|
Генсек ГУАМ: Росія не повинна мати монополії | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новопризначений Генеральний секретар Організації за демократію і економічний розвиток – ГУАМ Валерій Чечелашвілі в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що країни-члени міжнародної організації готові зробити внесок у зміцнення системи безпеки розширеної Європи. Пан Чечелашвілі також вважає за необхідне якнайшвидше реалізувати ініціативу ГУАМ щодо створення спільних поліцейських сил без домінуючої ролі Росії і змінити формат миротворчих операцій, зокрема в Грузії. Валерій Чечелашвілі є одночасно першим заступником МЗС Грузії. З першого лютого наступного року він розпочинає роботу у Києві у штаб-квартирі ГУАМ.
Свого часу він закінчив Міжнародний факультет Київського національного університету, був першим послом в Україні, а також Росії, працював генсеком Організації Чорноморського економічного співробітництва. Першим запитанням кореспондента Бі-Бі-Сі Олеся Коношевича було – як вплине на роботу ГУАМ не ратифікація українським парламентом Статуту організації? Валерій Чечелашвілі: Я вважаю, що це безпосередньо може вплинути на діяльність організації. Думаю, що ратифікація у Верховній Раді обов’язково відбудеться. Я вважаю, що ні у кого не виникає сумнівів у вигідності такої співпраці. На сьогодні Статут ГУАМ формально ратифікований лише Грузією ще в липні. Але є інформація, що цей процес завершиться і в інших країнах до кінця цього року. Бі-Бі-Сі: Серед широкого спектру економічної і політичної співпраці, яке місце в рамках ГУАМ посідає військово-політичне співробітництво? Валерій Чечелашвілі: Військове-політичне співробітництво, як і будь-яке інше, базується на зовнішньополітичних пріоритетах нашої організації, які практично збігаються. А цими пріоритетами є співпраця з європейськими структурами, зокрема, зближення з ЄС, що передбачає нашу готовність робити вклад у систему безпеки в розширеній Європі. Зі свого боку військово-політична співпраця полягає в регулярних взаємних консультаціях у питанні розвитку військових доктрин наших країн, координування наших зусиль в практичному плані, зокрема, щодо готовності ГУАМ формувати свій миротворчий батальйон, який може взяти участь у миротворчих операціях. Бі-Бі-Сі: В кінці вересня МЗС країн-членів ГУАМ домовилися створити власні поліцейські сили, які мають, як вважають, замінити російських миротворців в конфліктних зонах СНД. Чи не посилить це протистояння на теренах Співдружності, маючи на увазі російський фактор? Валерій Чечелашвілі: Ми вважаємо, що спільний контингент поліцейських сил набагато ефективніший формат. В зонах конфлікту, зокрема у Грузії, процвітає злочинність, нелегальна міграція і торгівля зброєю. Якщо спільні поліцейські сили, в одному випадку Абхазії і Грузії, в іншому - Південної Осетії і Грузії разом з відповідно підготовленими контингентами з інших країн будуть працювати проти спільного ворога, це допоможе підвищити в цілому рівень довіри між сторонами конфлікту. І ми не маємо на увазі, що в поліцейських силах не має брати участь Росія. Головне, аби Росія була представлена на збалансованій основі і не мала монополії. Рішенням цієї проблеми може бути формат або ГУАМ, або ГУАМ плюс. В цьому плюсі можна врахувати, як інтереси Росії, так і інших зацікавлених сторін.
Бі-Бі-Сі: Як відомо, на основі пропозицій членів ГУАМ питання про затяжні конфлікти на територіях країн організації було включено до порядку денного сесії Генасамблеї ООН. Експерти кажуть, що ухвалення відповідної резолюції може сприяти суттєвому зниженню ролі Росії в процесах врегулювання на теренах, зокрема, держав ГУАМ. Як сприйняли в ООН можливість розгляду такого питання? Валерій Чечелашвілі: Ми працюємо над проектом резолюції, аби вона була ухвалена. У врегулюванні конфлікту, зокрема, на території ГУАМ, мають бути зацікавлені всі його учасники, в тому числі і Росія. На жаль, щодо конфлікту в Грузії, то в результаті 15 річної практично монопольної позиції і абсолютно домінуючої ролі Росії у врегулюванні ніякого прогресу тут не спостерігається. Більше того, хоча формально ці конфлікти називаються замороженими, в реальності ситуація там погіршується з кожним днем. Терпіти це не видається можливим. Тому ми вважаємо за необхідне змінити формат як переговорних механізмів, так і миротворчих операцій, маючи на увазі активний патронаж з боку ООН, або ОБСЄ, за участю в ролі гарантів – США, ЄС і, звичайно, Росії, але не як монопольної сили. А щодо сприйняття наших зусиль в ООН, то реакцією було включення питання про затяжні конфлікти до порядку денного сесії Генасамблеї ООН. Бі-Бі-Сі: В ході нинішнього протистояння між Росією і Грузією президенти України, Польщі і Литви заявили про готовність стати посередниками у врегулюванні конфлікту. Чому ГУАМ фактично ніяк не відгукнулася на таке загрозливе протистояння? Валерій Чечелашвілі: Ви маєте рацію, що спеціальної заяви ГУАМ з цього приводу не було. Я не виключаю, що за результатами зустрічі національних координаторів або МЗС такі рішення таки будуть ухвалені. З іншого боку, чесно кажучи, якщо брати Грузію, то у нас дуже серйозна і консолідована підтримка світової спільноти. Окрім підтримки президентів трьох країн, подібні дзвінки лунають щодня. Ми вважаємо, що конфлікт вичерпаний. Хоча те, що зараз відбувається, то це в деяких випадках переходить всі розумні рамки і набуває елементів ксенофобії. Але думаю, що ця хвиля не буде тривати довго, адже ми виступаємо за нормальні збалансовані взаємини з Росією. Думаємо, що і Росія в цьому зацікавлена. | Також на цю тему Дума підтримала санкції проти Грузії04 жовтня 2006 | Головна сторінка Грузія видасть росіян ОБСЄ02 жовтня 2006 | Головна сторінка Росія запроваджує санкції проти Грузії02 жовтня 2006 | Головна сторінка Росія зупинила транспорт та перекази до Грузії02 жовтня 2006 | Головна сторінка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||