Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Вступ України до СОТ є необхідною умовою поглиблення співпраці України із ЄС.
• Уряд вивчає можливість зниження тарифів на житлово-комунальні послуги – заявив український прем’єр.
• Для упорядкування ситуації на газовому ринку потрібно повернутися до ідеї створення газотранспортного консорціуму – вважає російський посол в Україні Віктор Чорномирдін.
• В Україні зросли ціни не тільки на житлово-комунальні послуги, але й на послуги з офіційної реєстрації шлюбу.
• Вперше за більше, ніж півроку, ціни на нафту впали нижче 60 доларів за барель.
• Гірники з шахти Mittal Steel Temirtau, що знаходиться у Казахстані та належить до бізнес-імперії Лакшмі Міттала, провели страйк із вимогою негайно поліпшити безпеку праці.
• По завершенні візиту до Франції російського президента, французькі ділові кола та преса висловлюють побоювання через наміри Росії брати участь у контролі над стратегічними енергетичними підприємствами Європейського Союзу.

Вступ України до СОТ є необхідною умовою поглиблення співпраці України із ЄС – заявив голова департаменту зовнішньополітичних відносин Європейського Союзу, голова Єврокомісії з країн Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, Х'юго Мінгарелі.

На зустрічі із головою парламентського комітету з іноземних справ, соціалістом Володимиром Шибко, пан Мінгарелі підкреслив, що стратегічною метою ЄС є наближення України до структур союзу, а також інтеграція української економіки до європейської.

За словами представника ЄС, вступ України до СОТ може привнести тимчасові ускладнення у деякі галузі української економіки, але принесе стратегічний виграш для Києва. Х'юго Мінгарелі також заявив, що після dступу до СОТ Україна стане прогнозованою для європейських партнерів.

18 жовтня у Верховній Раді заплановані слухання з питання вступу України до СОТ. Київ практично завершив всі двосторонні переговори щодо вступу до СОТ, проте український парламент має ухвалити ще 21 закон, пов'язаний із набуттям членства у цій організації.

Уряд вивчає можливість зниження тарифів на житлово-комунальні послуги – заявив прем'єр-міністр Віктор Янукович, відзначивши водночас, що ігнорувати підвищення цін на енергоносії на світових ринках неможливо:
"Ми повинні удосконалити роботу, розібратися з тарифами, і обов’язково знизити тарифи до оптимальної межі. Не можна безмежно підвищувати тарифи. Це не може бути державною політикою по відношенню до громадян України. Тарифи можна тільки вдосконалювати".

Минулої п’ятниці 340 депутатів проголосували за подолання вето президента на запровадження мораторію на підвищення тарифів з 1 січня 2006 року.

Аналітики розходяться у тлумаченні наслідків такого рішення парламентарів, адже у багатьох містах комунальні тарифи вже були підвищені, проте коштів для відшкодування вже сплачених громадянами підвищених тарифів у бюджеті поточного року не передбачено.

Для упорядкування ситуації на газовому ринку потрібно повернутися до ідеї створення газотранспортного консорціуму – заявив в інтерв’ю журналу "Народний депутат" російський посол в Україні, Віктор Чорномирдін.

Пан Чорномирдін припустив, що ціни на енергоносії навряд чи вже повернуться до попереднього низького рівня, але в рамках консорціуму можна створити запобіжні механізми, аби зміни ринкових параметрів "були більш м'якими для споживачів газу, не тиснули на постачальників, а також були зрозумілішими для всіх учасників товарообігу.”

Пан Чорномирдін також нагадав, що у жовтні має відбутися чергове засідання Установчої ради україно-російського консорціуму з управління та розвитку української ГТС.

Тим часом російська преса жваво коментує підсумки візиту до Москви українського прем'єра Віктора Януковича. Зокрема, російський "Коммерсант” пише про те, що після того, як Москва погодилася купувати туркменський газ по 100 доларів за тисячу кубів, Києву навряд чи вдасться і надалі отримувати газ по 135 доларів, зафіксованих у проекті бюджету на 2007 рік, а тим більше за нинішньою ціною у 95 доларів за тисячу кубів. Згідно із інформацією джерел російського видання, ціна на газ для України не може бути нижчою за 145 доларів.

Водночас "Газета.ру" подає інформацію про те, що у разі, як Росія піде на значне підвищення ціни на газ, то і Україна може згадати про тарифи на транспортування російського газу до Європи через свою територію.

При цьому видання наводить слова Віктора Януковича про те, що відокремлення ціни на газ від тарифу на транспортування було помилкою домовленостей 2006 року. Раніше і український, і російський президенти саме цю статтю нових газових домовленостей називали як свідчення того, що україно-російські газові стосунки стають більш цивілізованими.

Утім, у Газпромі на всі ці міркування лише нагадують, що договір про транзит російського газу українською територією було підписано до 2011 року, і у ньому зафіксований сталий тариф у розмірі 1 долар 60 центів за транспортування 1000 кубів та 100 кілометрів.

В Україні зросли ціни не тільки на житлово-комунальні послуги, але й на послуги ритуальні. Саме у розпал "весільного" сезону, який в Україні традиційно триває з серпня по жовтень, вартість церемонії укладення шлюбу було вирішено збільшити з 90 до 145 гривень, у які, зокрема, відтепер закладатиметься і вартість ламінування свідоцтва про шлюб. Представники Загсів також зауважують, що останнім часом у столиці кількість шлюбів із іноземцями збільшилася на третину.

Вперше за більше ніж півроку ціни на нафту впали нижче 60 доларів за барель – на азійських біржах за барель нафти пропонували 59 доларів 95 центів, а у Лондоні – 59 доларів 75 центів. Тим часом ще у липні ціни на нафту сягали межі у 78 доларів за барель.

Різке падіння цін пов'язують із можливістю досягнення компромісу щодо ядерної програми Ірану, який є одним із найбільших постачальників нафти на світові ринки. Востаннє нафта коштувала менше 60 доларів у березні цього року. Утім, аналітики не виключають нового зростання цін у разі будь-якого загострення політичної ситуації на Близькому Сході.

Гірники з шахти Mittal Steel Temirtau, що знаходиться у Казахстані, та належить до бізнес-імперії Лакшмі Міттала, провели страйк із вимогою негайно поліпшити безпеку праці. Минулої середи через вибух метану на шахті загинув 41 шахтар, травмовано 6. Утім, під кінець понеділка шахту відвідали голова Карагандинської адміністрації та представник Mittal Steel, які переконали гірників повернутися до роботи.

У суботу до Караганди прибув і сам власник компанії, Лакшмі Міттал, який пообіцяв виплатити компенсації родинам загиблих шахтарів у обсягах вищих, ніж передбачені колективною трудовою угодою, а це 40-55 тисяч доларів.

Він також повідомив, що його компанія вже інвестувала у підвищення безпеки шахт у Казахстані понад 240 мільйонів доларів. Mittal Steel володіє вугільними шахтами Металургійного комбінату у Теміртау понад 10 років.

По завершенні тристоронньої зустрічі між президентом Франції Жаком Шираком, канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Росії Владіміром Путіним у Компьєні, французькі ділові кола та преса висловлюють побоювання через наміри Росії брати участь у контролі над стратегічними енергетичними підприємствами Європейського Союзу.

"Лідери Росії, Франції та Німеччини говорили на вихідних здебільшого про економіку, дуже мало про політику і практично не зачіпали складні теми", - написав у понеділок щоденний французький часопис "Трібюн".

"Утім, навіть якщо росіяни вбрали оксамитові рукавички перед тим, як розпочати переговори, мовлене за кулісами прояснило справжні економічні цілі зустрічі між трьома країнами...Щойно постало питання стратегічної енергетичної теми, як наш російський ведмідь удався до заспокоювань та запевнень, що і газу для Європи в Росії досить, і чутки про припинення участі французької нафтової кампанії в розробці нафтового родовища Харяга перебільшені...

Російська влада має в розпорядженні небезпечну зброю: гігантську кількість нафтодоларів. Віднині колишня радянська імперія скеровує на Захід не дула ядерних боєголовок, а барелі нафти й газогони. Те, що втратив Єльцин на політичному терені, Путін сподівається відвоювати на економічному, вдаючись до далеко не ангельських методів.”

Інший економічний часопис „Еко” зазначив у понеділок: „Не Росія стала великою та багатою країною, а Кремль перетворився на потужну нафтову фірму, яка користує з високих цін на паливо.”

За даними цього мас-медіа, сторони не дійшли повної згоди також щодо іншого питання – участі французьких підприємств у новому Північноєвропейському газопроводі, який Росія та Німеччина прокладають по дну Балтійського моря. Цей газогін, що оминає Україну та позбавляє її заробітку від транзиту газу до Європи, має стати до дії в 2010 році. Влітку „Газ де Франс” подала заявку на участь у консорціумі, але відповіді на цей запит не оприлюднено.

Лідерам трьох країн не вдалося остаточно домовитись про наступні правила економічної гри. Результатом тристоронньої зустрічі стало створення робочої франко-німецько-російської групи, котра має запропонувати відповіді на складні питання.

Незалежні експерти, котрих цитує французька преса, сходяться на думці, що світова дипломатія стає все більш „енергетично залежною” сферою політичної діяльності, і що Росія дедалі активніше розігрує нафтову та газову карти в своїй дипломатичній грі.