Зокрема, неодноразово піднімалося питання щодо того, якій мові бути міжнародною робочою мовою Європейського Союзу.

Цими днями у пресі країн ЄС обговорюється ідея, яку висунув ватиканський часопис "Оссерваторе Романо", що стародавня мова римлян - латина - має стати офіційною робочою мовою Європейського Союзу.

Чи це жарт, а чи ж тут присутня певна рація?

Напівофіційний "жарт"

"Я абсолютно переконаний, що латинська мова набагато ліпше аніж інші мови може допомогти народам Європи віднайти своє спільне коріння і традиції."

Ця точка зору одного з дописувачів до "Оссерваторе Романо" може сприйматися як щось на зразок жарту, якби вона не пролунала на шпальтах напівофіційного пресового органу Ватикану.

Викладання латини зазнало певного спаду, але зацікавленість тією стародавньою мовою нині зростає у Європі і решті світу. Наприклад, у Фінляндії навіть існує програма радіо-новин латиною, що зветься "Нунції Латіні".

Англійська цілком очевидно встановила себе як основний міжнародний засіб спілкування, водночас залишаючись мовою певних конкретних держав, разом із їхніми інтересами.

У той сам час латина за своєю природою є нейтральною, транснаціональним посередником у спілкуванні і певним сховищем європейських культурних традицій.

Температус для спеки

На той випадок, коли люди відкидатимуть латину як мертву мову, "Оссерваторе Романо" пропонує низку латинських еквівалентів для абсолютно сучасних речей і понять. "Температус аер" - для кондиціонера повітря, "анабатрум" - для ліфта, "Аутосінетіка" - для автостради і ба навіть "волюнтаріус суї - інтеремптор" - для бомбувальника-самогубця.

Єдиний явний приклад стародавньої мови, яка успішно функціонує у наш час після штучного відродження - це іврит, мова повсякденного спілкування в сучасному Ізраїлі. Доти як сіоністський рух не набрав сили іврит був просто мертвою мовою , яку використовували чи не виключно для юдейських релігійних потреб.

Натомість спроби відродити давньогрецьку мову, яка значно більше подібна на сучасну грецьку, аніж латина на сучасні романські мови на зразок італійської чи французької, зазнали невдачі. Але водночас латина і надалі постає привабливою примарою у європейській уяві.

Свіжа і стара латина

Витончена і літературна латинська мова була писаною і розмовною мовою освічених людей у стародавньому Римі та решті великих міст Західної Європи. Східні частини Римської імперії використовували грецьку мову.

Латина залишалась міжнародною мовою урядування, навчання та літератури у більшості країн Європи десь ще 300 років тому, коли вже на зміну латині прийшли сучасні міжнародно-визнані мови на зразок англійської, французької чи німецької.

Але у деяких частинах Європи латина відійшла з офіційного вжитку буквально трохи більше 100 років тому. Наприклад, парламент Угорщини вів свої засідання латиною ще у другій половині 19-го сторіччя.

Залежить від вуст

Отож, що саме заважає латині знов повернутись до вжитку? Крім кількох науковців, мало хто достатньо володіє латиною для того, аби на ній спілкуватися і писати. Але все залежить від того, з чиїх вуст лунає латина.

Якщо ми говоримо про Юлія Цезаря чи ж Вірґілія, тут маємо поєднання логіки і зрозумілості, але у менш вправних вустах латина може стати знаряддям бюрократії та незрозумілого накручення слів і сентенцій. Відтак латина як знаряддя принесення інституцій Євросоюзу ближче до простого люду може бути доволі сумнівною ідеєю.

Назад, у майбутнє

Деякі фахівці вважають, що на шляху до успіху Європейський Союз має розширити свої культурні горизонти і сконцентруватися на майбутньому, аніж шукати оті невловимі історичні корені.

Наприклад, у деяких частинах Північної Протестантської Європи міцний зв'язок латини з католицькою церквою може налаштувати людей проти цієї мови. Щось подібне існує і у частинах Європи, де є конфесії православної церкви.

Годі вже згадувати, як свого часу ієрархи російського православ'я визначали латину як "мову диявола". Хоча для невеличкого ядра справжніх прихильників латина завжди була "Дульцис сермо романус", чи ж солодкою римською мовою.

Шанси латини у ЄС досліджував оглядач Бі-Бі-Сі Ян Репа.

Фахівець з латиномовної філософії Віктор Котусенко прокоментував дискусію навколо латини в ефірі Бі-Бі-Сі. З ним розмовляла Ольга Бетко.

Бі-Бі-Сі: Чи згодні ви з тим, що латина більше, ніж будь-яка інша мова, допоможе відродити європейцям своє коріння?

В. Котусенко: Абсолютно. Коли ведеться мова про латину і її роль в Європі, треба брати до уваги декілька чинників. Справа в тому, що це, практично, - єдина мова, яка так довго існувала як робоча мова багатьох країн в політиці, науці, філософії, літературі. Всі були залучені у цей спільний мовний простір. Якщо говорити взагалі про щось, що об’єднує європейські країни між собою, то меншою мірою це може бути навіть християнство. В Європі ведеться дискусія про те, чи варто вважати, наприклад, християнський вимір об’єднуючим для європейців. Дехто вважає, що об’єднує країни в сенсі самоідентичності більшою мірою саме латинська мова.

"Не є мертвою"

Бі-Бі-Сі: Коли ви говорите про європейські країни, ви маєте на увазі і Україну?

В. Котусенко: Однозначно. Українська латиномовна спадщина дуже велика і дуже мало досліджена. Всім дослідникам про це відомо, але, на жаль, цим мало хто займається. Латина не тільки є мовою європейської ідентичності, мовою, до якої долучені всі країни Європи, а також мовою, якою було написано дуже багато. Обсяг текстів, написаних цією мовою, перевершує багато інших європейських мов. Крім того, серед фахівців завжди була поширена ідея якогось осучаснення латинської мови.

Латина, по суті, не є стовідсотково мертвою мовою. Звичайно, відновлення мови потребує волі великої кількості людей, як це було у випадку з івритом, який теж вважався мертвою мовою. Але ситуація з латиною зараз є кращою, ніж була з івритом на самих початках, коли намагалися його відновити. Особливо це змінилося у епоху Інтернету. В Інтернеті присутня латина, люди пишуть латиною.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви вважаєте, що латина відроджується, і має шанс стати мовою міжнародного спілкування?

В. Котусенко: Зміни в Інтернеті і зміни загалом в засобах масової комунікації дозволяють спеціалістам з латини спілкуватися між собою. Є багато гуртків в Інтернеті людей, які спілкуються між собою виключно латиною.