Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Під час телефонної розмови Міністра аграрної політики України Олександра Баранівського і його російського колеги Олексія Гордєєва 16 лютого було назване днем підписання документів, які влагоджують проблему заборони імпорту української продукції тваринництва до Росії.

М’ясні, бананові та сталеві війни давно стали для економік світу майже настільки ж витратними, що й звичайні. Проте, оглядачі кажуть, що торгівельні війни, які останні кілька років веде Російська Федерація, часто стають інструментом політичної боротьби. В останньому номері російське видання журналу „Ньюсвік”, редактором якого є колишній автор програм російського телеканалу НТВ Леонід Парфьонов, наводить свою хронологію торгівельних війн Росії:

„Після вступу до ЄС нових країн-членів заборонили ввезення м’яса з Європи – Россєльхознадзор вимагав запровадити новий вид вет-сертифікату. Європейська свинина знову з’явилася на російських полицях, коли Єврокомісія узгодила з Росією умови вступу до СОТ. У грудні 2004-го доступ на російській ринок заборонили для абхазьких мандаринів. По тому, як Абхазія попросила, внести її до складу Росії, мандарини помилували. У січні 2005-го в опалі опинилося польське м’ясо – Польща відкрито підтримувала на президентських виборах в Україні Віктора Ющенка. А коли восени в Польщі перемогли нелояльні до Росії праві, Москва заборонила й ввезення польської продукції рослинного походження.”

Пише російський „Ньюсвік”, який пов’язує запровадження Росією 20 січня санкцій щодо української продукції тваринництва з маяком під Ялтою, щодо власності на який мають суперечки обидві країни.

У четвер російські та українські підприємці вперше зібралися на засідання нещодавно заснованої президентами тих країн спільної Ради з інвестицій, проте замість того, аби обговорювати, куди вкласти кошти, в кулуарах та на засіданнях говорили про м’ясо, молоко, труби, одним словом – торгівельні війни.

Колишній віце-прем’єр російського уряду, а нині – голова російської спілки промисловців і підприємців Олександр Шохін вважає, що в забороні на імпорт українських продуктів тваринництва не обійшлося без політики:

„Я не спеціаліст із фітосанітарії та ветеринарного нагляду. Але торговельні війни часто використовуються, аби домогтися взаємних поступок із інших питань. Цього можна позбутися, якщо вибудувати не політизований підхід до україно-російських торгівельних взаємин. Але чи можливий такий підхід в умовах виборчої кампанії в Україні? Мені хочеться, щоби не було такого, що Росія виставила своє по газу, Україна відмовляє Чорноморському флоту в використанні маяків, Росія на це запроваджує санкції на тваринництво, Україна ще щось придумає, і так може дійти до мордобою, сподіваюся лише, що економічного. Це згубна технологія.”

Мені хочеться, щоби не було такого, що Росія виставила своє по газу, Україна відмовляє Чорноморському флоту в використанні маяків, Росія на це запроваджує санкції на тваринництво, Україна ще щось придумає, і так може дійти до мордобою. Олександр Шохін

Разом із тим, зі слів пана Шохіна, від нестачі українських сирів, молока та м’яса в Росії нині потерпають лише прикордонні регіони та ринки. Голова РСПП не драматизує ситуації і каже, що святе місце не буває пустим – мовляв, укріплення російського рубля призводить до здешевлення імпорту і подорожчання російської продукції, тож, мовляв, місце дешевого українського сиру може посісти дешевий європейський сир і російський споживач нічого не помітить. Іншої думки дотримується Аркадій Вольський – у радянські часи президент науково-промислового союзу СРСР, нині почесний президент РСПП – пан Вольский каже, що Росія втратила від м'ясо-молочного ембарго.

"Звісно, що споживачі втратили. Немає й мови – адже в країну 40% імпортується продукції тваринництва, і раптом скоротити наполовину імпорт! Але я їм українське м’ясо. В мене батько – чистопородний хохол, я пов’язаний із Україною, тому й їм".

Пан Вольський вбачає за відсутністю українського м’яса на російських полицях політичну складову і каже, що йому сподобалася ініціатива, висловлена на зустрічі спікером Верховної Ради Володимиром Литвином - відкласти усі україно-російські конфлікти до парламентських перегонів. Проте, аграрні міністри України та Росії, як виглядає, можуть домовитися набагато швидше. Олександр Баранівський і Олексій Гордєєв в телефонній розмові у четвер визначили 16 лютого датою підписання документів щодо врегулювання ситуації на ринку м'ясно-молочної продукції.

Звісно, що споживачі втратили. Немає й мови – адже в країну 40% імпортується продукції тваринництва, і раптом скоротити наполовину імпорт! Аркадій Вольський

Про що йтиметься в тих документах, стане темою переговорів, які від початку тижня за участі українського та російського аграрних та ветеринарно-санітарних відомств поновляться в Москві.

Якщо проблему й буде вирішено наступного тижня, тема торгівельних війн не втратить своєї актуальності – 31 грудня російський уряд запровадив 5-річне антидемпінгове мито на імпорт українських труб, яке в окремих випадках становить понад 55% від митної вартості, і запровадив жорсткі ліміти на імпорт труб компаніям, які є філіалами чи дотичні до корпорації „Інтерпайп” бізнесмена і зятя екс-президента Леоніда Кучми Віктора Пінчука.