленко

Д. Стерн: Фантастична ціна! Відверто кажучи, я дещо здивований такою ціною. Беручи до уваги, що Газпром купуватиме газ по 100 доларів за тисячу кубометрів на туркменському кордоні, ціна у 130 доларів для України виглядає низькою. Я би сказав, що тут закладено субсидію мінімум від 5 до 7 з половиною доларів за тисячу кубів, враховуючи витрати на транспортування цього газу до кордону України.

Бі-Бі-Сі: З такою думкою погодяться далеко не усі в самій Україні, і ось вам один аргумент: ціна 130 доларів може виглядати фантастичною для Заходу, але лише у січні Україна підписала домовленості з Росією, де зафіксована ціна 95 доларів за тисячу кубометрів, і у порівнянні з тими цифрами нова ціна вже не виглядає такою привабливою.

Д. Стерн: Можливо, ця ціна не виглядає чудовою у порівнянні з ціною 95 доларів, але якщо порівнювати це з ціною 160 доларів, яку платить Молдова, чи з цінами, які платять європейські країни, ця цифра справді дуже й дуже гарна за такі величезні обсяги газу. Стверджувати, що це погана угода можуть лише ті, хто і далі вірить, що у сучасному світі Україна може і надалі купувати газ за абсолютно неринковими сміхотворними цінами, як це було кілька років тому.

Бі-Бі-Сі: Чи вважаєте Ви, що ця фантастична і субсидована, як Ви кажете, ціна є зайвим свідченням того, що газ залишається політичним інструментом?

Д. Стерн: Це гарне питання, але я би його перефразував. Я вважаю цю угоду свідченням того, що гарні політичні стосунки між Україною і Росією забезпечать поступовий, поетапний перехід до ринкових цін на енергоносії для України. На відміну від подій 2005 року, коли різке охолодження політичних стосунків переросло у конфронтацію в газовому питанні. Я гадаю, що 2008 року і в наступні роки ціна поступово зростатиме до 160 чи 170 доларів за тисячу кубометрів. Але принаймні зараз вже ніхто не говорить як минулого року - згадайте вимоги Росії - 230 доларів і ні центом менше.

Бі-Бі-Сі: Наскільки нормальним, з точки зору міжнародної торгівлі, є той факт, що ціна на 2008 чи 2009 рік досі невизначена? Україна звикла мати фіксовану ціну, причому низьку, протягом багатьох років. Чи це нормальне явище у світі?

Д. Стерн: Це абсолютно нормальне явище, коли говорити про оптові, гуртові ціни. З роздрібними цінами трохи інакше, але оптові ціни змінюються в середньому від 2 до 4 разів на рік, залежно від індексованої ціни газу. На Заході оптові ціни коригуються щотримісяці, і залежать також від стану справ на ринку нафти і нафтопродуктів. Фіксованих цін, що існували ще донедавна на пострадянському просторі немає ніде у світі, це типовий зразок радянського неринкового ціноутворення. Тепер Україна та інші держави СНД поступово рухаються до ринкових механізмів.

Бі-Бі-Сі: Є ще один елемент, який часто згадують в Україні, і про який поки невідомо у випадку нових газових угод. Йдеться про ціну за транзит російського газу українськими газогонами до Європи. У січневих угодах підвищення ціни на газ для України до 95 доларів частково компенсувалося підвищенням ціни за транспортування газу. Цього разу про транзит досі не згадується. Чи не означає це, що нова ціна у 130 доларів вже не виглядає аж такою фантастичною, якщо вищі видатки України не компенсуватимуться більшими надходженнями від транзиту?

Д. Стерн: Це гарний аргумент, але я скажу так. Я вже пояснював, що оптові ціни на газ корегуються залежно від становища на ринку інших енергоносіїв, але ціни за транзит не змінюються, оскільки вони від ринку, скажімо, нафтопродуктів не залежать. І я не можу оцінювати, наскільки гарною чи поганою є угода між Україною і Росією щодо транспортування газу, за яке Росія платить 1 долар 60 центів за тисячу кубів на 100 км. Це окреме питання, але у світовій практиці ціни на транзит не коригуються щороку. Якщо Україна вважає, що ця цифра неадекватна, вона може запросити нейтральних фахівців, наприклад із секретаріату Європейської енергетичної хартії, які допоможуть з розрахунками, що будуть ринково обгрунтованими. Але безпосередньо пов"язувати ціну на газ і на його транзит не прийнято.