Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Два Віктори: що думають ринки?

Після того, як президент Віктор Ющенко оголосив, що подаватиме на затвердження парламентом кандидатури Віктора Януковича прем’єр-міністром України, український ринок акцій продемонстрував кволу, але позитивну реакцію.

Універсал єдності

Універсал національної єдності декларує продовження курсу на європейську інтеграцію Україну і одночасне завершення процедури щодо участі у Єдиному економічному просторі із Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Зокрема, йдеться про “неухильне виконання Плану дій "Україна - ЄС", невідкладний початок переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом” з одного боку, та “завершення робіт щодо участі України у діяльності Єдиного економічного простору на принципах різнорівневої та різношвидкісної інтеграції з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі.”

Президент Віктор Ющенко заявив, що не бачить протиріччя у цих двох напрямках: “ Гроші не пахнуть, і тому ми говоримо про ЄЕП. Головне, аби обираючи політику інтеграції до Єдиного економічного простору ми маємо не забувати, що інтеграцію треба здійснювати на таких принципах, які б не блокували нашу дорогу відносно нашої стратегічної інтеграції до європейського ринку. Нам просто треба працювати двома різними партитурами.”

Крім того, Універсал передбачає завершення процедури вступу до СОТ, зокрема, ухвалення відповідних законів, гарантію права власності, та зростання українського ВВП середньому на 5% за рік.

Надходження до бюджету зростають

За 7 місяців поточного року від приватизації державного майна до бюджету надійшло майже 175 мільйонів гривень. У той таки час доходи бюджету від дивідендів, нарахованих на акції підприємств, що належать державі, сягли майже 250 мільйонів гривень.

Згідно із бюджетом на кінець року від приватизації має надійти 2 мільярди 122 мільйони гривень, а дивідендів на держпакети акцій – більше 3.5 мільярдів гривень. Минулого року Фонд державного майна перерахував до бюджету понад 20 мільярдів гривень доходів від приватизації.

Останнім часом Нафтогаз та низка підприємств паливної галузі скоротили відрахування податків у бюджеті – заявив голова Податкової Адміністрації України Олександр Кірєєв в інтерв’ю газеті “Дело”. Водночас, за словами пана Кірєєва, план надходжень до бюджету за 7 місяців поточного року перевиконано на 9% - переважно завдяки надходженням ПДВ.

У той таки час недовиконання плану із стягнення податку на доходи сягнуло вже майже 2 мільярдів гривень.

До українських підземних сховищ на 3 серпня було закачано понад 9 мільярдів кубометрів газу, а загальний обсяг активного газу у сховищах досяг 11 мільярдів кубометрів – заявив керівник міністерства палива та енергетики Іван Плачков під час виступу у парламенті в четвер. Він в чергове підкреслив, що до початку опалювального сезону український уряд розраховує мати у сховищах обсяги активного газу в обсязі 24 мільярдів кубометрів, але більше його частина належатиме не державному Нафтогазу, а компаніям-посередникам.

Урядовець також запевнив, що найближчим часом Нафтогазу розрахується із РосУкрЕнерго за газ, і що справа не дійде до розгляду у міжнародному комерційному арбітражі. За словами Івана Плачкова, борг за газ перед РосУкрЕнерго, що становить понад 370 мільйонів доларів, буде погашено за рахунок кредиту від одного із іноземних банків.

Як уточнив заступник керівника Нафтогазу, Володимир Литвин, йдеться про чергову позику від нідерландського ABN AMRO, у якого український Нафтогазу вже позичав 200 мільйонів доларів на розрахунки із РосУкрЕнерго.

Зараз Державний комітет статистики оцінює розміри української тіньової економіки приблизно у 20%. Минулого року міністр фінансів, Віктор Пинзеник заявляв, що збільшення доходів бюджету на понад 60% при низькому зростанні ВВП у менше, ніж 3% свідчить про скорочення обсягів тіньової економіки в Україні.

Російські акції на лондонській біржі

Російська металургійна компанія Северсталь готується розмістити пакет своїх акцій на 1.5 мільярди доларів на Лондонській фондовій біржі – повідомляє російська та західна преса із посиланням на джерела у банківських колах. Згідно із їх інформацією, розміщенням не менше 10% пакету акцій на фондовому ринку опікуватимуться три інвестиційні банки: Citigroup, Deutsche Вank та UBS.

Северсталь поки що офіційно не підтверджує таку інформацію. Оглядачі звертають увагу на те, що російській компанії буде легше пройти шлях до первинного розміщення своїх акцій на Лондонській фондовій біржі після гучної, хоч і невдалої спроби злиття із європейським сталеливарним гігантом Arcelor.

Новий азійський газопровід

Офіційні представники Індії, Пакистану та Ірану зустрічаються в Делі, аби обговорити проект побудови нового газопроводу територією трьох країн. Він транспортуватиме природній газ на відстань у понад 2.5 тисячі кілометрів з Ірану до Індії. Роботи над газопроводом можуть початися не раніше наступного року.

Запропонований газопровід з Ірану може стати енергетичним каталізатором для Індії, яка наразі видобуває лише половину необхідного для неї природнього газу. Очікують, що енергетичні потреби Індії зростуть удвічі впродовж наступних 15 років.

Газопровід також буде фінансово вигідним для Пакистану, який отримає мільйони доларів за забезпечення транзиту іранського газу до Індії. Сполучені Штати не підтримують даний проект, оскільки він обіцяє Ірану стратегічні та фінансові зиски, однак Індія та Пакистан і надалі ведуть переговори. Остання зустріч між представниками трьох країн не була успішною, оскільки сторони не спромоглися досягти домовленості з питання ціни на газ.

Індія хоче платити сталу ціну за газ, а Іран вимагає, аби ціна були прив'язана до коливань міжнародного ринку енергоресурсів. Іран також твердить, що ціна, запропонована Індією та Пакистаном становить лише половину від того, чого він хоче. Якщо ж ці протиріччя будуть розв'язані, роботи над новим газопроводом почнуться до кінця наступного року.

Компенсація за знущання

Колишня співробітниця Deutsche Bank у Лондоні у судовому порядку домоглася компенсації у 800 тисяч фунтів (близько 1.5 мільйони доларів) за “важкі умови праці”. 36-річна Гелен Грін подала позов на філію німецького банку, де скаржилася на знущання з боку колег та відсутність підтримки з боку керівництва банку.

Представники банку на суді відкидали якесь особливе ставлення до своєї співробітниці, і пояснювали цей позов її емоційною неврівноваженістю. В результаті суд постановив виплатити Гелен Грін 35 тисяч фунтів за пережиті біль та страждання, 25 – за збитки, що були нанесені її кар’єрі, 128 тисяч фунтів за втрачені доходи та ще 640 тисяч – як компенсація за можливі майбутні доходи, в тому числі і пенсію. Deutsche Bank заявляє, що поважає рішення суду, і що поки що не визначився, чи варто подавати апеляцію на таке рішення.