Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Грузинський парламент незадоволений роботою російських миротворців

Про це у вівторок підтвердило МЗС України - держави, яка разом з Грузією є членом ГУАМ. У Києві вважають, що українська участь може бути зумовлена рішенням грузинського парламенту, який визнав недоцільним перебування в зоні конфлікту лише російських миротворців.

Аналітики кажуть, що така активність України щодо врегулювання на теренах колишнього Радянського Союзу пов'язана з намаганнями створити тут самостійний центр впливу.

Україна, за всіма ознаками, намагається посилити імідж демократичного миротворця на пострадянському просторі, і саме в тих больових точках, де роками зберігався вплив Росії.

За кілька днів Україна вдасться до нових кроків аби реалізувати, поки не дуже успішно, минулорічний план Ющенка щодо Придністровського врегулювання під час чергового раунду переговорів у Кишиневі і Тирасполі, де йтиметься, зокрема, про моніторинг всіх озброєнь у Придністров”ї.

Водночас Київ збільшує активність на кавказькому напрямку, зокрема, у питанні Південної Осетії.

МЗС України заявило, що Київ готовий надіслати сюди своїх миротворців за умови рішення ОБС, ООН і української Верховної Ради.

Характерно, що така активність Києва виявилася вже два-три дні по тому, як грузинський парламент ухвалив рішення про незадоволення роботою російського миротворчого контингенту в Південній Осетії і рекомендував уряду розробити новий формат миротворчої місії. А дії Росії в цьому регіоні були розцінені грузинськими депутами як спробу аннексії.

Менш ніж півмісяці тому голова грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе, відвідуючи Київ і звинувативши російську сторону у порушенні зобов”язань, висловилася за направлення українських миротворців для участі у новій місії в Південній Осетії.

Тим часом МЗС Грузії поки не називає, які конкретно країни могли б взяти участь у миротворчих операціях.

Водночас наразі і Київ каже, що переговори з грузинською стороною не почнуться, поки не буде відповідного мандату з боку ОБСЄ або ООН.

До речі, про своє бажання взяти участь у новому форматі миротворців заявила і Латвія.

Зі свого боку Москва називає все, що відбувається навколо російських військових в зоні конфлікту, спробами звалити біди за недієздатність грузинського керівництва налагодити безпосередній діалог з керівництвом Південної Осетії на Росію. Тим часом Цхінвалі каже, що він не збирається заміняти російських військових мироворцями з інших країн.

Щодо активності України у вирішенні регіональних конфліктів в цілому, то директор центру зовнішньої політитики і миру Олександр Сушко
сказав Бі-Бі-Сі, що це, на його думку, пов”язано з намаганнями України створити самостійний центр впливу на пострадянському просторі і запропонувати альтернативну модель регіонального лідера, відмінну від тієї форми, яку традиційно пропонувала Росія:

“Україна пропонує інший формат міжнародної співпраці, інші цілі і інші ціннісні орієнтири. Така позиція сприймається як альтернативна російській. Це позиція дотримання легітимності міжнародних рішень, демілітаризація збройних конфліктів, зрештою, нові технологічні рішення. Якщо йдеться про миротворчу діяльність, то тут не можна це трактувати, яке суто заміну одних озброєних людей іншими. Тут скоріше йдеться про більш модерну версію поліцейської місії – необов'язко озброєної, яка б прийшла нас зміну тих старих технологій, які на пострадянському просторі довели свою обмежену спроможність.”

На думку міжнародного аналітика, Україна в той же час могла б проводити політику, яка б була частиною загальноєвропейських підходів у розв'язанні подібних конфліктів.

23 лютого у Баку на зустрічі чільних представників ГУАМ, яка має намір стати повноцінною міжнародною організацією, теж порушуватиметься питання врегулювання у Південній Осетії, - проблеми, яка безпосередньо зачіпає інтереси членів цього об'єднання.