Канал

У спеціальній доповіді Економічної Комісії ООН для Європи, оприлюдненій у Женеві у понеділок, йдеться про шкоду для птахів та риб унікального регіону дельти Дунаю від реалізації проекту каналу Бистре.

Раніше Україна та Румунія, які також сперечаються за розмежування чорноморського шельфу й виключних економічних зон, звернулися до Комісії ООН як до третейського судді.

Кай Барлунд, директор екологічного департаменту Економічної комісії ООН для Європи. Саме його департаментом було створено спеціальну комісію, яка вивчала суперечку між Україною і Румунією. Україна програла це слухання. Наш колега Фідель Павленко запитав пана Барлунда, чи може Україна подати апеляцію?

Кай Барлунд: Апеляція неможлива. Рішення комісії, що вела дослідження, є остаточним. Воно базується на наукових висновках.

Бі-Бі-Сі: Але чи є це рішення обов’язковим для виконання, чи лише дорадчим, і не має наслідків юридичної ухвали?

Апеляція неможлива. Рішення комісії, що вела дослідження, є остаточним. Воно базується на наукових висновках. Кай Барлунд

Кай Барлунд: Звісно, воно є дорадчим, оскільки репрезентує лише думку науковців. Але ця думка є квінтесенцією наукових даних найвищого рівня, це найавторитетніший науковий висновок, з яким не можна не рахуватися.

Бі-Бі-Сі: Тобто, можна стверджувати, що ціла суперечка, яку розглядала комісія, здебільшого точилася довкола проблем довкілля, а не формальних юридичних нюансів, бо Румунія, серед іншого, скаржилася, що Україна просто не попередила її про початок робіт над будівництвом каналу, як мала би зробити, згідно з вимогами міжнародної угоди 1991 року, відомої як Конвенція ЕСПОО?

Кай Барлунд: Усі документи, які надала нам Румунія, базуються виключно на стурбованості країни можливими наслідками будівництва каналу для довкілля. Тому я гадаю, що саме ці питання були засадничими. Хоча процедурні нюанси також не були дотримані, і завданням комісії було розглянути усі нюанси. Власне, висновок науковців про негативний вплив будівництва на навколишнє середовище чітко засвідчує, що суперечка підпадає під умови Конвенції ЕСПОО, а відтак Румунія цілком обґрунтовано скаржилася і на процедурні питання.

	Канал

Бі-Бі-Сі: В Україні лунало чимало заяв, щодо того, що ціла суперечка є просто спробою Румунії захистити насамперед власні економічні інтереси в регіоні дельти Дунаю, адже Румунія сама має низку каналів, що використовуються для судноплавства, і, мовляв, один додатковий канал в Україні навряд чи міг мати серйозний негативний вплив на довкілля, але створював серйозну конкуренцію румунським інтересам.

Кай Барлунд: Я не можу коментувати різні погляди і виміри цієї проблеми, бо насправді вона має декілька вимірів. Ми займалися виключно проблематикою довкілля, і комісія, яку очолював незалежний фахівець, а у складі були експерти з обох країн, дійшла висновку, що насправді існує щонайменше 6 сфер негативного транскордонного впливу на навколишнє середовище, і відтак ціла проблема виходить на новий якісний рівень.

Бі-Бі-Сі: Що, на Вашу думку, відбуватиметься далі, після ухвалення рішення комісії. Чи тепер сторони будуть змушені відновити діалог і шукати компроміс, чи кожна залишиться при своїй думці?

	Канал

Кай Барлунд: Згідно з умовами Конвенції, сторони зобов’язані співпрацювати за визначеною процедурою, і першим кроком повинно бути офіційне повідомлення з українського боку щодо будівництва каналу, а Румунія матиме змогу подати свою офіційну відповідь, і також матиме право дорадчого голосу, тобто Україна буде змушена з нею консультуватися. Далі Україна має організувати громадські слухання з тим, щоби усі зацікавлені сторони, неурядові організації та експерти мали змогу висловити свою думку. Залежно від результатів цих кроків можна буде прогнозувати подальший розвиток подій.

Бі-Бі-Сі: Але обмін офіційними думками між двома сторонами, а тим більше організація громадських слухань можуть забрати чимало часу. Коли можна сподіватися на врегулювання проблеми.?

Кай Барлунд: Це має відбутись якнайшвидше, бо ми не хочемо, щоби де-факто реалізація проекту відбувалася паралельно з тим, поки вирішуються формальні бюрократичні питання. Саме тому робота комісії була ефективною і не надто тривалою, і ми сподіваємось, що Україна і Румунія у дусі Конвенції зможуть вирішити суперечливі питання у другій половині цього року.