Олесь Конашевич Бі-Бі-Сі, Київ

Дехто з аналітиків каже, що ухвалення нової редакції Закону може вплинути на перерозподіл повноважень між президентом і урядом у сфері зовнішньої політики. Президент заявив напередодні, що не погодиться зі змінами, якщо вони не відображатимуть актуальні для країни питання. Зокрема, щодо євроатлантичного курсу.

Суперечка навколо ухвалення у другій редакції Закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики посилюється на тлі спроб перетягування важелів влади від президента і його Секретаріату до уряду.

Вже найближчим часом фракції, які входять до антикризової коаліції, мають намір винести на обговорення парламенту відповідний законопроект, який, на думку експертів, міг би вплинути на перерозподіл прав президента і уряду щодо формування зовнішньої політики на користь останнього.

Останнім часом мусувалися повідомлення про начебто існуючу домовленість між спікером Олександром Морозом і прем’єром Віктором Януковичем про розробку відповідного законопроекту.

	Ющенко, Янукович та Мороз за круглим столом

Пан Мороз не підтверджує таку домовленість, водночас кажучи, що законопроект буде найближчим часом розглянутий депутатами, переконуючи, що положення Універсалу про національну єдність враховані, не уточнюючи - в якому обсягу.

Водночас, на думку аналітиків, відчувши, що перерозподіл прав буде вигідний лише уряду Януковича, а не парламенту, спікер Олександр Мороз останнім часом вдається до кроків, які б посилили його політичний імідж, зокрема, в царині впливу на зовнішню політику, про що не в останню чергу засвідчили дії пана Мороза в Москві.

Тим часом прем’єр Віктор Янукович теж сказав у понеділок про готовність документу для розгляду у Верховній Раді, але на запитання Бі-Бі-Сі, чи відбувається узгодження положень Законопроекту з президентською командою, сказав, що статті узгоджені між представниками антикризової коаліції.

Зі свого боку на тлі посилюваних заяв про можливість перерозподілу прав у формуванні зовнішньої політики, Секретаріат президента вдався до кроків у відповідь, і минулої п’ятниці скликав брифінг, на якому лунали наполягання, що згідно з Конституцією, саме президент зберігає всі важелі для керівництва зовнішньою політикою.

Нагадавши, що основний закон чітко розмежовує права – парламент ухвалює основи зовнішньої політики, президент керує зовнішньополітичною діяльністю, а уряд – забезпечує реалізацію задекларованого курсу.

Та й сам президент Віктор Ющенко підтвердив нинішніми вихідними, що він погодиться зі змінами до Закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики, який був ухвалений ще 93 року, якщо вони відображатимуть дійсно актуальні для країни питання.

Це, зокрема, євроатлантична інтеграція, нові економічні, моральні і гуманітарні пріоритети. Пан Ющенко застеріг, що не погодиться зі змінами, які матимуть на меті – повернути в бік ревізії тих політичних дій і поглядів, які виникли в Україні за останні роки. Нагадавши, що внесені зміни викликатимуть доцільність, якщо вони будуть відображати ключові позиції Універсалу.

Але саме цього бажання, на думку Секретаріату президента, не має у прихильників ухвалення змін до Закону про основи зовнішньої політики. Водночас експерти кажуть, що за нинішнього розкладу сил у Верховній Раді, саме вона може сказати вирішальне слово.

Втім більшість аналітиків твердять, що зміни до Закону можуть бути впроваджені лише у разі, якщо буде досягнуто компроміс і погоджені позиції, зокрема, у питанні НАТО.

В іншому разі, на думку директора Центру політичних досліджень ПЕНТА Володимира Фесенка, закон буде ветований президентом.

В кінці тижня в Україну на переговори з Віктором Ющенком прибуде керівник зовнішньої політики ЄС Хав’єр Солана, з яким президент, скоріш за все, поділиться своїми думками щодо можливого виходу з проблемної ситуації.