Ростислав Хотин редактор Української служби Бі-Бі-Сі

	Домінік Мойсі: Європа має визнати, що залежить від Росії

Інтерв'ю пана Мойсі є черговим у серії матеріалів Бі-Бі-Сі, присвячених самміту Великої Вісімки у російському Санкт-Петербурзі.

Бі-Бі-Сі: Ще донедавна говорили, що ніби відбулася якась заміна: не Росія тепер іде до Європи, а Європа ніби йде до Росії?

Домінік Мойсі: З часу французького "Ні" на референдумі щодо європейської конституції 29 травня 2005 року Європа втратила відчуття напрямку, куди вона рухається. І з того часу Європа не подолала важкого стану, в який вона потрапила. Водночас росіяни, навпаки, почали усвідомлювати свою силу, яку дають їм енергоносії – зокрема, рекордні ціни на нафту на світових ринках. Тобто маємо стан речей, за якого є більше Росії і менше Європи.

Бі-Бі-Сі: Чи послаблює позиції Європи те, що вона з росіянами не говорить одним голосом, і європейські країни змагаються одна з одною за те, хто першим, так би мовити, "добіжить" до російської газової чи нафтової труби?

Домінік Мойсі: Є відчуття, що Європа, на жаль, ніколи не мала єдиної політики стосовно Росії. Європа надзвичайно потребує єдиного голосу, яким вона б могла говорити з росіянами - хоча б для того, аби виторговувати для себе кращі умови в галузі імпорту енергоносіїв. Натомість можемо спостерігати певне змагання між різними країнами ЄС - хто виторгує кращі умови виключно для себе.

Бі-Бі-Сі: Європа також не має єдиного голосу в питанні, скажімо, захисту демократії в таких сусідів Росії, як Україна, Грузія, Молдова, чи в питанні Білорусі... Чи зможе тут Європа випрацювати єдиний підхід?

Домінік Мойсі: Європа потребує того, аби бути оточеною більш стабільними, мирними територіями. А це означає більше демократії. Особливо коли Європа розглядається багатьма неєвропейцями як модель демократії. Тому єдиний підхід Європа повинна мати й у питанні демократії.

Бі-Бі-Сі: Але напередодні самміту великої вісімки в Росії з'явилася нова концепція - "суверенної демократії" - на додаток до "керованої демократії"... Тобто є бажання, аби Росію трактували окремішньо - навіть в питанні демократії. Чи виправданий такий підхід?

Домінік Мойсі: Ми дуже стурбовані намірами дати означення демократії. Як хтось починає давати визначення демократії - це її послабляє. Це мені дуже нагадує спроби означити демократію поняттям "народна демократія" - це було вже у минулому. В країнах "народної демократії", як ми пам'ятаємо, не було нічого демократичного.

Бі-Бі-Сі: Але в Росії є все ж таки сильні козирні карти в енергетиці - одним з ходів є такий: якщо ви, європейці, будете сильно напирати в питанні демократії, то ми, Росія, переключимо наші енерго-експортуючі потоки на Азію...

Домінік Мойсі:: Я гадаю, що Росія не повинна просто-напросто шантажувати Європу. Росія потребує Європи такою ж мірою, як Європа потребує Росію. Не можна говорити європейцям, що ви, мовляв, не повинні нас критикувати, маєте нас неабияк поважати, бо інакше ми перекриємо крани нафто- і газопроводів. Це не підхід партнерів, які поважають одне одного! Бо тут уже стоїть питання іміджу Росії у світі як надійного постачальника енергоносіїв.

Бі-Бі-Сі: Чи немає у вас відчуття, що енергоносії посідають забагато місця, віднімають забагато часу в розмовах Європи та Росії?

Домінік Мойсі: Це так, але водночас треба бути реалістичним. Енергоносії є дуже важливими. Європа повинна мати альтернативні джерела постачання. Ми повинні мати більш демократичні джерела енергопостачання. Але наразі ми їх не маємо, вони не існують! Так, ми повинні визнати, що є залежними від Росії... Але водночас Росія залежить від європейців - бо ми купуємо їхній газ, ми купуємо їхню нафту.