Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Юлія Тимошенко характеризує проект бюджету, послуговуючись сильними висловами. Фото УНІАН

Теми огляду

• У четвер Верховна Рада планує розглянути проект бюджету на 2007 рік у першому читанні. Опозиція вже каже, що у разі його ухвалення більшістю звернеться до президента, аби той наклав вето на такий бюджет.
• Міністр палива та енергетики звинувачує уряд Тимошенко у розриві газових домовленостей з Росією та підвищенні цін на газ.
• Уряд затвердив новий порядок продажу державних підприємств – відтепер вони продаватимуться разом із землею, на якій знаходяться.
• Російські інспектори відновили перевірку молочних та м’ясних підприємств в Україні – однією з умов перевірки є відсутність преси на підприємствах.
• Військовий заколот у Таїланді поки що не спричинив якихось серйозних наслідків для економіки цієї країни.
• Велика Британія, слідом за Японією, висловила занепокоєння непорозумінням із інвесторами нафтогазового проекту Сахалін-2.
• Аерофлот закупить порівну американських Boeing та європейських Airbus.

У четвер Верховна Рада планує розглянути проект бюджету на 2007 рік у першому читанні. Напередодні прем’єр-міністр Віктор Янукович доручив міністру фінансів Миколі Азарову передбачити у бюджеті наступного року виплату допомоги при народженні дитини у повному обсязі, заявивши, що “економити на майбутньому не потрібно.”

Одночасно пан Янукович виправдав дії свого підлеглого: “У світі, мабуть, немає жодного міністра фінансів, якого б просили дати грошей, а він би сказав: візьми. У нього завжди відповідь одна: немає".

Раніше урядовці заявляли про наміри виплачувати допомогу лише тим родинам, чий сукупний дохід не перевищує 5000 гривень на місяць. Ці виплати поки що були найактивніше обговорюваним недоліком проекту нового бюджету.

Водночас перший заступник голови профільного парламентського комітету, Павло Жебрівський, заявив, що після представлення проекту бюджету рекомендуватиме депутатам відправити його на доопрацювання.

Таку позицію депутат-нашоукраїнець пояснив не політичними причинами, а серйозними недоліками, які він побачив у документі. Зокрема, він назвав проект “бюджетом для своїх”, наголосивши на регіональній складовій при відновленні вільних економічних зон, а також на тому, що для вугільної галузі передбачені великі бюджетні дотації, у той час, як сільським господарствам пропонується переходити на пошук кредитів для фінансування своєї діяльності.

Занепокоєння депутата також викликало і скорочення фінансування Пенсійного фонду: “Величезний удар, безумовно, нанесено по пенсіонерах. Встановлюється обмеження пенсії для працюючих пенсіонерів тільки двома прожитковими мінімумами. Друге питання: відмова від виплат достроково призначених пенсій.”

Тим часом лідер опозиційного блоку Юлія Тимошенко заявила, що деякі положення запропонованого урядом проекту бюджету загрожують національній безпеці України. Зокрема, за словами пані Тимошенко, у проекті передбачається повернення “тіньових схем”, ліквідованих двома попередніми урядами, серед яких і відновлення вільних економічних зон.

Крім того, передбачається посилення податкового тиску на малий та середній бізнес, рекордне збільшення бюджетного дефіциту, який пропонується фінансувати за рахунок запозичень, зменшення темпів підвищення заробітної платні та зупинка у підвищенні пенсій, а також триразове зростання мита на імпортний бензин, що призведе до диктату цін монополістами українського ринку пального:

“Це є найнепрофесійніший бюджет найнепрофесійнішого уряду. Власне, можна назвати цей бюджет бюджетом національної небезпеки. Цей бюджет сформований під гаслом “тінь повертається.” Це, фактично, баланс: “ні” підвищенням заробітної плати, “ні” підвищенням пенсій, закриття всіх пільг, поставлено край будь-яким соціальним програмам, але при цьому у 8 разів зростають витрати на утримання уряду. Думаю, що цей бюджет складали Гулаки-Артьомовскі та Анни Ахмєтови, бо професіонали не могли скласти такий бюджет.”

Міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що саме уряд Юлії Тимошенко є винний у розірванні домовленості із Росією, згідно із якими до 2009 року Україна мала б отримувати 26 мільярдів кубометрів російського газу за ціною у 50 доларів за тисячу кубів.

Саме з цього, за словами нинішнього міністра енергетики, почалося підвищення цін і тарифів на газ. Водночас відомо, що угоди з Росією були припинили діяти 4 січня поточного року, коли єдиним постачальником газу до України стала швейцарська компанія РосУкрЕнерго.

На той час Юлія Тимошенко вже 4 місяці як не обіймала посаду прем’єра, а за часів її керування урядом президент доручив вирішувати газові питання тодішнім міністру енергетики Івану Плачкову та голові Нафтогазу Олексію Івченкові.

Крім того, пан Бойко повідомив, що зараз його міністерство готує розрахунки щодо економічного обґрунтування підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення.

Він підтвердив, що населенню України постачається газ українського видобутку, а не туркменський чи російський газ, які подорожчали. Саме про це минулого тижня говорила і Юлія Тимошенко, проте згодом перший віце-прем’єр та міністр фінансів Микола Азаров заперечив цю інформацію, заявивши, що населенню постачається не тільки український газ.

Уряд затвердив новий порядок продажу підприємств, що перебувають у державній власності, разом із землею, на якій вони знаходяться – повідомила голова Фонду державного майна, Валентина Семенюк. У такий спосіб підприємства приватизовуватимуться вже цього року. Пані Семенюк також припустила, що впровадження нового порядку може призвести до затримки із виставленням деяких об’єктів на продаж.

Російські інспектори відновили перевірку молочних та м’ясних підприємств в Україні – повідомили у міністерстві аграрної політики. За інформацією міністерства, російські експерти перевірятимуть тільки ті підприємства, які використовують українську сировину у своєму виробництві, причому не менше 80% сировини має надходити від великих сільгосппідприємств.

Разом із тим, документи від українських підприємств з іноземним капіталом наразі перебувають на перевірці в Європейській Комісії, яка може надати їм право торгувати на європейському ринку. Міністерство аграрної політики також повідомило, що однією з умов російських інспекторів було нерозголошення переліку підприємств, на яких вони провадитимуть перевірки, та невтручання засобів масової інформації у процес цієї перевірки. Втрати українських виробників від заборони на імпорт продукції українського тваринництва до оцінюють у 620 мільйонів доларів.

У Таїланді згідно із наказом військових, які захопили владу у цій країні, у середу не працювали фондова біржа, банки та урядові установи. Курс національної валюти, бата, впав по відношенню до долара на 1.1%, проте дещо зросла доходність державних облігацій Таїланду.

Рейтингова агенція Fitch поставила на контроль кредитний рейтинг країни ВВВ+ із негативним прогнозом, мотивуючи це тим, що військовий заколот є фактором непевності інвесторів.

Водночас інша рейтингова агенція Moody’s вважає, що країні, що має валютні резерви у 60 мільярдів доларів, платіжна криза не загрожує. Тим часом оглядачі зауважують, що попередній військовий переворот у Таїланді, що відбувся 1997 року, і призвів до падіння курсу тайського бата, став одним із чинників початку азійської фінансової кризи 1998 року. Утім, більшість оглядачів погоджуються у тому, що тайська економіка нині серйозно відрізняється від тої, що була 10 років тому.

Велика Британія висловила занепокоєння рішенням російської влади скасувати позитивний висновок екологічної експертизи, яке було видано міжнародному консорціуму на чолі із британо-голландською Shell для розробки нафти і газу на родовищі Сахалін-2.

За словами офіційного представника британського посольства у Москві, у Лондоні намагаються зрозуміти, чим викликані претензії російської сторони до міжнародного консорціуму, який розробляє Сахалін-2.

Напередодні свій протест заявив офіційний Токіо, оскільки саме японські фірми є іншими учасниками цього проекту. Новообраний лідер правлячої ліберально-демократичної партії Японії, Сіндзо Абе, який, як очікують, стане і новим японським прем’єр-міністром, заявив, що проблеми, які виникли із Сахалін-2, можуть мати негативний вплив на весь комплекс японо-російських відносин.

Низка експертів вважають, що дії російської сторони пояснюються тим, що у Кремлі не задоволені обсягами прибутку, який можна отримувати від родовища згідно із чинним договором про розподіл продукції, і через відкликання висновків екологічної експертизи закладають основу для перегляду цього договору. Водночас також відомо, що проект Сахалін-2 викликав протести як російських, так і іноземних екологів.

Російська авіакомпанія Аерофлот впродовж наступних 10 років закуповуватиме нові літаки як у американського концерну Boeing, так і у європейського Airbus. Планується, що загальна кількість нових лайнерів у парку Аерофлоту становитиме 44 повітряних судна – порівну від кожного постачальника.

Оглядачі кажуть, що спочатку Аерофлот планував закупити всі літаки у Boeing, проте після того, як США запровадили санкції проти Рособороноекспорта та “Сухого”, російських фірм, які торгують зброєю, і яких американці звинувачують у поставках Тегерану, контракт на постачання літаків Аерофлоту було вирішено поділити навпіл із європейцями. Крім того, деякі оглядачі вважають, що контракт із Boeing Москва може використовувати під час переговорів щодо вступу Росії до СОТ.