Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Віталій Шевченко у студії Бі-Бі-Сі в Лондоні

Про проблеми інформаційного супроводу виборчої кампанії йшла розмова з головою Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Віталієм Шевченком, який був гостем студії Бі-Бі-Сі.

І першим запитанням було, чи погоджується він з твердженнями, що політична боротьба в інформаційному просторі перетворилася на справжню війну - компроматів, антиреклами і чорного піару.

В. Шевченко: Все це справді є, що Ви говорите, але я б не сказав, що все це має такі потворні форми, в порівнянні з минулим роком. Ситуацію маємо докорінно іншу. Національна Рада зробила все для того, щоб було якомога менше напруги, ми утворили відповідні комісії, експертні групи, які підключаємо до своєї роботи. І все це разом дозволяє зняти багато проблем. Але, знаєте, ще навіть інший момент виборів дуже цікавий для нас і, може, несподіваний.

Часом складається враження, що політичні партії, виборчі блоки, не всі готові до цих виборів. У багатьох планах, ЗМІ виявилися більш підготовленими, вони пропонують все, щоб суспільство мало максимум інформації про ці вибори, вони пропонують дебати. Тим не менш, все це не вдається. Одні політичні сили, які себе почувають міцно і пливуть на хвилі створених міфів щодо високих рейтингів, не хочуть цих дебатів.

Інші, можливо, бояться на них виходити, особливо, коли йдеться про плату якихось грошей на засадах політичної реклами. Таким чином, цього нашим виборам і бракує. Якби все це було, звичайно, "температура" була б вищою, нам би роботи побільшало. Зараз ситуація перед виборами доволі спокійна і чогось особливого в інформаційному просторі ми не простежуємо, щоб викликало в нас якійсь неспокій чи турботу.

Ми зараз розглядаємо три ситуації, ситуації з трьома телерадіокомпаніями, які мовлять з-закордону і свавільно втручаються у наші вибори. І я не виключаю, що якраз ми продемонструємо ті права, що надані законом з усунення всіх цих недоліків. Це стосується двох російських компаній і однієї білоруської. Віталій Шевченко

Бі-Бі-Сі: В останні кілька тижнів я чув декілька заяв від членів Національної Ради про порушення під часи виборчої кампанії, які стосуються регіональних засобів масової інформації, де порушуються статті Закону про розміщення виборчої реклами в інформаційних програмах.

В. Шевченко: Це носило, з нашого боку, здебільшого, такий превентивний характер. Ми стараємося зробити все, щоб не вдаватися до крайніх засобів, до вживання якихось дисциплінарних санкцій. І ми охоче, справді, говоримо про будь-які ознаки порушень, наголошуючи, що це ознаки, щоб не тлумачилось це як кінцевий присуд, що одразу ж буде використане якимось політичними гравцями. Ми уникаємо називати телерадіокомпанії, які мають якісь ознаки порушень. Це дає результати.

Бі-Бі-Сі: Те, що в українському телевізійному і радіопросторі присутні гравці з інших країн - і, конкретно, з однієї країни - дуже потужно на медіаринку, і під час виборчої кампанії на цих телеканалах можна побачити матеріали, які, в принципі, суперечать, мабуть, українському виборчому законодавству, Вас непокоїть це?

В. Шевченко: Ми зараз розглядаємо три ситуації, ситуації з трьома телерадіокомпаніями, які мовлять з-закордону і свавільно втручаються у наші вибори. І я не виключаю, що якраз ми продемонструємо ті права, що надані законом з усунення всіх цих недоліків. Це стосується двох російських компаній і однієї білоруської.

Бі-Бі-Сі: Ви б не могли конкретніше сказати про ті Ваші можливості каральні, назвемо їх обмежувальні, які Ви можете застосувати проти таких компаній? Ви можете позбавити їх частот, права на мовлення?

В. Шевченко: Щодо іноземних компаній, то ми можемо прямо реагувати, позбавляючи їх мовлення без суду. По відношенню до українських мовників, ця процедура обов'язкова. Ми можемо позбавити ліцензії, лише звернувшись до суду. Це я і мав на увазі, можливо, найближчим часом ми застосуємо цю пряму процедуру: припинення мовлення по відношенню до однієї з закордонних станцій.

Бі-Бі-Сі: Але Ви заздалегідь попереджаєте ці станції про те, що
вони грають на межі фолу?

В. Шевченко: Звичайно. Перед виборами ми робили відповідні подання до МЗС, просили, щоб якось було проінформовано держави, які присутні на нашому інформаційному ринку. Зараз нам допомагає громадськість, вона на всі ці факти вказує, проводить прес-конференції, зокрема, незалежна медійна рада, яка утворена нами разом з ЦВК, за сприяння ОБСЄ.

Бі-Бі-Сі:Проблема мови у телерадіопросторі, наскільки вона є серйозною? Наскільки вона змінилася на краще чи на гірше, скажімо, за останні півтора року?

В. Шевченко: Будемо говорити про рік, точніше про результати, відколи працює нинішній склад Нацради, тобто з квітня минулого року. Думаю, що ніхто не заперечить в Україні, що ситуація змінилася різко. Найкращий приклад чи доказ цієї моєї тези - мовлення Донецької телекомпанії "Україна". Це єдина загальнонаціональна телевізійна мережа, яка базувалася не в Києві і яка в громадській свідомості уособлювала приклад компанії недисциплінованої, і яка перейшла на українську мову. І зараз вона є доволі законослухняною, її навіть можна ставити в приклад багатьом іншим. Це є наслідок меморандуму, який Нацрада підписала з найбільшими мовниками влітку минулого року і який містив взаємні зобов"язання, як наш інформаційний простір зробити кращим. Це нам якоюсь мірою вдалося. Те ж спостерігається і з радійними мовниками. Закон про телебачення і радіомовлення якраз відкриває нові перспективи у тому плані, що там запроваджені норми, яких не було раніше, які ставлять прямі вимоги перед мовниками щодо частки україномовного продукту в ефірі українських теле- і радіокомпаній.

Бі-Бі-Сі: А є шанс найближчим майбутнім побачити такі програми, де, скажімо, вони російськомовні оригінально, але де не є україномовні субтитри. Цим деякі компанії намагаються виконувати Букву закону, хоча, можливо, не Дух закону - щоб були україномовні програми. Все-таки телетекст чи субтитри цього не забезпечують. Нехай будуть субтитри російські, а дубляж українською мовою.

В. Шевченко: Це якраз і була профанація з боку багатьох компаній, які у такий спосіб нібито показували якусь пристойну частку українського продукту, коли насправді обходились титрами. Це дратувало глядача. Але це ще й влпивало на українську ментальність, оскільки велика частка телевізійних передач.. якщо про телевізію говоримо, це були передачі, закуплені з Росії, вони не є українські за своїм духом. Те, що там йдуть титри, нічого не змінювало по суті. Якраз новий закон містить чіткі норми, які зобов'язують замість титрування запровадити повноцінне дублювання. І за таких обставин, очевидно, що багато хто відмовиться від низькопробного продукту і почне виробляти свій власний. Тенденція до цього в Україні вже намітилась.