Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• В українських підземних газових сховищах було накопичено майже 20 мільярдів кубометрів газу, їх заповнення йде із випередженням графіку.
• Незважаючи на це, у Європейському Союзі знову лунають побоювання щодо стабільності поставок російського газу через недостатність інвестицій Росії у розробку родовищ.
• Кабінет міністрів доручив КРУ, міністерствам енергетики та економіки, податковій, СБУ та Антимонопольному комітету перевірити діяльність Нафтогазу.
• Київенерго повністю погасило борги перед компанією Газ України.
• Найбагатший українець Ринат Ахметов трохи не дотягнув, аби увійти до десятки найзаможніших людей Центральної та Східної Європи.
• Польський уряд бажає, аби США допомогли із будівництвом газопроводу із Центральної Азії до Європи, в обмін на будівництво американської бази на польській території.
• Білорусь хоче отримувати нафту не тільки з Росії, але й з Венесуели.
• В Афінах лідери Росії, Болгарії та Греції домовилися пришвидшити підписання міжнародної угоди, якою передбачатиметься побудова газопроводу, який з’єднає порти Чорного та Середземного морів і дозволить оминути турецькі проливи.

Станом на 1 вересня в українських підземних газових сховищах було накопичено майже 20 мільярдів кубометрів газу – повідомляє Нафтогаз.

У компанії також твердять, що графік закачки газу є більш напруженим, ніж минулого року – зараз щоденно до сховищ закачується близько 120 мільйонів кубометрів, тоді як минулого року - до 90. У Нафтогазі також підтверджують плани довести запаси газу до початку опалювального сезону, тобто до 15 жовтня, до 24.5 мільярдів кубометрів.

Вважається, що цього буде достатньо, аби взимку безперешкодно постачати газ українським споживачам та забезпечити безперешкодний транзит російського газу до Європи українською територією. Раніше йшлося про значне відставання від графіку закачки газу до українських сховищ.

Не важаючи на це, у Європейському Союзі знову лунають побоювання щодо стабільності поставок російського газу, який складає до чверті загальних поставок газу до Європи. Цього разу це занепокоєння пов’язане із дослідженням експертів Міжнародної енергетичної агенції, у якому йдеться про те, що Росія вкладає недостатньо коштів у розробку нових газових родовищ, а відтак обсяги реального видобутку блакитного пального колись можуть стати меншими, ніж законтрактовані обсяги.

Кабінет міністрів доручив КРУ, міністерствам енергетики та економіки, податковій, СБУ та Антимонопольному комітету перевірити діяльність Нафтогазу. Раніше у серпні віце-прем’єр Микола Азаров висловлював здивуванням тим, що ця донедавна прибуткова компанія у 2006 році опинилася на межі банкрутства.

Київенерго повністю погасило борги перед компанією Газ України – повідомив перший заступник голови компанії Іван Варга. За його словами, з 28 серпня по 4 вересня поточного року столична теплогенерація перерахувала підприємству 72 мільйонів гривень, з яких більше половини – кредитні кошти.

Втім, пан Варга не виключає, що найближчим часом Київенерго може знову накопичити чималу заборгованість через те, що столична влада не підвищувала тарифи на гарячу воду та опалення після того, як підвищилися тарифи на газ. Після тривалої суперечки про погашення заборгованості, з кінця серпня Газ України почала обмежувати постачання палива столичній теплогенерації. Київський мер Леонід Черновецький назвав такі заходи „політичною акцією”.

Іван Варга також повідомив, що Нафтогаз веде переговори із РосУкрЕнерго про прямі поставки газу, оскільки, за його словами, купувати газ у УкрГазЕнерго – спільного підприємства Нафтогазу та РосУкрЕнерго – дорожче.

Найбагатший українець Ринат Ахметов трохи не дотягнув, аби увійти до десятки найзаможніших людей Центральної та Східної Європи за версією польського часопису Wprost. За оцінками польського видання, статки пана Ахметова становлять близько 7 мільярдів доларів.

Його випереджають 10 росіян на чолі із Романом Абрамовичем з його 19 мільярдами доларів. Вперше до списку потрапив найбільший приватний акціонер РосУкрЕнерго, Дмитро Фірташ із майже 2.5 мільярдами. Загалом у цьогорічному рейтингу Wprost є 48 росіян, 14 поляків, 9 румунів, 8 українців, 4 серби, 3 чехи, 3 хорвати, 2 болгар та 2 латишів.

Польський уряд бажає, аби США допомогли із будівництвом газопроводу із Центральної Азії до Європи, аби забезпечити незалежність Польщі від поставок російського газу. Навзаєм польський уряд пропонує територію країни для будівництва американської ракетної бази – про це пише варшавський часопис “Реч Посполита”.

За інформацією видання, це може стати однією з головних тем на переговорах прем’єр-міністра Польщі, Ярослава Качинського у Вашингтоні. Передбачається, що газопровід може пройти з Казахстану через дно Каспійського моря і територію Грузії до Туреччини, оминаючи Росію.

Польська влада вже намагалася знайти альтернативу російському газу, проте норвезьке паливо виявилося надто дорогим, а Алжир та Лівія не виявили інтересу до нового покупця.

У свій спосіб намагається знайти альтернативні джерела енергоносіїв і Білорусь. Президент цієї країни, Олександр Лукашенко, заявив, що Мінськ розглядає можливість видобутку нафти у Венесуелі із наступним її продажем в інших країнах.

У липні цього року президент Венесуели Уго Чавес побував у Білорусі. Крім того, пан Лукашенко заявив, що Білорусь не буде переплачувати Росії за газ, а має його отримувати за внутрішньо російськими цінами, згідно із Союзним договором між Мінськом та Москвою.

Зараз, за словами білоруського президента, російська нафта продається у Білорусі за вищими цінами, ніж в Україні, а ціни на газ, які пропонує російський Газпром, будуть вищими за ціни у Німеччині. Пропонуючи Білорусі купувати газ за 150-200 доларів за тисячу кубів, Газпром готовий обговорювати пільгові ціни лише у випадку продажу контрольного пакету акцій Белтрансгазу.

Офіційний Мінськ, у свою чергу, говорить про готовність передати контроль над частиною своїх газотранспортних активів лише в обмін на допуск до видобутку нафти і газу на території Росії.

Незважаючи на значні поклади енергоносіїв, цієї зими багато російських споживачів можуть зазнати дефіцит електроенергії – заявив голова РАО ЄЕС Росії, Анатолій Чубайс. Він також твердить, що обмеження певних споживачів є неминучими, а нові підприємства досить часто не працюють через те, що їх не можна підключити до загальних електричних мереж.

Про необхідність реформування енергетичної галузі в Росії та реконструкцію енергетичної інфраструктури у Росії вже говорять кілька років, проте масштабність інвестицій та різні погляди до того, хто має взяти на себе ці витрати – держава чи приватні інвестори, – гальмують її початок. Раніше російська преса оцінювала потребу у державних інвестиціях у майже 80 мільярдів доларів впродовж 2006-2010 років.

В Афінах лідери Росії, Болгарії та Греції домовилися пришвидшити підписання міжнародної угоди, якою передбачатиметься побудова газопроводу, який з’єднає порти Чорного та Середземного морів, і у такий спосіб полегшить поставки російської нафти на європейський ринок.

Планується, що нафтопровід довжиною близько 300 кілометрів з’єднає болгарський чорноморський порт Бургас та Александруполіс, грецький порт на Егейському морі, а його пропускна потужність становитиме від 35 до 50 мільйонів тон нафти на рік. До узбережжя Болгарії нафта постачатиметься танкерами із російського порту Новоросійськ.

Таким чином можна уникнути проходження танкерів через Босфор, що зменшить транспортні витрати - в середньому на 8 доларів на одному барелі нафти - та екологічні ризики транспортування. Утім, учасники проекту називають його не конкурентним, а додатковим по відношенню до традиційного маршруту.

Загальна вартість будівництва газопроводу оцінюється у 700 мільйонів доларів. Грецька влада також розраховує, що завдяки цьому проекту Південна Європа зможе отримати доступ не тільки до російської, але й до каспійської нафти, а президент Болгарії заявив, що проект буде відкритий для інших учасників.

Раніше український нафтопровід Одеса-Броди сприймався як один із альтернативних шляхів постачання каспійської нафти до Європи, і, хоча українські прибічники проекту казали, що він не є конкурентом інших південніших проектів, що обходять Босфор, каспійські видобувники нафти поки що твердять, що їх ресурсів недостатньо, аби заповнити і нещодавно завершений Баку-Тбілісі-Джейхан, і привабливий східний напрямок до Китаю.