Пан Бароззу запропонував, аби лідери країн ЄС підписали на початку наступного року політичну декларацію по тому, як минулого року проект європейської конституції відкинули французи та голландці на референдумах. В той же час Євросоюз має ще раз проаналізувати свою політику в таких галузях як боротьба зі злочинністю, контроль над імміграцією та подальше розширення.

Чи є вона справді мертвою, європейська конституція? Багато європейських політиків, як от, скажімо, лідер найбільшої в Європарламенті групи - християнських демократів - Ганс Герт Поттерінг вважають, що конституція оживе.

"Франція та Нідерланди не можуть вирішувати за увесь Європейський Союз. Я гадаю, що кожен усвідомлює, що нині в Європейському Союзі проживає 455 мільйонів людей - це більше аніж Сполучені Штати та Росія разом узяті і цей Європейський Союз не може працювати за старою системою. Ми маємо віднайти шляхи повернути до життя конституцію - спочатку зробити її правовою реальністю, а потім політичною".

Лідери країн ЄС коли в них успіх, кажуть, що це їхній успіх, а коли у них проблеми, то все списується на Європу. Так більше тривати не може. Тому, я фактично, кидаю виклик цим лідерам і хочу запитати їх, чи ви віддані чи ні рішенню жити разом у Європі і тим, принципам, які закладені в проект конституції? Жозе Бароззу

Європейська Комісія сьогодні оголосила плани щодо нових зусиль по популяризації ЄС серед... самих європейців. Представляючи свою бачення у середу, президент Єврокомісії Жозе Мануель Бароззу сказав, що громадяни Європейського Союзу не хочуть бачити теоретичні дебати - вони є радше спраглими за конкретними результатами.

Європейська конституція була ратифікована 15 країнами з 25-ти членів Євросоюзу. Буквально днями Конституцію ратифікував парламент Естонії. Але Президент Єврокомісії не бачить можливостей, так би мовити, воскресіння конституції, в найближчому майбутньому.

Натомість, наступного року пропонується підписати нову політичну декларацію, а до 2009-го року, можливо, з’явиться нова конституція. Декларацію пропонується підписати у 50-ту річницю Римської Декларації, яка, власне, заклала початки нинішнього Євросоюзу. Жозе Мануель Бароззу:

"Ми не можемо рухатися уперед коли стається так, як часом було в минулому. Коли систематично лідери країн ЄС коли в них успіх, кажуть, що це їхній успіх, а коли у них проблеми, то все списується на Європу. Так більше тривати не може. Тому, я фактично, кидаю виклик цим лідерам і хочу запитати їх, чи ви віддані чи ні рішенню жити разом у Європі і тим, принципам, які закладені в проект конституції".

Використовуючи футбольну метафору, пан Бароззу сказав, що нині не час пробивати пенальті в ворота конституції - радше час піти на перерву. Тим часом , за його словами, ЄС має зосередитись на діях в тих галузях, які найбільше хвилюють європейців, як от боротьба з тероризмом та організованою злочинністю, на практичних речей як от скасування плати за роумінг мобільних телефонів на всій території ЄС та скасування плати за використання кредитних карток за кордоном в інших членах ЄС. Ніби відповідаючи на стурбованість французького на голландського електорату, які відкинули конституцію на референдумах минулого року, пан Бароззу запропонував розпочати дискусію з приводу того, чи має Євросоюз приймати більше нових членів:

"Ми пропонуємо обговорення щодо доданої вартості, яку несе в собі розширення, але також і про здатність приймати більше нових членів. Я гадаю, ми повинні мати цю дискусію. Я сподіваюся, що ми переможемо у цій дискусії. Ми віримо, що розширення є, звичайно, дуже корисною справою для Європи і ми маємо багато доказів цього. Звичайно, здатність прийняти більше членів має бути частиною цієї дискусії. Це помилково думати, що ми можемо розширюватися тільки дипломатичними чи бюрократичними рішеннями. Це треба робити демократичним способом, - отже давайте подискутуємо на цю тему".

Це обговорення буде не з легких, оскільки лише десь половина виборців Євросоюзу підтримують подальше розширення. Болгарія та Румунія впритул підійшли до членства в ЄС. Але навіть вони постали перед невизначеністю щодо точною дати свого приєднання.

Туреччина, Хорватія та балканські країни якийсь час будуть залишатися єдиними кандидатами на членство в ЄС. Європейська Комісія подасть нову версію стратегії розширення на розгляд лідерів країн ЄС у грудні. Але перед тим, як буде ухвалено рішення про стратегію подальшого розширення має бути переглянутим процес ухвалення рішень в ЄС та спосіб, у який функціонує Євросоюз. Тому навряд чи це станеться раніше 2009-го року.